ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2017 Справа № 910/12439/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
про визнання договору недійсним
за участю представників:
від позивача:Овчар Л.С. - представник за довіреністю б/н від 17.10.2017 р. від відповідача:Митюк С.П.- представник за довіреністю б/н від 29.07.2016 р. ВСТАНОВИВ:
Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією (далі - Підприємство "Гассіб") звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик") про визнання договору іпотеки від 20.12.2013 р. недійсним.
Позов обгрунтовано тим, що спірний договір іпотеки був укладений позивачем від імені директора Підприємства "Гассіб" - ОСОБА_1 без відповідних повноважень на його підписання, а майно, яке є предметом договору іпотеки від 20.12.2013 р., на час його укладання вже перебувало в іпотеці за іншими іпотечними договорами від 27.02.2012 р., при цьому згоди первісного іпотекодержателя цього майна - ПАТ "КБ "Хрещатик" на його повторну передачу в іпотеку отримано не було. Посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просить визнати договір іпотеки від 20.12.2013 р., укладений між Підприємством "Гассіб" та ПАТ "КБ "Хрещатик", недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2017 р. назву позивача з Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією було замінено на - Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією (далі - Підприємство "Сантех-світ").
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, зазначив, що спірний договір іпотеки від 20.12.2013 р. відповідає волевиявленню сторін, був підписаний з боку Підприємства "Гассіб" уповноваженою на те особою. При цьому при нотаріальному посвідченні вказаного договору нотаріус перевірив повноваження підписантів даного договору та підтвердив наявність у сторін відповідних повноважень. Також заявив клопотання про застосування строків позовної давності та просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 27.02.2012 р. між Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією) (далі - позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" був укладений генеральний кредитний договір № 06/12, в рамках якого були укладені наступні кредитні договори (в редакції договору про внесення змін № 2 від 21.08.2014 р.):
- кредитний договір № 06/12-6 від 20.12.2013 р., згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 19.12.2014 р. відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 2 830 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних;
- кредитний договір № 06/12-7 від 21.08.2014 р., згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 20.08.2015 р. відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 396 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних.
Також між вказаними сторонами був укладений генеральний кредитний договір № 03/13 від 31.01.21013, в рамках якого були укладені наступні кредитні договори (в редакції договору про внесення змін № 2 від 21.08.2014 р.):
- кредитний договір № 03/13-2 від 30.09.2013 р., згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 08.2015 р. відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 1 000 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних;
- кредитний договір № 03/13-3 від 30.01.2014 р., згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 29.01.2015 р. відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 470 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних
У забезпечення вказаного кредитного договору, між Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією, правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки від 23.12.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницього міського нотаріального округу за № 3982 (далі - спірний договір).
Предметом іпотеки договору іпотеки є: комплекс нежитлових будівель до складу яких входять: приміщення в літ. "К":
- приміщення №1: № 1-1 - тамбур площею 13,8 кв.м; № 1-2 - складське приміщення площею 847,9 кв.м; № 1-3 - роздягальня площею 22,8 кв.м; № 1-4 - душова площею 3,1 кв.м; № 1-5 - туалет площею 2,7 кв.м; № 1-6 - виробничо-складське приміщення площею 32,5 кв.м; № 1-7 - виробничо-складське приміщення площею 16,9 кв.м; № 1-8 - виробничо-складське приміщення площею 49,9 кв.м; № 1-9 - виробничо-складське приміщення площею 72,3 кв.м; № 1-10 виробничо-складське приміщення площею 144,1 кв.м; № 1-11 - виробничо-складське приміщення площею 995,7 кв.м; № 1-12 - коридор площею 35,3 кв.м; № 1-13 - вмивальник площею 7,5 кв.м; № 1-14 - душова площею 11,7 кв.м; № 1-15 - туалет площею 11,3 кв.м; № 1-16 - вмивальник площею 5,6 кв.м; № 1-17 - коридор площею 34,0 кв.м; № 1-18 - вмивальник площею 3,6 кв.м; № 1-19 - туалет площею 11,5 кв.м; № 1-20 - душова площею 4,2 кв.м; № 1-21 душова площею 4,0 кв.м; № 1-22 - туалет площею 4,1 кв.м; № 1-23 - виробничо-складське приміщення площею 69,4 кв.м; № 1-24 - виробничо-складське приміщення площею 141,0 кв.м; № 1-25 - виробничо-складське приміщення площею 75,5 кв.м; № 1-26 - виробничо-складське приміщення площею 77,4 кв.м; № 1-27 - виробничо-складське приміщення площею 577,1 кв.м; № 1-28 - виробничо-складське приміщення площею 69,6 кв.м; № 1-29 - виробничо-складське приміщення площею 73,3 кв.м; № 1-30 - виробничо-складське приміщення площею 8 062,3 кв.м; № 1-31 - виробничо-складське приміщення площею 107,0 кв.м; № 1-33 - виробничо-складське приміщення площею 217,8 кв.м; № 1-34 - виробничо-складське приміщення площею 68,7 кв.м; № 1-35 - виробничо-складське приміщення площею 58,9 кв.м; №1-36 - сходова клітина площею 33,6 кв.м; № 1-37 - коридор площею 112,8 кв.м; № 1-38 - виробничо-складське приміщення площею 34,3 кв.м; № 1-39 - виробничо-складське приміщення площею 33,9 кв.м; № 1-40 - виробничо-складське приміщення площею 69,2 кв.м; № 1-41 - виробничо-складське приміщення площею 69,0 кв.м; №1-42 - виробничо-складське приміщення площею 52,6 кв.м; № 1-43 - комора площею 15,3 кв.м; приміщення № 1-55 по № 1-57 площею 70,7 кв.м.;
- приміщення № 2 - антресоль: № 2-1 - офісно-побутове приміщення площею 1 049,7 кв.м; загальна площа приміщення № 2 складає 1 049,7 кв.м;
- приміщення № 3 - Антресоль: № 3-1 - офісно-побутове приміщення площею 647,0 кв.м; № 3-2 - офісно-побутове приміщення площею 287,0 кв.м; № 3-3 - кладова площею 7,4 кв.м; загальна площа - 941,4 кв.м;
- приміщення № 4 - антресоль: № 4-1 - галерея площею 215,8 кв.м; № 4-2 - перехідна галерея площею 174,7 кв.м; загальна площа - 390,5 кв.м; всього по літ. "К" - 14 734,8 кв.м;
- приміщення літ. "Л" загальною площею 126,0 кв.м, а саме: приміщення 1-го поверху № 1; гараж 1-1 площею 38,0 кв.м; гараж 1-2 площею 77,6 кв.м; комора 1-2 площею 10,4 кв.м;
- контрольно-пропускний пункт літ. "М" площею 13,7 кв.м, а саме - приміщення першого поверху № 1; коридор площею 4,7 кв.м; прохідна 1-2 площею 9,0 кв.м; всього загальною площею - 15 127 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37;
- завантажувально-розвантажувальни площадка довжиною 63,2 метри, шириною 43,2 метри, загальною площею 2 730 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39А;
- земельна ділянка площею 3,4952 га, кадастровий номер 0510136300:01:066:0027, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37.
Предмет іпотеки передається в іпотеку зі всіма його приналежностями (п. 1.3 договору іпотеки).
Відповідно до п. 1.5 договору іпотеки (в редакції договору № 1 від 13.01.2014 р.) за домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки становить на рівні оціночної вартості 5 186 315,00 дол. США.
Договір іпотеки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань, що випливать з генеральних кредитних договорів № 06/12 від 27.02.2012 р. та № 03/13 від 31.01.21013 р., та укладених в рамках них кредитних договорів (п. 6.1 договору іпотеки).
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що обтяження іпотекою за вказаним договором іпотеки були зареєстровані за № 3973422 від 20.12.2013 р., за № 3973339 від 20.12.2013 р., № 3973463 від 20.12.2013 р.
Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Також судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням Підприємством "Гассіб" умов генерального кредитного договору № 03/13 від 31.01.21013 р., який забезпечувався спірним договором іпотеки від 20.12.2013 р., ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Підприємства "Гассіб" заборгованості за вказаною генеральною кредитною угодою у загальній сумі стягнення 1 542 769,76 дол. США та 5 515 089,93 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.04.2016 р. у справі № 902/1584/15, залишеним без змін, позов ПАТ "КБ "Хрещатик" про стягнення кредитної заборгованості у сумі 1 542 769,76 дол. США та 5 515 089,93 грн. було задоволено, стягнуто з Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією заборгованість за генеральним кредитним договором № 03/13 від 31.01.2013 р.
У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення господарського суду Вінницької області № 902/1584/15, орган Державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 51965673 наклав арешт на майно Підприємства "Гассіб", у тому числі на предмет оспорюваного договору іпотеки від 20.12.2013 р. (частково).
Водночас, Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією, правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ", звертаючись до суду з позовом у даній справі, вказує на недійсність договору іпотеки через відсутність у особи, яка підписала спірний договір від імені підприємства (директора ОСОБА_1), повноважень на його укладення.
Перевіряючи доводи позивача, суд виходив з такого.
Відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Дослідивши зміст договору іпотеки, що оскаржується, суд приходить до висновку, що він містить необхідні суттєві умови, передбачені законом: основне зобов'язання, яке забезпечується іпотекою, предмет іпотеки, його вартість, права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, інші умови, що узгоджуються з вимогами розділу 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку".
Отже, судом встановлено, що на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.
За приписами ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників товариства і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Як вже зазначалось судом, спірний договір був підписаний з боку Підприємства "Гассіб" директором ОСОБА_1., який діяв на підставі Статуту в реєстрації внесених змін від 27.02.2012 р.
Відповідно до п. 1 Статуту Підприємство "Гассіб" створено на підставі рішення його засновників, з метою отримання прибутку, і задоволення суспільних потреб у продукції, товарах, роботах, послугах. Засновниками підприємства є: Ліванська компанія "Гассіб компані ЛТД (s.a.r.l.)" та Ліванська компанія "Меркурі Трейдінг" (офшорна компанія) (s.a.r.l.)".
Згідно з п. 4.1 Статуту вищим органом управління підприємства є збори засновників підприємства, які складаються з засновників або призначених ними представників.
До виключної компетенції зборів засновників належить, зокрема, надання згоди на укладення підприємством договору, контракту, угоди, правочину на суму, що перевищує еквівалент 10 000 000 ЕUR (п.п. 4.1.8 п. 4.1 Статуту), а також відчуження майна підприємства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна підприємства (п.п. 4.1.11 п. 4.1 Статуту).
Пунктом 4.2 Статуту встановлено, що виконавчим органом підприємства є директор підприємства. Директор діє згідно з чинним законодавством України, цим Статутом, та має право в порядку визначеному цим Статутом самостійно вирішувати всі питання діяльності підприємства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції зборів засновників.
Відповідно до п. 4.3 Статуту директор підприємства виконує такі основні функції, зокрема, без довіреності здійснює всі дії від імені підприємства з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством та даним Статутом; є розпорядником майна та коштів підприємства з врахуванням зазначених у даному Статуті обмежень; укладає від імені підприємства договори, контракти, угоди, здійснює правочини, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки.
Також, згідно п. 4.3 Статуту директор підприємства чи особа, яка на законних підставах його заміщає, без погодження із зборами засновників підприємства та без попереднього письмового дозволу не має права: укладати від імені підприємства, без погодження зі зборами засновників - договори (контракти) угоди, чи вчиняти правочини, одноразова сума яких перевищує еквівалент 10 000 000 ЕUR (десяти мільйонів Євро) . Директор підприємства підзвітний зборам засновників і організовує виконання їх рішень.
Отже, з умов вищенаведених пунктів статуту вбачається, що обов'язкове надання згоди зборів засновників Підприємства "Гассіб" на укладення правочинів вимагається лише у випадку, коли сума правочину перевищує еквівалент 10 000 000,00 євро.
Згідно з п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 15 127 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37; завантажувальна-розвантажувальна площадка, загальною площею 2 730, 00 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39а, земельна ділянка, площею 34952 га, кадастровий номер: 0510136300:01:066:0027, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37, оціночна вартість якого на дату укладання договору (20.12.2013 р.) становила 5 116 372,00 доларів США, а у подальшому, враховуючи зміни внесені договором № 1 від 30.01.2014 р., - 5 186 315,00 доларів США (п. 1.5 договору іпотеки).
Отже, з умов оспорюваного договору іпотеки вбачається, що заставна вартість предмета іпотеки (5 116 372,00 доларів США, яку у подальшому було збільшено до 5 186 315,00 доларів США), не перевищує визначений Статутом еквівалент у розмірі 10 000 000 євро, у зв'язку з чим згода зборів засновників Підприємства "Гассіб" на укладання директором цього підприємства договору іпотеки від 20.12.2013 р. не вимагалася.
Також необхідно зазначити, що згідно з частиною третьою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Разом із тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа. Про такий висновок зазначив Верховний Суд України у постановах від 27.04.2016 р. по справі № 6-62цс16, від 13.09.2017 р. у справах № 910/20080/14, № 910/20081/14 та Вищий господарський суд України у постанові від 02.04.2014 р. по справі № 910/5283/13.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України обов'язок доказування того, що ПАТ "КБ "Хрещатик" було обізнане про неповноважність представника Підприємства "Гассіб" на підписання спірного договору, покладено саме на позивача.
Проте, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на момент укладання спірного іпотечного договору (20.12.2013 р.) засновниками Підприємства "Гассіб" були Ліванська комерційна компанія "Гассіб компані ЛТД" та Ліванська компанія "Меркурі Трейдинг".
У матеріалах справи наявні копії протоколів засідання чергової загальної Асамблеї Компанії "Меркурі Трейдинг Компані" від 11.03.2010 р. та загальної Асамблеї Компанії "Гассіб Лімітед" від 17.03.2010 р., на яких власники вказаних компаній вирішили надати згоду на отримання Підприємством "Гассіб" кредиту на суму до 20 млн. євро та уповноважили директора цього підприємства - ОСОБА_1 самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо їх забезпечення, а також підписувати всі необхідні документи. Крім того, в зазначених документах було надано дозвіл асоційованому власнику акцій ОСОБА_1. право окремого підпису за Компанії для виконання вказаного у протоколах, за межами Лівану.
Отже, з наведеного вбачається, що на момент підписання оспорюваного іпотечного договору від 20.12.2013 р. було наявне рішення засновників Підприємства "Гассіб", яким було уповноважено директора підприємства на укладання спірного договору іпотеки.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач - ПАТ "КБ "Хрещатик", укладаючи договір іпотеки, діючи добросовісно, розумно та справедливо, як це передбачено ст. 92 ЦК України, враховуючи, що правомірність правочину презюмується (ст. 204 ЦК України), на підставі наданих відповідачем документів не встановив відсутність повноважень директора Підприємства "Гассіб" на укладення спірного договору.
При цьому, необхідно зазначити, що під час дії спірного договору іпотеки, який забезпечував виконання генеральних кредитних угод № 06/12 від 20.12.2013 р. та № 03/13 від 31.01.21013 р., у позивача не виникало будь-яких сумнівів щодо дійсності договору іпотеки, аж до поки не з'явився спір про стягнення кредитної заборгованості з Підприємства "Гассіб".
Розглядаючи другу підставу для визнання договору іпотеки від 20.12.2013 р. недійсним, а саме - перебування предмета іпотеки на час укладення договору у обтяженні за іншими договорами іпотеки, та отримання згоди попереднього іпотекодержателя, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.
Пунктами 3.1.2 договорів іпотеки від 27.02.2012 р. передбачено, що іпотекодавець зобов'язується без дозволу іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки та не надавати його в наступну іпотеку.
Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством "Гассіб" та ПАТ "КБ "Хрещатик" були укладені інші договори іпотеки від 27.02.2012 р., предметом яких є той же предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 15 127 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37; завантажувальна-розвантажувальна площадка, загальною площею 2 730, 00 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39а, земельна ділянка, площею 3 4952 га, кадастровий номер: 0510136300:01:066:0027, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37.
Однак, відповідно до відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою за іпотечними договорами від 27.02.2012 р. не було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що свідчить про відсутність перебування зазначених об'єктів під іпотекою за іпотечними договорами від 27.02.2012 р.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України "Про іпотеку".
Записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частини перша та друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Крім того, пунктом 5.1 спірного договору іпотеки від 20.12.2013 р. іпотекодавець (Підприємство "Гассіб") підтверджував, що на момент укладення договору іпотеки, предмет іпотеки не був відчужений, під забороною (арештом), а також заставою в тому числі податковою, не перебував, і іпотекодавець вправі розпоряджатись ним на свій розсуд, в тому числі заставляти.
Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, позивачем не доведено та не підтверджено доказами, що в Державному реєстрі іпотек на момент укладення спірного договору іпотеки (20.12.2013 р.) була зареєстрована іпотека нерухомого майна за іпотечними договорами від 27.02.2012 р., а судом таких обставин не встановлено, що підтверджується наявними у справі витягами з Державного реєстру іпотек, зроблених судом.
Отже, беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що позов Підприємства "Сантех-світ" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.12.2013 р. є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Стосовно доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи не встановлено порушень прав та інтересів позивача, то строк позовної давності в даному випадку не застосовується.
Так, відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання договору недійсним.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 листопада 2017 року.
Повний текст рішення підписаний 20 листопада 2017 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2017 |
Оприлюднено | 24.11.2017 |
Номер документу | 70448024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні