Постанова

від 18.01.2018 по справі 910/12439/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 910/12439/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

секретар судового засідання - Добрицька В.С. за участю учасників справи: позивача: не з`явився відповідача: Бєлкін М.Л. довіреність № б/н від 18.11.16 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією на рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 у справі № 910/12439/17 ( суддя Головіна К.І.) за позовом Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією (далі - Підприємство "Гассіб") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик") про визнання договору іпотеки від 20.12.2013 недійсним.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 у справі №910/12439/17 відмовлено у задоволенні позову Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання договору недійсним.

Рішення суду обґруноване наступним. Відмовляючи у позові суд виходив з того, що оскаржуваний договір іпотеки містить необхідні суттєві умови, передбачені законом: основне зобов'язання, яке забезпечується іпотекою, предмет іпотеки, його вартість, права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, інші умови, що узгоджуються з вимогами розділу 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку".

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 у справі № № 910/12439/17 за позовом Підприємства Сантех-Світ з іноземною інвестицією до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик про визнання недійсним договору іпотеки, прийняти нове рішення, яким задоволити позов Підприємства Сантех-Світ з іноземною інвестицією до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик про визнання договору іпотеки недійсним.

У своїй апеляційній скарзі заявник вказував, що рішення суду вважає не обґрунтованим, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, без достатнього з'ясування всіх обставин справи та фактичних даних, на яких ґрунтується позов, таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначав, що судом при вирішенні даної справи не взято до уваги п. 3.5. Статуту (дата реєстрації - 27.02.2012), який діяв на момент укладення договору, про те, що Підприємство здійснює володіння, користування та розпорядження своїм майном у відповідності, окрім іншого, до рішень засновників Підприємства. Таким чином, укладенню та підписанню Договору іпотеки мало передувати надання згоди директору Підприємства на укладення та підписання такого роду договорів, що передбачають розпорядження дороговартісним майном Підприємства. Судом не взято до уваги той факт, що такого рішення прийнято не було, про прийняття такого рішення зазначав лише відповідач у судовому засіданні, надавши так звані копії, зроблені з копій рішення засновників. При цьому, судом не взято до уваги той факт, що відповідач, всупереч тому, що вказував наче дані копії зняті з оригіналів, так і не надав так званих оригіналів.

У преамбулі оспорюваного Іпотечного договору зазначено, що від імені Підприємства Гассіб з іноземною інвестицією (Іпотекодавець) договір укладений директором Підприємства ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту. Однак вказаному директору не було надано повноважень на укладення такого роду договорів, які передбачають потенційну можливість позбавлення Підприємства належного йому вартісного майна. Також директору Підприємства не було надано повноважень на укладення та підписання Договорів про внесення змін до Іпотечного договору. Умови Іпотечного договору та Договорів про внесення до нього змін не узгоджуються з інтересами Підприємства, директор, укладаючи такі договори, діяв не в інтересах Підприємства, перевищуючи надані йому повноваження.

Також, апелянт вказував, що друга Сторона договору, а саме ПАТ Комерційний банк Хрещатик знало про те, що директор Підприємства Гассіб з іноземною інвестицією не мав повноважень на укладення та підписання Іпотечного договору, оскільки Загальні збори підприємства не надали такої письмової згоди при укладенні даного Договору. Таким чином, ПАТ Комерційний банк Хрещатик було відомо, що підписання договору відбувається директором з перевищенням наданих йому повноважень. Також ПАТ Комерційний банк Хрещатик було відомо про те, що при укладенні та підписанні Договорів про внесення змін до Іпотечного договору Загальні збори Товариства не надавали директору відповідних повноважень на вчинення даних дій стосовно укладення такого роду правочинів. Отже, скаржник зазначив, що судом було не в повній мірі досліджено обставини справи, внаслідок чого прийнято помилкове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання Договору іпотеки та всіх Договорів про внесення до нього змін недійсними.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2017, апеляційну скаргу Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 у справі №910/12439/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.01.2018.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18.01.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд прийняти відзив до розгляду, врахувати при розгляді справи, апеляційну скаргу Підприємства Сантех-Світ з іноземною інвестицією на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши відзив на апеляційну скаргу та додатки до нього, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було дотримано вимоги ГПК України.

Отже, як вбачається з віздиву, відповідач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що підписанню Кредитного договору та Договору іпотеки передувало засідання чергової загальної асамблеї компанії Меркурі Трейдинг Компані від 11 березня 2010 року, на якому власники компанії вирішили надати згоду на отримання підприємством Гассіб кредиту на суму до 20 млн.євро та уповноважили директора підприємства Гассіб самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо забезпечення та підписати всі необхідні документи. Крім того, підписанню Кредитного договору та Договору іпотеки передувало засідання чергової загальної асамблеї компанії Гассіб лімітед з.а.г.І. від 17 березня 2010 року, на якому власники компанії вирішили надати згоду на отримання підприємством Гассіб кредиту на суму до 20 млн.євро та уповноважили директора підприємства Гассіб самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо забезпечення та підписати всі необхідні документи. Таким чином, враховуючи викладене, ОСОБА_3 був уповноважений на укладення та підписання спірного Договору іпотеки від імені Позивача. Договір іпотеки зі сторони Позивача був підписаний директором ОСОБА_3 та скріплений печатками Банку та Підприємства. Позивачем не надано доказів втрати або викрадення печатки Підприємства, доказів звернення до органів внутрішніх справ із заявами про викрадення печатки Підприємства матеріали справи не містять.

18.01.2018 в судове засідання з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Також, п. 1 ч. 3 вказаної статті передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Частиною 6 зазначеної статті визначено, що у разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

Враховуючи вищенаведене, належне повідомлення скаржника про день та час судового засідання, колегія суддів ухвалила слухати справу без участі представника позивача. У відповідності до норм ГПК України, головуючим суддею було оголошено стислий зміст апеляційної скарги .

Частиною 7 статті 270 ГПК України, передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник відповідача заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі, з обґрунтуванням, які були викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що 27.02.2012 між Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією (правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією) (далі - позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" був укладений генеральний кредитний договір № 06/12, в рамках якого були укладені наступні кредитні договори (в редакції договору про внесення змін № 2 від 21.08.2014):

- кредитний договір № 06/12-6 від 20.12.2013, згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 19.12.2014 відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 2 830 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних;

- кредитний договір № 06/12-7 від 21.08.2014, згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 20.08.2015 відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 396 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних.

Також між вказаними сторонами був укладений генеральний кредитний договір № 03/13 від 31.01.2013, в рамках якого були укладені наступні кредитні договори (в редакції договору про внесення змін № 2 від 21.08.2014):

- кредитний договір № 03/13-2 від 30.09.2013, згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 08.2015 відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 1 000 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних;

- кредитний договір № 03/13-3 від 30.01.2014, згідно з яким позичальник повинен повернути кредитору в строк до 29.01.2015 відкличну відновлювальну лінію з лімітом в сумі 470 000,00 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних

У забезпечення вказаного кредитного договору, між Підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією, правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки від 23.12.2013, посвідчений приватним нотаріусом Вінницього міського нотаріального округу за № 3982 (далі - спірний договір).

Предметом іпотеки договору іпотеки є: комплекс нежитлових будівель до складу яких входять: приміщення в літ. "К":

- приміщення №1: № 1-1 - тамбур площею 13,8 кв.м; № 1-2 - складське приміщення площею 847,9 кв.м; № 1-3 - роздягальня площею 22,8 кв.м; № 1-4 - душова площею 3,1 кв.м; № 1-5 - туалет площею 2,7 кв.м; № 1-6 - виробничо-складське приміщення площею 32,5 кв.м; № 1-7 - виробничо-складське приміщення площею 16,9 кв.м; № 1-8 - виробничо-складське приміщення площею 49,9 кв.м; № 1-9 - виробничо-складське приміщення площею 72,3 кв.м; № 1-10 виробничо-складське приміщення площею 144,1 кв.м; № 1-11 - виробничо-складське приміщення площею 995,7 кв.м; № 1-12 - коридор площею 35,3 кв.м; № 1-13 - вмивальник площею 7,5 кв.м; № 1-14 - душова площею 11,7 кв.м; № 1-15 - туалет площею 11,3 кв.м; № 1-16 - вмивальник площею 5,6 кв.м; № 1-17 - коридор площею 34,0 кв.м; № 1-18 - вмивальник площею 3,6 кв.м; № 1-19 - туалет площею 11,5 кв.м; № 1-20 - душова площею 4,2 кв.м; № 1-21 душова площею 4,0 кв.м; № 1-22 - туалет площею 4,1 кв.м; № 1-23 - виробничо-складське приміщення площею 69,4 кв.м; № 1-24 - виробничо-складське приміщення площею 141,0 кв.м; № 1-25 - виробничо-складське приміщення площею 75,5 кв.м; № 1-26 - виробничо-складське приміщення площею 77,4 кв.м; № 1-27 - виробничо-складське приміщення площею 577,1 кв.м; № 1-28 - виробничо-складське приміщення площею 69,6 кв.м; № 1-29 - виробничо-складське приміщення площею 73,3 кв.м; № 1-30 - виробничо-складське приміщення площею 8 062,3 кв.м; № 1-31 - виробничо-складське приміщення площею 107,0 кв.м; № 1-33 - виробничо-складське приміщення площею 217,8 кв.м; № 1-34 - виробничо-складське приміщення площею 68,7 кв.м; № 1-35 - виробничо-складське приміщення площею 58,9 кв.м; №1-36 - сходова клітина площею 33,6 кв.м; № 1-37 - коридор площею 112,8 кв.м; № 1-38 - виробничо-складське приміщення площею 34,3 кв.м; № 1-39 - виробничо-складське приміщення площею 33,9 кв.м; № 1-40 - виробничо-складське приміщення площею 69,2 кв.м; № 1-41 - виробничо-складське приміщення площею 69,0 кв.м; №1-42 - виробничо-складське приміщення площею 52,6 кв.м; № 1-43 - комора площею 15,3 кв.м; приміщення № 1-55 по № 1-57 площею 70,7 кв.м.;

- приміщення № 2 - антресоль: № 2-1 - офісно-побутове приміщення площею 1 049,7 кв.м; загальна площа приміщення № 2 складає 1 049,7 кв.м;

- приміщення № 3 - Антресоль: № 3-1 - офісно-побутове приміщення площею 647,0 кв.м; № 3-2 - офісно-побутове приміщення площею 287,0 кв.м; № 3-3 - кладова площею 7,4 кв.м; загальна площа - 941,4 кв.м;

- приміщення № 4 - антресоль: № 4-1 - галерея площею 215,8 кв.м; № 4-2 - перехідна галерея площею 174,7 кв.м; загальна площа - 390,5 кв.м; всього по літ. "К" - 14 734,8 кв.м;

- приміщення літ. "Л" загальною площею 126,0 кв.м, а саме: приміщення 1-го поверху № 1; гараж 1-1 площею 38,0 кв.м; гараж 1-2 площею 77,6 кв.м; комора 1-2 площею 10,4 кв.м;

- контрольно-пропускний пункт літ. "М" площею 13,7 кв.м, а саме - приміщення першого поверху № 1; коридор площею 4,7 кв.м; прохідна 1-2 площею 9,0 кв.м; всього загальною площею - 15 127 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37;

- завантажувально-розвантажувальни площадка довжиною 63,2 метри, шириною 43,2 метри, загальною площею 2 730 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39А;

- земельна ділянка площею 3,4952 га, кадастровий номер 0510136300:01:066:0027, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37.

Предмет іпотеки передається в іпотеку зі всіма його приналежностями (п. 1.3 договору іпотеки).

Відповідно до п. 1.5 договору іпотеки (в редакції договору № 1 від 13.01.2014) за домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки становить на рівні оціночної вартості 5 186 315,00 дол. США.

Договір іпотеки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань, що випливають з генеральних кредитних договорів № 06/12 від 27.02.2012 та № 03/13 від 31.01.2013, та укладених в рамках них кредитних договорів (п. 6.1 договору іпотеки).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що обтяження іпотекою за вказаним договором іпотеки були зареєстровані за № 3973422 від 20.12.2013, за № 3973339 від 20.12.2013, № 3973463 від 20.12.2013.

Як було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з невиконанням Підприємством "Гассіб" умов генерального кредитного договору № 03/13 від 31.01.2013, який забезпечувався спірним договором іпотеки від 20.12.2013, ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Підприємства "Гассіб" заборгованості за вказаною генеральною кредитною угодою у загальній сумі стягнення 1 542 769,76 дол. США та 5 515 089,93 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.04.2016 у справі № 902/1584/15, залишеним без змін, позов ПАТ "КБ "Хрещатик" про стягнення кредитної заборгованості у сумі 1 542 769,76 дол. США та 5 515 089,93 грн було задоволено, стягнуто з Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією заборгованість за генеральним кредитним договором № 03/13 від 31.01.2013.

У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення Господарського суду Вінницької області № 902/1584/15, орган Державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 51965673 наклав арешт на майно Підприємства "Гассіб", у тому числі на предмет оспорюваного договору іпотеки від 20.12.2013 (частково).

Водночас, Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією, правонаступником якого є Підприємство "Сантех-світ", звертаючись до суду з позовом у даній справі, вказує на недійсність договору іпотеки через відсутність у особи, яка підписала спірний договір від імені підприємства (директора ОСОБА_3), повноважень на його укладення.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", де було судом зазначено, що під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як визначено Цивільним кодексом України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Отже, після дослідження судом договору іпотеки, який оскаржується, колегія суддів дійшла висновку, що останній містить необхідні суттєві умови, передбачені законом: основне зобов'язання, яке забезпечується іпотекою, предмет іпотеки, його вартість, права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, інші умови, що узгоджуються з вимогами розділу 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку".

Як було встановлено судом першої інстанції, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

За приписами ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників товариства і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Як вбачається зі спірного договору, останній був підписаний з боку Підприємства "Гассіб" директором ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту в реєстрації внесених змін від 27.02.2012.

Пунктом 1 Статуту передбачено, що Підприємство "Гассіб" створено на підставі рішення його засновників, з метою отримання прибутку, і задоволення суспільних потреб у продукції, товарах, роботах, послугах. Засновниками підприємства є: Ліванська компанія "Гассіб компані ЛТД (s.a.r.l.)" та Ліванська компанія "Меркурі Трейдінг" (офшорна компанія) (s.a.r.l.)".

Згідно з п. 4.1 Статуту вищим органом управління підприємства є збори засновників підприємства, які складаються з засновників або призначених ними представників.

Отже, до виключної компетенції зборів засновників належить, зокрема, надання згоди на укладення підприємством договору, контракту, угоди, правочину на суму, що перевищує еквівалент 10 000 000 ЕUR (п.п. 4.1.8 п. 4.1 Статуту), а також відчуження майна підприємства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна підприємства (п.п. 4.1.11 п. 4.1 Статуту).

Пунктом 4.2 Статуту встановлено, що виконавчим органом підприємства є директор підприємства. Директор діє згідно з чинним законодавством України, цим Статутом, та має право в порядку визначеному цим Статутом самостійно вирішувати всі питання діяльності підприємства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції зборів засновників.

Відповідно до п. 4.3 Статуту директор підприємства виконує такі основні функції, зокрема, без довіреності здійснює всі дії від імені підприємства з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством та даним Статутом; є розпорядником майна та коштів підприємства з врахуванням зазначених у даному Статуті обмежень; укладає від імені підприємства договори, контракти, угоди, здійснює правочини, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки.

Також, згідно п. 4.3 Статуту директор підприємства чи особа, яка на законних підставах його заміщає, без погодження із зборами засновників підприємства та без попереднього письмового дозволу не має права: укладати від імені підприємства, без погодження зі зборами засновників - договори (контракти) угоди, чи вчиняти правочини, одноразова сума яких перевищує еквівалент 10 000 000 ЕUR (десяти мільйонів Євро). Директор підприємства підзвітний зборам засновників і організовує виконання їх рішень.

З умов вищенаведених пунктів статуту вбачається, що обов'язкове надання згоди зборів засновників Підприємства "Гассіб" на укладення правочинів вимагається лише у випадку, коли сума правочину перевищує еквівалент 10 000 000,00 євро.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 15 127 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37; завантажувальна-розвантажувальна площадка, загальною площею 2 730, 00 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39а, земельна ділянка, площею 34952 га, кадастровий номер: 0510136300:01:066:0027, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37, оціночна вартість якого на дату укладання договору (20.12.2013) становила 5 116 372,00 доларів США, а у подальшому, враховуючи зміни внесені договором № 1 від 30.01.2014, - 5 186 315,00 доларів США (п. 1.5 договору іпотеки).

З умов оспорюваного договору іпотеки вбачається, що заставна вартість предмета іпотеки (5 116 372,00 доларів США, яку у подальшому було збільшено до 5 186 315,00 доларів США), не перевищує визначений Статутом еквівалент у розмірі 10 000 000 євро, у зв'язку з чим згода зборів засновників Підприємства "Гассіб" на укладання директором цього підприємства договору іпотеки від 20.12.2013 не вимагалася.

У відповідності до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом із тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Про такий висновок зазначив Верховний Суд України у постановах від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16, від 13.09.2017 у справах № 910/20080/14, № 910/20081/14.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок доказування того, що ПАТ "КБ "Хрещатик" було обізнане про неповноважність представника Підприємства "Гассіб" на підписання спірного договору, повинно бути покладено саме на позивача.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на момент укладання спірного іпотечного договору (20.12.2013) засновниками Підприємства "Гассіб" були Ліванська комерційна компанія "Гассіб компані ЛТД" та Ліванська компанія "Меркурі Трейдинг".

Відповідно до копій протоколів засідання чергової загальної Асамблеї Компанії "Меркурі Трейдинг Компані" від 11.03.2010 та загальної Асамблеї Компанії "Гассіб Лімітед" від 17.03.2010, на яких власники вказаних компаній вирішили надати згоду на отримання Підприємством "Гассіб" кредиту на суму до 20 млн. євро та уповноважили директора цього підприємства - ОСОБА_3 самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо їх забезпечення, а також підписувати всі необхідні документи. Крім того, в зазначених документах було надано дозвіл асоційованому власнику акцій ОСОБА_3 право окремого підпису за Компанії для виконання вказаного у протоколах, за межами Лівану.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що на момент підписання оспорюваного іпотечного договору від 20.12.2013 було наявне рішення засновників Підприємства "Гассіб", яким було уповноважено директора підприємства на укладання спірного договору іпотеки.

Отже, відповідач - ПАТ "КБ "Хрещатик", укладаючи договір іпотеки, діючи добросовісно, розумно та справедливо, як це передбачено ст. 92 ЦК України, враховуючи, що правомірність правочину презюмується (ст. 204 ЦК України), на підставі наданих відповідачем документів не встановив відсутність повноважень директора Підприємства "Гассіб" на укладення спірного договору.

Крім цього, судом першої інстанції було вірно зазначено, що під час дії спірного договору іпотеки, який забезпечував виконання генеральних кредитних угод № 06/12 від 20.12.2013 та № 03/13 від 31.01.2013, у позивача не виникало будь-яких сумнівів щодо дійсності договору іпотеки, аж до поки не з'явився спір про стягнення кредитної заборгованості з Підприємства "Гассіб".

Щодо підстави для визнання договору іпотеки від 20.12.2013 недійсним, перебування предмета іпотеки на час укладення договору у обтяженні за іншими договорами іпотеки, та отримання згоди попереднього іпотекодержателя, слід зазначити наступне.

Законом України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Пунктами 3.1.2 договорів іпотеки від 27.02.2012 передбачено, що іпотекодавець зобов'язується без дозволу іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки та не надавати його в наступну іпотеку.

Матеріалами справи підтверджується, що між Підприємством "Гассіб" та ПАТ "КБ "Хрещатик" були укладені інші договори іпотеки від 27.02.2012, предметом яких є той же предмет іпотеки - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 15 127 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37; завантажувальна-розвантажувальна площадка, загальною площею 2 730, 00 кв.м., за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39а, земельна ділянка, площею 3 4952 га, кадастровий номер: 0510136300:01:066:0027, за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 37.

Однак, відповідно до відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою за іпотечними договорами від 27.02.2012 не було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що свідчить про відсутність перебування зазначених об'єктів під іпотекою за іпотечними договорами від 27.02.2012.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України "Про іпотеку".

Записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частини перша та друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Крім того, пунктом 5.1 спірного договору іпотеки від 20.12.2013 іпотекодавець (Підприємство "Гассіб") підтверджував, що на момент укладення договору іпотеки, предмет іпотеки не був відчужений, під забороною (арештом), а також заставою в тому числі податковою, не перебував, і іпотекодавець вправі розпоряджатись ним на свій розсуд, в тому числі заставляти.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про не порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем (апелянтом) не доведено та не підтверджено доказами, що в Державному реєстрі іпотек на момент укладення спірного договору іпотеки (20.12.2013) була зареєстрована іпотека нерухомого майна за іпотечними договорами від 27.02.2012, тому суд дійшов висновку, що в позові Підприємства "Сантех-світ" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.12.2013 належить відмовити.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 у справі №910/12439/17 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Підприємство "Сантех-світ" з іноземною інвестицією.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства "Сантех-світ" з іноземною інвестицією на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 у справі № 910/12439/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 у справі № 910/12439/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12439/17.

Повний текст постанови підписаний 25.01.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов