Рішення

від 20.11.2017 по справі 927/966/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

============================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20"листопада 2017р. Справа № 927/966/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Ротонда-К»

16600, вул. Носівський шлях, 19-а,Чернігівська обл.;

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства та

будівництва Ніжинської міської ради

16600, вул. Моськовська, 20, м.Ніжин, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 264924,27грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2 -представник;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Ротонда-К звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської радипро стягнення 264924,27грн., з яких 228468,10грн інфляційних за період з березня 2014 року по вересень 2017 року, 19828,00грн. 3% річних за період з 21.02.2013 по 20.09.2017, 16628,17грн. пені за період з 21.01.2013 по 20.08.2014 за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору підряду від 26.07.2011 за №113.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за договором договору підряду від 26.07.2011 №113 у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.10.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.11.2017, після чого розгляд в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.11.2017.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 20.11.2017.

В судовому засіданні 20.11.2017 позивачем подано суду документи щодо обґрунтування витрат позивача на правову допомогу.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких проти позову заперечує повністю та зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені.

Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування судом строку позовної давності до даного спору та просить суд в позові відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.07.2011 між Управлінням ЖКГ та будівництва Ніжинської міської ради (Замовник) та ПП Ротонда-К був укладений договір підряду №113 (надалі-Договір), на виконання умов якого позивач виконав роботи з будівництва прибудови спортзалу 30х12 до школи №6, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити роботи з будівництва прибудови спортзалу 30х12 до школи №6. Згідно п. 1.2. Договору вартість робіт з будівництва прибудови спортзалу 30х12 до школи №6 становить 182206,00грн..

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 по справі № 927/612/16 позовні вимоги ПП Ротонда -К до Управлінням ЖКГ та будівництва Ніжинської міської ради задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 182206,00грн. боргу за виконані роботи за договором підряду №113 від 26.07.2011.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаним рішення господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 по справі №927/612/16 встановлено момент настання обов'язку відповідача щодо сплати виконаних позивачем робіт.

Так, суд назначив: з урахуванням п.4.3. Договору у відповідача виник обов'язок сплатити відповідачу грошові кошти за виконані роботи у розмірі 182206,00грн. до 20.02.2014, не зважаючи на відмову відповідача підписати акт прийняття виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (арк. 10 вказаного рішення).

З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення суду від 11.07.2017 по справі №927/612/16 відповідачем виконано 20.09.2017, що підтверджується платіжним дорученням №716 від 20.09.2017 на суму 182206,00грн.

Отже, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання за договором.

У зв'язку з вказаним Позивачем нараховано 16628,17грн. пені за період з 21.01.2013 по 20.08.2014, 228468,10грн. інфляційних за період з березня 2014 року по вересень 2017 року, 19828,00грн. 3% річних за період з 21.02.2013 по 20.09.2017.

Зазначені нарахування є обґрунтованими та такими, що здійснені відповідно до норм матеріального права.

Разом з тим, Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Представник Позивача заперечив проти клопотання та зазначає, що строк є не пропущеним, оскільки відбулося переривання строку позовної давності у зв'язку з подачею позову у справі №927/612/16 щодо стягнення суми основної заборгованості в 182206,00грн.

Щодо твердження Відповідача у своєму відзиві про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до п.4.4.1 вказаної Постанови, Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення позивачем до суду з позовом у справі №927/612/16 та сплата відповідачем боргу за вказаним рішенням не є підставою для переривання строку позовної давності, а тому клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою у даній справі - 23.10.2017, відповідно до відмітки штемпеля, що міститься на позовній заяві.

Загальний строк позовної давності у даній справі, що знаходиться в межах 3 років до моменту звернення позивачем з відповідним позовом - з 23.10.2014 по 23.10.2017..

Відповідно до ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 16628,17грн. за період з 21.01.2013 по 20.08.2014.

Так, строк позовної давності щодо нарахування відповідачу пені встановлений законом у 1 рік спливає 21.08.2015.

Позивач пропустив вказаний однорічний строк щодо звернення до суду про стягнення з відповідача пені за період з 21.01.2013 по 20.08.2014, а отже суд відмовляє в задоволенні такої вимоги.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, суд зазначає, що нарахуванню та стягненню з відповідача підлягають 3% річних та інфляційних за період з 23.10.2014 по 29.10.2017.

За перерахунком суду 3% річних за період з 23.10.2014 по 20.09.2017 складають 15919,31грн., а інфляційні за період з листопада 2014р. по вересень 2017р. складають 157204,27грн., які підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

В іншій частині заявлених позивачем 3% річних та інфляційних слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9900,00грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатура України" - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В даному випадку договір укладено між адвокатом ОСОБА_1 та ПП Ротонда-К .

В матеріалах справи наявні: договір № 2-09/17 про надання правової допомоги від 25.09.2017, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №569 від 09.09.2011, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2017 на суму 9900,00грн., квитанція прибуткового касового ордера на суму 9900,00грн..

Отже, аналізуючи категорію спору, ступінь складності, суд, з урахуванням принципів розумності і справедливості, дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2596,85грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (1660, вул. Московська, 20, м.Ніжин, Чернігівська обл., відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32009931) на користь Приватного підприємства Ротонда-К (16600, вул. Носівський шлях, 19-а, м.Ніжин, Чернігівська обл., відомості про рахунки відсутні, ЄДРПОУ 34721780) 15919,31грн. 3% річних, 157204,27грн. інфляційних, а всього 173123,58грн., а також 2596,85грн. судового збору та 3000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2017 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна