Ухвала

від 18.10.2017 по справі 752/4459/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4764/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах «More-Trade OU» на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучено в ОСОБА_10 .

Згідно ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а відтак існує необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник підприємства «More-Trade OU» подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження та посилаючись на істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу скасувати в частині, що стосується накладення арешту на легковий автомобіль «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що належить підприємству «More-Trade OU» (код 14002971) та технічний паспорт від 21.05.2007 року на автомобіль «CITROEN C5» та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

В обґрунтування поважності пропущення строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання старшого слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна, а копія оскаржуваного рішення на адресу підприємства не надсилалася.

Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 18.04.2017 року не було надано дозволу на його проведення в автомобілі «CITROEN C5» та більш того на вилучення вищевказаного автомобіля. Вказаний автомобіль не має жодного відношення до кримінального провадження, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та є власністю підприємства «More-Trade OU», яке є юридичною особою та суб`єктом господарювання за законодавством республіки Естонія і здійснює свою діяльність правомірно. Накладення арешту на майно підприємства створює перешкоди у здійсненні нам господарської діяльності та обмежує у здійсненні права власності.

Також апелянт зазначає, що слідчим суддею порушено вимоги ст. 171 КПК України, оскільки він мав повернути органу досудового розслідування клопотання, подане з пропуском строку, однак вказане клопотання розглянуто ним по суті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників підприємства «More-Trade OU», які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представником підприємства «More-Trade OU» в частині накладення арешту на легковий автомобіль «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що належить підприємству «More-Trade OU» (код 14002971) та технічний паспорт від 21.05.2007 року на автомобіль «CITROEN C5», то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не перевіряється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представника власника майна. Копія ухвали на адресу підприємства «More-Trade OU» не направлялася, а відтак в силу положень ст. 395 КПК України, строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060004462 від 01.07.2016 року, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

20.04.2017 року о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 8 на підставі ухвали слідчого судді було затримано підозрюваного ОСОБА_10 та в подальшому проведено обшук в автомобілі «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи.

20.04.2017 року в сауні «Посейдон», яка знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 164, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , проведено обшук в ході якого вилучено речі та документи.

20.04.2017 року постановою слідчого вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016100060004462.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_9 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Твердження апелянта, що вказаний автомобіль не має жодного відношення до кримінального провадження та є власністю підприємства «More-Trade OU» не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки при накладенні арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя перевіряє відповідність майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та може накласти арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає вказаним критеріям.

З матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_10 напередодні затримання рухався на автомобілі «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що свідчить про необхідність у органу досудового розслідування провести ряд слідчих дій для перевірки транспортного засобу з метою встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Виходячи з того, щост. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, всупереч доводам апелянта, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінюватидокази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах «More-Trade OU», задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на легковий автомобіль «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та технічний паспорт від 21.05.2007 року на автомобіль «CITROEN C5», яке було вилучено в ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах «More-Trade OU» залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4