Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/13974/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/13974/17

За позовом Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний

машинобудівний завод ім. О.М. Макарова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр

футбольного клубу Дніпро

про стягнення 1.473.587,70 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр футбольного клубу Дніпро 1.473.587,70 грн., з яких: 1.039010,32 грн. основного боргу, 393.955,89 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 40.621,82 грн. - 3% річних внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду на капітальне будівництво № 409/139 від 20.11.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13974/17, справу призначено до розгляду на 26.09.2017.

Позивачем 20.09.2017 до відділу діловодства суду подано витребувані документи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого на запит суду, що місцезнаходженням відповідача, станом на 26.09.2017 є: 69063, м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Дніпровська, буд. 32, а отже, місцезнаходження відповідача є іншим ніж адреса, що зазначена в позовній заяві, та за якою вона і була надіслана позивачем відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13974/17 від 26.09.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.08.2017, розгляд справи відкладено на 24.10.2017.

Також даною ухвалою було зобов'язано позивача в строк до 03.10.2017 надіслати копію позовної заяви та додані до неї документи відповідачу за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69063, м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Дніпровська, буд. 32), докази надіслання подати до суду.

Позивачем 12.10.2017 до відділу діловодства подано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за вищевказаною адресою, а саме фіскальний чек № 0078663 0068894 від 02.10.2017 та опис вкладення у цінний лист від 02.10.2017.

Позивач в судовому засіданні 12.10.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13974/17 від 12.10.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.08.2017, розгляд справи відкладено на 24.10.2017.

Відповідачем 13.10.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання для ознайомлення матеріалів справи.

Відповідачем 17.10.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого відповідач просить обов'язок забезпечення проведення відеоконференції покласти на Господарський суд Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13974/17 від 18.10.2017 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр футбольного клубу Дніпро про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Відповідачем 23.10.2017 до відділу діловодства суду подані клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи з метою з'ясування фактично виконаних будівельних робіт, їх вартості та чи підписано договір від імені директора ТОВ Комерційний центр футбольного клубу Дніпро Соломаніним В.О. Клопотання мотивовано тим, що з 20.09.2016 по 21.10.2016 ТОВ Комерційний центр футбольного клубу Дніпро було протиправно захоплено рейдерським шляхом та шахраями було вчинено ряд протиправних дій що призвело до заволодіння первинної документації, печаткою тощо. Подані позивачем документи відсутні у відповідача, а отже не можливо стверджувати що вони не є сфабрикованими. Зазначає, що відповідачем не було отримано від позивача претензій щодо невиконання фінансових зобов'язань Також вказує на те, що подані документи не містять жодного реквізиту щодо приналежності до договору № 409/139 від 20.11.2008, відсутня інформація щодо статусу, ПІБ підписантів, що можуть свідчити про наявність чи відсутність повноважень на підписання документів.

Відповідачем 23.10.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з можливим підписанням мирової угоди.

Відповідач у поданому 24.10.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що з 20.09.2016 по 21.10.2016 ТОВ Комерційний центр футбольного клубу Дніпро було протиправно захоплено рейдерським шляхом та шахраями було вчинено ряд протиправних дій що призвело до заволодіння первинної документації, печаткою тощо. Подані позивачем документи відсутні у відповідача, а отже не можливо стверджувати що вони не є сфабрикованими. Зазначає, що відповідачем не було отримано від позивача претензій щодо невиконання фінансових зобов'язань Також вказує на те, що подані документи не містять жодного реквізиту щодо приналежності до договору № 409/139 від 20.11.2008, відсутня інформація щодо статусу, ПІБ підписантів, що можуть свідчити про наявність чи відсутність повноважень на підписання документів.

Відповідачем 24.10.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 24.10.2017 ознайомився з матеріалами справи № 910/13974/17 що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою останнього.

Відповідачем в судовому засіданні 24.10.2017 подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/13974/17 на 15 днів.

В судовому засіданні 24.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.11.2017.

Відповідачем 07.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 07.11.2017 ознайомився з матеріалами справи № 910/13974/17 що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою останнього.

Відповідачем 09.11.2017 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідачем 09.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надіслання матеріалів справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням відповідача.

