Постанова

від 20.11.2017 по справі 910/16659/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа№ 910/16659/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача: Шалавінський О.В. - представник за довіреністю від 27.04.2017

від відповідача: Богатих Д.С. - представник за довіреністю від 01.09.2017

від третьої особи: Калениченко П.А. - керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Об'єднання підприємств Український музичний альянс

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017

у справі № 910/16659/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнське агентство авторських прав

до Іноземного підприємства Логін

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Об'єднання підприємств Український музичний альянс

про стягнення 3 044 846,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати відрахувань в сумі 3 044 846,16 грн. за Договором № 1 про виплату імпортерам обладнання і матеріальних носіїв від 11.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/16659/17 задоволено заяву сторін та затверджено мирову угоду в наступній редакції:

Всеукраїнська громадська організація Всеукраїнське Агентство Авторських Прав , (надалі - Організація ) в особі Голови Ю.М. Гандзюк, який діє на підставі Статуту та Іноземне підприємство "ЛОГІН" (надалі - Імпортер ) в особі Директора М.В, Шаповалова, який діє на підставі Статуту,

за позовом Організації до Імпортера про стягнення заборгованості у сумі 3 044 846,16 грн. у справі № 910/16659/17, що розглядається Господарським судом міста Києва, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, укладенням цієї мирової угоди (надалі також - Угода) домовились про наступне:

1. Імпортер визнає обґрунтованими та законними вимоги Організації викладені у позовній заяві від 26 вересня 2017 року про стягнення заборгованості за Договором про виплату відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв №1 від 11.11.2016 року (надалі - Договір), та Додатковою угодою №1 від 03.08.2017 року до Договору, що у відповідності до Додатку №4 до Договору Імпортером залишилась не виконаною сплата відрахувань (винагороди) за період з 30 грудня 2014 року по 10 листопада 2016 року в розмірі 3 044 846 (три мільйони сорок чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 16 коп. та зобов'язується виплатити Організації остаточно узгоджену Сторонами суму відрахувань (відсотків) у розмірі - 3 044 846 (три мільйони сорок чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 16 коп. до 17 січня 2018 р, в такому порядку:

- до 17 листопада 2017 р. - 44 846 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 16 коп.

- до 17 грудня 2017 р. - 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.

- до 17 січня 2018 р. - 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.

2. Імпортер зобов'язується сплатити відрахування (відсотки) у розмірі та строки, передбачені цієї Угодою, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Організації, вказаний у цій мировій угоді, а Організація у свою чергу визнає розмір заборгованості, вказаний в п. 1 цієї Угоди належним і остаточним за Додатком №4 до Договору за зазначений період і зобов'язується не відмовлятись від узгодженої Сторонами суми заборгованості по відрахуваннях (відсотках), встановленою цією мировою угодою.

Організація підтверджує та гарантує Імпортеру, що є уповноваженою організацією відповідно до чинного законодавства на збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань, здійснених виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах згідно до статті 42 Закону України Про авторське право і суміжні права , що є предметом врегулювання цієї Угоди згідно Договору та за період, вказаний у п.1 цієї Угоди.

3. Організація підтверджує та гарантує Імпортеру, що у разі виконання Імпортером обов'язків, встановлених цією Угодою, щодо сплати заборгованості по Договору та у строки, зазначені у п.1. цієї Угоди, що є відрахуваннями (відсотками) від вартості, обладнання і матеріальних носіїв, ввезеного Імпортером на митну територію України, за допомогою яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України Про авторське право і суміжні права , в розмірі, передбаченому цією Угодою, Організація не матиме жодних майнових чи будь-яких інших претензій до Імпортера з приводу виплати відрахувань (відсотків) за Договором за період з ЗО грудня 2014 року по 10 листопада 2016.

4. Сторони домовились, що усі судові витрати, зокрема, судовий збір за подання позовної заяви у справі № 910/16659/17 покладаються на Організацію.

5. Цю Угоду укладено в трьох примірниках, по одному для сторін і для суду.

Юридичні реквізити та підписи Сторін:

Організація:

Всеукраїнська громадська організація Всеукраїнське Агентство Авторських Прав

01021,м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 4, кв. 102

Ідентифікаційний код: 26547262

Банківські реквізити:

ПАТ Альфа-Банк , МФО: 300346 Р/р: 26006013056302/980

Неприбуткова організація

Голова ВГО ВААПП

Імпортер:

ІП Логін

Місцезнаходження: 03113,м. Київ, пр-т Перемоги, 62-6

Адреса для листування: 04073, м. Київ, вул. М.Вовчок ,18-А

Тел.:(095)-153-68-25

п/р 26002101955001 в AT "АЛЬТБАНК",

МФО 320940

код ЄДРПОУ 38204178, ІПН 382041726594,

Свідоцтво платника ПДВ № 200046579

Директор

- провадження у справі № 910/16659/17 припинено відповідно до п. 7 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Затверджуючи текст мирової угоди та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що текст мирової угоди підписано повноважними представниками сторін, а саме, від Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнське Агентство Авторських Прав головою Ю.М. Гандзюк, який діє на підставі Статуту, та від Іноземного підприємства Логін директором М.В, Шаповалова, який діє на підставі Статуту, та роз'яснив сторонам наслідки укладення мирової угоди.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Об'єднання підприємств Український музичний альянс звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/16659/17 і передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не задоволено його клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що є порушенням норм процесуального права, а також права скаржника на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дія якої поширюється на захист прав і юридичних осіб.

В обґрунтування необхідності залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, скаржник послався на те, що він також є особою, яка претендує на стягнення з відповідача сплати відрахувань в сумі 3 044 846,16 грн., права на що він має на підставі ч.ч. 4-5 ст. 42 Закону України Про авторське право і суміжні права , що з метою стягнення вказаної суми ним подано до суду відповідний позов (справа № 910/17375/16), до участі у якій позивач залучений в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що у постанові Вищого господарського суду від 30.05.2017 було надано, зокрема, правову оцінку укладеного між позивачем та відповідачем договору, яку слід врахувати.

Ухвалою від 06.11.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Об'єднання підприємств Український музичний альянс прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Ухвалою від 20.11.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Об'єднання підприємств Український музичний альянс .

Під час розгляду справи представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав повністю, представники позивача та відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати відрахувань в сумі 3 044 846,16 грн. за Договором № 1 про виплату імпортерам обладнання і матеріальних носіїв від 11.11.2016.

Вказані відрахування відповідач як особа, яка у період з 26.12.2014 по 25.08.2016 імпортувала на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, має сплачувати в силу положень Закону України Про авторське право і суміжні права .

Під час ввезення в період з 26.12.2014 по 25.08.2016 на митну територію України імпортованого обладнання та матеріальних носіїв відповідач не сплатив необхідні відрахування в розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах .

На час здійснення відповідачем імпорту вказаного обладнання і матеріальних носіїв на митну територію України (у період з 26.12.2014 по 25.08.2016) позивач та третя особа є організаціями, уповноваженими на здійснення збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджено виданими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвами № 2/у від 20.12.2007 та № 3/у від 29.12.2014.

Положення чинного законодавства не забороняють відповідачу самостійно обрати уповноважену організацію для сплати сум відрахувань, чим він і скористався, уклавши з позивачем договір № 1 про виплату імпортерам обладнання і матеріальних носіїв від 11.11.2016, в якому встановлено, що відповідач зобов'язується сплатити відповідні відрахування за період з 07.03.2014, тобто за період, який передує даті укладення вказаного договору, що також не заборонено положеннями чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 631 ЦК України, згідно з якою сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Третя особа вважає, що вказані відрахування відповідач має сплатити саме їй, та звернулась до суду з відповідним позовом (справі № 910/17375/16 за позовом Об'єднання підприємств Український музичний альянс до Іноземного підприємства Логін , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Всеукраїнська громадська організації Всеукраїнське агентство авторських прав про стягнення коштів).

Під час розгляду справи № 910/17375/16 рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017, в позові відмовлено повністю з посиланням на те, що Об'єднання підприємств Український музичний альянс не є належним кредитором у грошовому зобов'язанні, оскільки Іноземне підприємства Логін як імпортер уклав договір про сплату відрахувань з розстрочкою із Всеукраїнською громадською організацією Всеукраїнське агентство авторських прав , що зобов'язання Іноземним підприємством Логін виконується належним чином і строк його виконання ще не закінчився.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017 у справі № 910/17375/16 касаційну скаргу Об'єднання підприємств Український музичний альянс задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Приймаючи вказану постанову, Вищій господарський суд України зазначив про те, що:

- стороною господарського зобов'язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, є: зобов'язана сторона (боржник) - імпортер обладнання, за допомогою якого можна здійснити відтворення, передбачені ст. 42 Закону України Про авторське право та суміжні права (тобто Іноземне підприємство Логін );

- управнена сторона (кредитор) - організація колективного управління, яка уповноважена Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збирання та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань. Законодавством України передбачена можливість існування необмеженого кола таких організацій. В даному випадку, такими уповноваженими організаціями колективного управління є позивач та третя особа, тобто має місце зобов'язання з множинністю осіб на стороні кредитора;

- частина перша статті 196 ГК України передбачає, що кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням;

- поряд із зобов'язанням, що виникло безпосередньо зі ст. 42 Закону України Про авторське право і суміжні права , умови, порядок і строки виконання якого чітко врегульовані законодавством і юридична сила, якого поширюється на позивача, відповідача та третю особу, існує зобов'язання, що виникло 11.11.2016 з договору і юридична сила якого поширюється тільки на Іноземне підприємство Логін та Всеукраїнську громадську організацію Всеукраїнське агентство авторських прав ;

- суди попередніх інстанцій не врахували що вищевказані два зобов'язання стосуються одного предмету (відрахувань), але є різними за підставами виникнення, часом виникнення, юридичною силою та умовами виконання;

- зобов'язання, суб'єктом якого є Об'єднання підприємств Український музичний альянс , виникло безпосередньо з актів цивільного законодавства і полягає саме у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортерами відповідно до встановленого розміру. Тобто зобов'язання полягає не в укладенні договору з уповноваженою організацією про сплату відрахувань і не в погодженні порядку їх сплати, а у безпосередньому здійсненні таких відрахувань на умовах і в строки, що встановлені законодавством;

- в оглядовому листі № 01-06/521 від 28.02.2017 Вищий господарський суд України зазначив, що зобов'язання зі сплати відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, є грошовим, а в п п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що з урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.... (не дата укладення договору про порядок, строк та розмір відрахувань);

- таким чином, факт укладення договору з одним із кредиторів не є підставою вважати виконаним грошове зобов'язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, таке зобов'язання можна вважати виконаним тільки у разі перерахування всієї суми заборгованості на користь одного з кредиторів.

Водночас Вищій господарський суд України при розгляді справи № 910/17375/16 зазначив про те, що:

- при розгляді цього спору судами попередніх інстанцій не досліджено, чи надавалась Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнське агентство авторських прав правомочність щодо надання розстрочки та визначення іншої дати оплати відрахувань на користь осіб, яких вона представляє, в інший строк, ніж це передбачено статтею 42 Закону України Про авторське право та суміжні права (під час ввезення товару на митну територію України). Також не надано ніякої правової оцінки тому, чи відповідають дії ІП Логін та Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнське агентство авторських прав щодо надання такої розстрочки інтересам суб'єктів авторського права, і (або) суміжних прав, та виробників фонограм (відеограм);

- також, суди попередніх інстанцій не дослідили, чи порушуються цією розстрочкою законні права суб'єктів відповідних прав на своєчасне отримання відрахувань, передбачених статтею 42 Закону України Про авторське право та суміжні права ;

- крім того, при вирішенні даного судового спору судами попередніх інстанцій взагалі не досліджено питання наявності боргу у ІП Логін по сплаті відрахувань та його розміру за минулий період перед жодною уповноваженою організацією.

З матеріалів справи слідує, що під час розгляду по суті справи № 910/16659/17 відповідачем подано клопотання про затвердження мирової угоди (а.с. 75), в якому відповідач зазначив про те, що в ході переговорів, які відбулись між сторонами, відповідач висловив своє бажання та готовність виконати свої зобов'язання перед позивачем за спірним договором по сплаті відрахувань за період з 26.12.2014 по 25.08.2016, зазначивши про те, що несвоєчасне виконання цього обов'язку відбулось у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача, проте позивач погодився прийняти зобов'язання відповідача в інші строки. До вказаного клопотання додано підписану сторони мирову угоду.

Стаття 78 ГПК України встановлює, що:

- відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами (ч. 1);

- до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч. 2);

- мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову (ч. 3);

- про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч. 4).

Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Відповідно п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції :

- одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК);

- умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання;

- суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі.

- в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

- господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства укладення мирової угоди є правом сторін, яке ними реалізується шляхом подачі до суду відповідної письмової заяви та підписання мирової угоди, в той час як у суду в такому випадку виникають обов'язки перевірити наявність у осіб, які підписали таку мирову угоду, відповідного обсягу повноважень, перевірити чи умови мирової угоди викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання, роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження у справі.

Водночас відповідно до приписів ст. 65 ГК України:

- власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (п. 2);

- для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (п. 23);

- керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (п. 5).

Згідно з положеннями ст. 28 ГПК України:

- справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (ч. 1);

- керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2);

- представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності) (ч. 3).

З матеріалів справи слідує, що мирова угода від 11.10.2017 підписана керівниками як позивача, так відповідача, тобто особами, які мали достатній обсяг повноважень на вчинення таких дій.

Матеріали справи не містять доказів про наявність будь-яких обмежень голови позивача Гандзюк Ю.М. та директора відповідача Шаповалова М.В. на вчинення від імені позивача та відповідача відповідно таких дій.

В ухвалі від 18.10.2017 сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди.

Зі змісту мирової угоди слідує, що її умови викладені чітко й недвозначно і неясностей і спорів з приводу її змісту під час виконання виникнути не повинно.

Водночас колегія суддів зазначай й про таке.

Статтею 42 Закону України Про авторське право та суміжні права встановлено, що:

- виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети (ч. 4);

- розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв (ч. 5);

- зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків (ч. 7).

Статтею 49 Закону України Про авторське право та суміжні права встановлено, що:

- організації колективного управління (тобто і позивач і третя особа) повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, такі функції: а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону; в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів (ч. 1);

- суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти (ч. 2);

Отже, у випадку:

- наявності у позивача договорів з суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав щодо збирання винагороди, яку має сплатити саме відповідач за спірним договором, обов'язки сторін (позивача та суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав) регулюються відповідним договором, укладеним між ними, і у випадку його порушення позивачем, в тому числі і укладенням спірної морової угоди, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав не позбавлені права звернутися до позивача з відповідним позовом;

- а суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали позивачу повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від позивач такої винагороди лише у випадку її фактичного отримання останнім, тобто після фактичного виконання мирової угоди у цій справі, тому укладення такої угоди жодним чином не порушує їх прав.

У ч. 5 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 зазначено, що з урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до прийняття неправильного рішення.

Вирішення спору сторін по суті без участі третьої особи не призвело до неправильного вирішення спору, а відтак, не є підставою для скасування оспорюваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що мирова угода від 11.10.2017 підписана уповноваженими особами, її умови викладені чітко й недвозначно і неясностей і спорів з приводу її змісту під час виконання виникнути не повинно, сторонам роз'яснені наслідки укладення мирової угоди, припинення провадження у цій справі не порушує інтереси інших осіб, а відтак, суд першої інстанції правомірно затвердив мирову угоду сторін та припинив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

Правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/16659/17 та для задоволення апеляційної скарги Об'єднання підприємств Український музичний альянс відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання підприємств Український музичний альянс на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/16659/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/16659/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16659/17.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло