Рішення

від 14.11.2017 по справі 910/16175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017Справа № 910/16175/17

За позовом Державного підприємства "Наш Дім"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Гора 128"

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Дьоміна С.С. (представник за довіреністю від 17.01.2017р.);

від відповідача: Гнатуш Н.В. (представник за довіреністю від 17.07.2017р.).

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Наш Дім" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про витребування від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Гора 128" (надалі - відповідач) належного на праві приватної власності на підставі Договору № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники) від 09.10.2013р. теплолічильник СВТУ-11Т № 2337 в комплекті, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 128 та передання його позивачеві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником теплолічильника СВТУ-11Т № 2337 в комплекті, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 128 та відповідачем здійснюються перешкоди в доступі його представників до місця його установлення для перевірки схоронності та зняття показань, чим порушуються права позивача як власника вказаного майна.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його вимог, посилаючись на те, що багатоповерховий будинок по просп. Лобановського, 128 в м. Києві у відповідності до положень чинного законодавства України є спільною власністю всіх власників квартир та з метою у правління спільною неподільною власністю власниками квартир та нежитлових приміщень було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Гора 128" та саме власникам квартир та нежитлових приміщень такого будинку за приписами ст. 358 Цивільного кодексу України належить право визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження спільним неподільним майном, проте, як зазначає відповідач, позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що власниками будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві приймалося колективне рішення про те, що вказані вище функції має виконувати саме позивач, відтак останній, на думку відповідача, не мав законних підстав для обслуговування будинку та надання відповідних комунальних послуг. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач надавав комунальні послуги (опалення) в період по березень 2015р. в будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві не маючи при цьому ліцензії на теплопостачання, а також затвердженого тарифу на теплову енергію та оскільки ухвалою суду від 26.01.2012р. у справі № 50/371-б відкрито процедуру санації позивача, останній, на думку відповідача, не мав власних коштів на придбання теплолічильника СВТУ-11Т № 2337 та будучи лише обслуговуючою організацією не є його власником, а власниками вказаного теплолічильника є співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоповерхового будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 24.10.2017р.

В судовому засіданні 24.10.2017р. судом оголошено перерву до 14.11.2017р.

В судовому засіданні 14.11.2017р. судом в порядку черговості розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про залучення до участі у справі іншого відповідача - ПАТ Київенерго та відмовлено в їх задоволенні з огляду на наступне.

Обидва клопотання відповідача мотивовані тим, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на укладений з ПАТ Київенерго Договір № 530023 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2001р., натомість відповідач не є стороною вказаного договору.

Таким чином, на думку відповідача, участь ПАТ Київенерго у якості третьої особи допоможе об'єктивно дослідити всі обставини справи та винести правомірне рішення, яке може вплинути на права та обов'язки останнього.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Згідно п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд дійшов висновку, що попри наявність між позивачем та ПАТ Київенерго договірних правовідносин, прийняття рішення з даного спору, не може вплинути на права або обов'язки ПАТ Київенерго щодо однієї зі сторін, тому відсутні підстави для залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Щодо залучення ПАТ Київенерго до участі у справі у якості іншого відповідача, відповідач вказує на те, що оскільки він не є стороною Договору № 530023 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2001р., а тому і не може бути відповідачем за даним позовом, а ПАТ Київенерго є зобов'язаною стороною за договором, відтак наявні підстави для залучення останнього до участі у справі у якості іншого відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Станом на час розгляду справи, виходячи з заявлених позивачем вимог, судом не встановлено достатніх підстав для залучення ПАТ Київенерго до участі у справі у якості іншого відповідача, відтак клопотання відповідача також залишається без задоволення.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які сприяють всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14 листопада 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 443 від 28.12.1999 р. Про створення державного підприємства Наш дім на базі рухомого та нерухомого майна відокремленого підрозділу Київського заводу Радар , було створено Державне підприємство "Наш Дім" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34, код ЄДРПОУ 30723920).

Згідно наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі житлового будинку №128 по Червонозоряному проспекту від 12.04.2000 р. з балансу заводу Радар на баланс ДП Наш дім передано житловий будинок № 128 по Червонозоряному проспекту (згідно з рішенням Київської міської ради №30/30 від 17.12.2015 року перейменовано на проспект Валерія Лобановського) в місті Києві на 80 квартир.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ Київенерго було укладено Договір № 530023 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2001р., предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Як зазначає позивач та вказане підтверджується матеріалами справи, 09 жовтня 2013р. між позивачем та ТОВ фірма Семпак ко ЛТД (постачальник) було укладено Договір № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники), відповідно до якого постачальник на умовах договору зобов'язувався передати у власність позивача теплові лічильники в комплекті, у кількості, за ціною та з технічними характеристиками, узгодженими Сторонами відповідно до Специфікації № 1 і рахунків-фактури, а позивач зобов'язувався прийняти зазначений товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору.

З наданої позивачем до матеріалів справи Специфікації № 1 до Договору № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники) від 09.10.2013р., зокрема, вбачається, що постачальник мав поставити позивачеві теплолічильник СВТУ-11Т (М2) РУ-50, варіант виконання: 2 в комплекті з прямими ділянками вартістю 14 072,00 грн. по просп. Червонозоряному, 128.

Загальна сума договору, за умовами п. 3.2. Договору та Специфікації № 1 до Договору становить 97 760,00 грн.

На виконання умов Договору № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники) від 09.10.2013р., позивачем було перераховано ТОВ фірма Семпак ко ЛТД вартість товару за договором (теплових лічильників), в тому числі й теплолічильника СВТУ-11Т (М2) РУ-50, варіант виконання: 2 в комплекті з прямими ділянками, що підтверджується копією платіжного доручення № 216 (№100953389) від 14.10.2013р. на суму 97 760,00 грн.

На підставі видаткової накладної № 1418 від 05.12.2013р. ТОВ фірма Семпак ко ЛТД здійснило позивачеві поставку, а позивачем прийнято теплові лічильники за договором, в тому числі теплолічильник СВТУ11Т (М2) РУ-50, варіант виконання: 2. Витратомірна ділянка РУ1: РУ-50, з прямими ділянками, кабель 5м. Т1: ТСП-С-4, кабель 5 м., втулка 90о , гільза; Т2: ТСП-С-4 кабель 5м. втулка 90о , гільза. Кабель RS232 2.0 м., вартістю 14 072,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного рішення Структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго № 43/9/2884 від 15.08.2013р. підготовлений ТОВ фірма Семпак ко ЛТД робочий проект зі встановлення вузла обліку теплоти в Житловому будинку по просп. Червонозоряному, 128, теплолічильник СВТУ-11Т ДУ-50 прийнято без зауважень.

Зі свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 24-1-2/8059 від 08.10.2013р. вбачається, що теплолічильник СВТУ-11Т зав № 2337, варіант виконання: 2, виготовлений ТОВ фірма Семпак ко ЛТД за результатами повірки визнано придатним та допущеним до застосування згідно з вимогами ДСТУ EN1434 по класу 2.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що йому як власнику теплолічильника СВТУ-11Т № 2337 в комплекті, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 128 відповідачем чиняться перешкоди до місця його установлення для перевірки схоронності та зняття показань, чим порушуються його права як власника вказаного майна.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, серед іншого, вказує на те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що власниками будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві приймалося колективне рішення про те, що вказані комунальні послуги має надавати саме позивач та позивач не мав законних підстав для обслуговування будинку та надання відповідних комунальних послуг. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач надавав комунальні послуги (опалення) в період по березень 2015р. в будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві не маючи при цьому ліцензії на теплопостачання, а також затвердженого тарифу на теплову енергію та оскільки ухвалою суду від 26.01.2012р. у справі № 50/371-б відкрито процедуру санації позивача, останній, на думку відповідача, не мав власних коштів на придбання теплолічильника СВТУ-11Т № 2337 та будучи лише обслуговуючою організацією не є його власником, а власниками вказаного теплолічильника є співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоповерхового будинку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із статтею 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Для захисту права власності передбачені речові та зобов'язальні способи захисту, відповідно до глави 29 ЦК України.

Зобов'язальні способи захисту права власності випливають із договорів та інших видів зобов'язань і мають конкретний характер.

До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позови про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має довести факт права власності на спірне майно, індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є власником теплолічильника СВТУ-11Т (М2) РУ-50, варіант виконання: 2 в комплекті з прямими ділянками вартістю 14 072,00 грн. по просп. Лобановського, 128 в м. Києві, що підтверджується доданим до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями Договору № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники) від 09.10.2013р., Специфікації № 1 до нього, платіжного доручення №216 (№100953389) від 14.10.2013р. на суму 97 760,00 грн. та видаткової накладної № 1418 від 05.12.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 3 цієї статті визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Суд не може прийняти посилання відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву щодо ненадання позивачем до матеріалів справи доказів того, що власниками будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві приймалося колективне рішення про те, що вказані комунальні послуги має надавати саме позивач та позивач не мав законних підстав для обслуговування будинку та надання відповідних комунальних послуг, оскільки за приписами наведених вище норм цивільного законодавства такі обставини не входять до предмету доказування у даній справі.

Як і не входить до предмету доказування у даній справі обставини щодо надання позивачем комунальних послуг (опалення) в період по березень 2015р. в будинку по просп. Лобановського, 128 в м. Києві без відповідної ліцензії на теплопостачання та затвердженого тарифу на теплову енергію.

Позивачем первинними доказами доведено суду факт права власності на спірне майно, індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном, а відповідачем в свою чергу не надано суду доказів протилежного.

Суд також не може погодитись з доводами відповідача, з огляду на ненадання належних доказів, щодо відсутності у позивача власних коштів на придбання теплолічильника СВТУ-11Т № 2337, в тому числі у зв'язку з відкриттям ухвалою суду від 26.01.2012р. у справі № 50/371-б процедури санації позивача, а також з доводами про те, що власниками вказаного теплолічильника є співвласники квартир та нежитлових приміщень багатоповерхового будинку, у зв'язку з тим, що позивачем первинним доказами доведено суду, що такий теплолічильник було придбано саме позивачем та останній за приписами цивільного законодавства України є його власником.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/16175/17 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Витребувати від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Гора 128" (ідентифікаційний код 40275473, адреса: 03118, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 128) на користь Державного підприємства "Наш Дім" (ідентифікаційний код 30723920, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34) належний на праві приватної власності на підставі Договору № 42 поставки основного обладнання (теплові лічильники) від 09.10.2013р. теплолічильник СВТУ-11Т № 2337 в комплекті (варіант виконання: 2. Витратомірна ділянка РУ1: РУ-50, з прямими ділянками, кабель 5м. Т1: ТСП-С-4, кабель 5 м., втулка 90о , гільза; Т2: ТСП-С-4 кабель 5м. втулка 90о , гільза. Кабель RS232 2.0 м.), який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Лобановського, 128 та передати його Державному підприємству "Наш Дім" (ідентифікаційний код 30723920, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34).

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива Гора 128" (ідентифікаційний код 40275473, адреса: 03118, м. Київ, просп. Валерія Лобановського, буд. 128) на користь Державного підприємства "Наш Дім" (ідентифікаційний код 30723920, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2017р.

Суддя С.М. Морозов