Суд розглянувши дане клопотання відповідача відмовив його задоволенні з огляду на наступне

Матеріали справи свідчать, що на момент звернення позивача з позовом до суду місцезнаходженням відповідача було м. Київ, яке в процесі розгляду справи було змінено відповідачем на м. Запоріжжя.

Статтею 17 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, прийняття господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідачем 09.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу у справі № 910/13974/17 за допомогою звукозаписувального запису.

Відповідачем 09.11.2017 в судовому засіданні заявлено усне клопотання про застосування ст. 63 та ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки копію позовної заяви та додані до неї документи не було направлено відповідачу за місцем його знаходження.

Суд розглянувши дане клопотання відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Матеріали справи свідчать, що позивачем було надіслано копію позовної заяви та додані до неї документи відповідачу на адресу: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 2, офіс 227, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент звернення з позовом була місцезнаходженням відповідача.

В ході розгляду справи, а саме 13.09.2017 відповідач змінив місцезнаходження на адресу: 69063, м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Дніпровська, 32, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2017.

Позивачем на вимогу суду подано належні докази в підтвердження надіслання на нову адресу відповідача копії позовної заяви та додані до неї документи.

Відповідач в судовому засіданні 09.11.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 09.11.2017 відповідно до ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до 13.11.2017 до 10 години 30 хвилин.

Після виходу суду з нарадчої кімнати представник позивача в судове засідання 13.11.2017 не з'явився.

Після виходу суду з нарадчої кімнати представник відповідач в судове засідання 13.11.2017 не з'явився.

Позивач і відповідач належним чином повідомлені про призначення судового засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Формуляр (протокол) судового засідання від 09.11.2017 свідчить про те, що представник позивача Білозерцев О.В. згідно довіреності № 157/1573 від 28.12.2016 та представник відповідача Герасимчук С.С. згідно довіреності № 05 від 06.11.2017 були присутніми в цьому засіданні та повідомлені про те, що наступне судове засідання відбудеться 13.11.2017.

В судовому засіданні 20.10.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 між Державним підприємством Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (далі - генеральний підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний центр футбольного клубу Дніпро (далі - замовник, відповідач) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 409/139 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи (включаючи роботи по звільненню будівельного майданчика та роботи підготовчого періоду) і здати йому в установлений договором підряду строк закінчений будівництвом об'єкт: Багатофункціональний комплекс (житловий будинок із вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і паркінгом) по вул. Робочій в районі будинку № 166 - надалі об'єкт будівництва, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума цього договору орієнтовано складає 24.000.000,00 грн.

Згідно з п. 13.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.01.2013 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів здачі прийняття робіт форма КБ-2в та довідки про вартість робіт форма КБ-3, складених з урахуванням фактично виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт, державних одиничних розцінок вартості цих робіт та існуючих в державі порядку і нормативних актів з питання ціноутворення. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику до 26 числа поточного місяця. Замовник має право відмовитися від прийому виконаних робіт, надавши виконавцю мотивовану відмову у письмовій формі, якщо, на його думку, роботи не відповідають умовам цього договору. Якщо протягом трьох днів із моменту передачі замовнику відповідного акту виконаних робіт. підрядник не одержить підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову, роботи, зазначені у відповідному акті прийому виконаних робіт, вважаються прийнятими з виконанням підрядником своїх зобов'язань з дати передачі замовнику відповідного акту виконаних робіт.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконано роботи на загальну суму 3.637.359,41 грн., а саме наступні акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в: № 05-28 від 29.05.2009, № 05-27 від 29.05.2009, № 05-25 від 29.05.2008, № 05-26 від 29.05.2008, № 06-09 від 30.06.2009, № 05-26 від 30.06.2009, № 06-29 від 30.06.2009, № 06-29 від 30.06.2009, № 05-25 від 30.06.2009, № 06-30 від 30.06.2009, № 07-20 від 30.06.2009, № 07-17 від 30.07.2009, № 07-21 від 30.07.2009, № 07-18 від 30.07.2009, № 07-19 від 30.07.2009, № 09-01 від 29.09.2009, № 09-24 від 30.09.2009, № 09-42 від 20.10.2009, № 10-24 від 30.10.2009, № 10-32 від 30.10.2009, № 10-34 від 30.10.2009, № 05-26-1 від 30.11.2009, № 11-25 від 30.11.2009, № 11-40 від 30.11.2009, № 11-42 від 30.11.2009, № 12-39 від 23.12.2009, № 12-45 від 28.12.2009, № 01-04 від 18.01.2010, № 01-16 від 29.01.2010, № 02-13 від 24.02.2010, № 02-25 від 26.02.2010, № 03-13 від 31.03.2010, № 03-27 від 31.03.2010, № 03-29 від 31.03.2010, № 02-31 від 31.03.2010, № 03-20 від 31.03.2010, № 03-02 від 31.03.2010, № 03-26 від 31.03.2010, № 03-39 від 31.03.2010, № 04-17 від 30.04.2010, № 04-43 від 12.05.2010, № 03-38 від 12.05.2010, № 03-35 від 12.05.2010, № 05-06 від 31.05.2010, № 05-10 від 31.05.2010, № 04-44 від 31.05.2010, № 05-07 від 31.05.2010, № 03-34 від 31.05.2010, № 06-04 від 31.05.2010, № 06-37 від 30.06.2010, № 06-40 від 30.06.2010, № 06-42 від 30.06.2010, № 06-41 від 30.06.2010, № 06-24 від 27.06.2012, № 07-15 від 15.08.2012, № 07-16 від 15.08.2012, № 07-17 від 15.08.2012, № 08-28 від 31.08.2012, № 08-27 від 31.08.2012, № 08-30 від 17.09.2012, № 08-27/1 від 17.09.2012, № 09-25 від 27.09.2012, № 09-22 від 27.09.2012, № 09-23 від 27.09.2012, № 09-24 від 27.09.2012, № 09-21 від 27.09.2012, № 09-20 від 27.09.2012, № 09-05 від 28.09.2012, № 10-16 від 26.10.2012, № 08-61 від 29.10.2012, № 10-14 від 25.10.2012. № 10-12 від 25.10.2012, № 10-13 від 25.10.2012, № 10-15 від 30.10.2012, № 11-02 від 09.11.2012, № 11-23 від 30.11.2012, № 11-20 від 30.11.2012, № 11-22 від 30.11.2012, № 11-21 від 30.11.2012, № 12-12 від 31.12.2012, № 12-13 від 31.12.2012, № 11-06 від 29.01.2013, № 02-12 від 28.02.2013, № 03-12 від 26.04.2013, № 03-13 від 26.04.2012, № 04-28 від 30.05.2013, № 05-13 від 31.05.2013, № 04-27 від 31.05.2013, № 06-14 від 2907.2013, № 07-14 від 29.07.2013, № 07-13 від 29.07.2013, № 08-22 від 29.08.2013, № 08-21 від 29.08.2013, № 06-11 від 10.09.2013, № 08-09 від 10.09.2013, № 08-08 від 11.09.2013, № 09-21 від 30.09.2013, № 10-09 від 30.10.2013, № 12-10 від 16.12.2013, № 11-37 від 31.01.2014, № 12-39 від 31.01.2014, № 02-16 від 28.04.2014, № 04-11 від 28.04.2014, № 03-15 від 28.04.2014, № 01-14 від 29.04.2014, № 04-12/а від 29.04.2014, № 04-12 від 30.04.2014, № 05-13 від 28.05.2014, № 05-09 від 29.05.2014, № 05-06 від 29.05.2014, № 05-07 від 30.05.2014, № 06-12 від 24.06.2014, № 07-22 від 28.07.2014, № 07-23 від 28.07.2014, № 06-14 від 29.07.2014, № 06-13 від 29.07.2014, № 07-20 від 29.07.2014, № 07-21 від 30.07.2014, № с-00000163 від 21.08.2014, № 08-02 від 27.08.2014, № 08-03 від 27.08.2014, № 08-24 від 27.08.2014, № 08-25 від 27.08.2014, № 08-20 від 27.08.2014, № 08-03 від 28.08.2014, № 08-17 від 29.08.2014, № 09-03 від 22.09.2014, № 09-17 від 22.09.2014, № 09-16 від 22.09.2014, № 09-19 від 22.09.2014, № 09-18 від 22.09.2014, № 09-21 від 22.09.2014, № 09-22 від 22.09.2014, № 09-15 від 22.09.2014, № 09-12 від 23.09.2014, № 09-04 від 23.09.2014, № 09-05 від 24.09.2014, № 09-13-А від 26.09.2014, № 09-24 від 26.09.2014, № 09-23 від 26.09.2014, № 09-13 від 29.09.2014, № 11-06 від 28.11.2014, № 10-12 від 30.01.2015, № 10-22 від 30.01.2015, № 10-11 від 30.01.2015, № 10-23 від 30.01.2015, № 03-13 від 30.01.2015, № 10-18 від 30.01.2015, № 10-20 від 30.01.2015, № 10-19 від 30.01.2015, № 03-14 від 27.02.2015, № 06-03 від 05.05.2015, № 06-04 від 05.05.2015, № 06-02 від 05.05.2015.

Посилання відповідача на те, що в жодному з актів не міститься посилання на договір не відповідають дійсності, окрім актів виконаних робіт форми КБ-2в № 05-26-1 від 30.11.2009, № 11-25 від 30.11.2009, № 09-25 від 27.09.2012, № 12-10 від 16.12.2013, № 12-39 від 31.01.2014, № 07-22 від 28.07.2014, № 07-23 від 28.07.2014, № 06-14 від 29.07.2014, № 06-13 від 29.07.2014, № 09-17 від 22.09.2014, № 09-12 від 23.09.2014.

Однак в наведених актах зазначений об'єкт будівництва - житловий будинок із вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і паркінгом по вул. Робочій в районі будинку № 166, що є предметом договору № 409/139 від 20.11.2008. Окрім того, у довідках про вартість виконаних робіт форма КБ-3 до відповідних актів є посилання на договір № 409/139 від 20.11.2008.

Поданий позивачем акт виконання будівельних робіт форми КБ-2в № 47-14 від 30.06.2014 на суму 25.547,04 грн. не приймається судом до уваги, оскільки він складений на виконання договору № 5409 від 23.01.2014 (найменування будівництва - жилий будинок за адресою: вул. Шмидта, м. Дніпропетровськ), тобто не стосується спірних правовідносин.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 13.2 договору після підписання документів (актів здачі-прийняття робіт форма КБ-2в та довідки про вартість робіт форма КБ-3) замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 13.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.01.2013 замовник зобов'язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 5 (п'яти) календарних днів від дати підсипання сторонами акта виконаних робіт.

Відповідачем здійснено оплату виконаних позивачем робіт на суму 2.598.349,89 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та прибуткових касових ордерів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 1.013.463,28 грн.

Разом з цим, стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Отже, заборгованість може бути розрахована та стягнена за 3 (три) роки, що передують зверненню позивача до суду із відповідною вимогою.

Враховуючи, що в силу умов п. 13.2 договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі щомісячно після підписання документів (актів та довідок), то момент настання строку виконання зобов'язання та відповідно строк позовної давності щодо пред'явлення цих вимог слід встановлювати щодо кожного акту виконаних робіт.

Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва позовна заява подана до суду 18.08.2017.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у поданій 09.11.2017 заяві просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимог про стягнення суми основного боргу за актами, що датовані до 18.08.2014 станом на день звернення до суду з позовом пропущено, в зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за актами, що складені у період з 21.08.2014 по 05.05.2015 в розмірі 499.752,89 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 393.955,89 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 40.621,82 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не встановлено.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 40.621,82 грн. - 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Судом за результатами здійснення власного перерахунку збитки від зміни індексу інфляції за визначений позивачем період складають 393.816,80 грн., які підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованих збитків від зміни індексу інфляції позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Суд розглянувши заявлені відповідачем клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та почеркознавчої експертиз відмовив в їх задоволенні з огляду на наступне

Стаття 241 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

На виконання договору сторонами у період з 29.05.2009 по 05.05.2015 було складно (підписано та скріплено печатками обох сторін) акти приймання виконаних будівельних, більша частина (2/3) з яких відповідачем оплачені, а отже відповідач своїми діями тим самим схвалив договір № 409/139 від 20.11.2008.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, суд вважає, що для вирішення даного спору не потребується використання спеціальних знань.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний центр футбольного клубу Дніпро (49047, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) на користь Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (69063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, 32, код ЄДРПОУ 21921276) 499.752 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 89 грн. основного боргу, 393.816 (триста дев'яносто три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 40.621 (сорок тисяч шістсот двадцять одна) грн. 49 коп. - 3% річних, 14.012 (чотирнадцять тисяч дванадцять) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.11.2017.

Суддя В.В.Сівакова