Ухвала

від 20.11.2017 по справі 639/5299/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №639/5299/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1814/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю представника

власників майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власників майна адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2017 року задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 та накладено арешт на майно по кримінальному провадженню №42017221080000302, вилучене під час проведення обшуку 15.09.2017 року у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м.Харків, вул.Москалівська, 57/59, яке належить на праві власності ПАТ «Харківміськгаз», загалом 289 пунктів згідно із додатком до протоколу обшуку від 15.09.2017 року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8 та ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційної скарги посилається, що арештоване майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України. На думку апелянта вищевказане майно не має жодного відношення до вчинення посадовими особами ТОВ «Індиго Груп», ТОВ «Фірма «Екомедтех», ТОВ «Торговий дім «ЕХЗ», ПАТ «Харківміськгаз» та їх контрагентами кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Слідчим суддею при винесенні рішення не враховано, що вилучені ноутбуки Samsung s/n s09d53ay800382R та HP 15-RO45ER CND 4288SWV належать на правах власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та містять особисту інформацію.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.До початку судового розгляду надійшло клопотання прокурора про розгляд справи за його відсутності. Відсутність прокурора в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України не є перепоною для проведення апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, доводи представника власників майна ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Новобаварським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017221080000302 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (а.с.22).

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольнивши клопотання від 25.09.2017 року слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має значення для забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що майно, як зазначено в апеляційній скарзі перебуває у власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вилучене за місцем розташування ПАТ "Харківгаз" та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані ноутбуки містять лише особисту інформацію та знаходилися в приміщенні ПАТ "Харківгаз" у зв*язку з проханням до програмістів провести їх налаштування заслуговують на увагу, проте підлягають перевірці в процесу досудового розслідування.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Колегія суддів підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачає, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою попередження відчуження (знищення) майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що арешт майна є лише тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження.

Накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження, у даному випадку є необхідним для проведення експертних досліджень, що не виключає у подальшому можливості звернення власника майна до слідчого судді або суду в порядку ч.1 ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту ноутбуків, якщо у застосуванні такого заходу відпаде потреба.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, правильність цих висновків слідчого судді не спростовують.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2017 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 не вбачається.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника власників майна адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 31.10.2017 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42017221080000302 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді