Ухвала

від 21.11.2017 по справі 761/23352/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-11919 Головуючий у1-й інстанції - Малинников О.Ф.

Унікальний №76123352/17 Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 1 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партер.Уа" про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 1 вересня 2017 року визнано неподаною та повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ "Партер.Уа" про стягнення коштів.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог (а.с.14-15).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, в липні 2017 року ОСОБА_3 пред'явив в суд позов до ТОВ "Партер.Уа" про стягнення коштів в порядку, визначеному Законом України "Про захист прав споживачів".

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку з порушенням позивачем вимог ст.119 ЦПК України щодо сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с.5).

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без руху, районний суд виходив з того, що 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 483-VIII від 22 травня 2015 року, відповідно до якого було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких статтю 5 вказаного Закону викладено в новій редакції, а положення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав - виключено.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3 як неподану, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви відповідно до вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року, а саме - не сплатив судовий збір за подання позовної заяви.

Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав справляння судового збору за подання споживачем позову, що пов'язаний з порушенням його прав, наслідком чого стало повернення позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. При цьому частиною другою статті 79 ЦПК передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Згідно із зазначеними змінами, які набули чинності 1 вересня 2015 року, статтю 5, що встановлює пільги зі сплати судового збору, викладено в новій редакції. При цьому новою редакцією зазначеної статті звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, не передбачено. У зв'язку з цим виникла колізія частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 5 Закону України "Про судовий збір", яка призводить до неоднакового вирішення судами питання щодо необхідності сплати судового збору такою категорією позивачів.

Реалізацію споживачем права на судовий захист, складовою якого є наявність пільг щодо сплати судового збору, регулює стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Водночас норма статті 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.

З огляду на наведене, висновок районного суду про необхідність сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_3 є помилковим, як наслідок у суду не було законних підстав для повернення даної позовної заяви як неподаної у зв'язку з неусуненням недоліків щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, у суду апеляційної інстанції наявні підстави скасувати оскаржувану ухвалу та передати питання прийняття позовної заяви ОСОБА_3 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 1 вересня 2017 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома