Ухвала

від 22.11.2017 по справі 755/211/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Гончарук В.П.

№22-ц/796/10060/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №755/211/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

ОніщукаМ.І.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1.УА , про стягнення матеріальних збитків та зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1.УА , про визнання зобов'язань по меморандуму припиненими та визнання пунктів меморандуму недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А

У грудні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків .

У мотивування вимог посилалися на те, що 23.09.2010 року між позивачами та відповідачами укладено Угоду про співробітництво, предметом якої є визначення та реалізація положень про співробітництво між Сторонами у сфері інтернет-технологій та реалізація спільного інтернет-проекту.

Погоджене між сторонами співобітництво, згідно предмету угоди, передбачало, що сторони на базі існуючих інтернет ресурсів, торгової марки ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належать відповідачам, а також за рахунок виробничо-технічної участі та фінансування проекту позивачами, спільно реалізують розвиток вказаних інтренет ресурсів та торгової марки, з метою додаткового залучення рекламодавців та отримання додаткового прибутку, починаючи з жовтня 2010 року.

На виконання умов угоди, рішенням Установчих зборів засновників Товариства, відповідно до протоколу №1 від 28 вересня 2010 року, було створене Товариство з обмеженою відповідальністю КЛУМБА.УА (ЄДРПОУ 37276262), засновниками якого були Позивачі та Відповідачі, які володіли по 25% Статутного капіталу Товариства кожен.

Відповідно до наказу № 1/К від 30 вересня 2010 року, позивача ОСОБА_4, на підставі Рішення Установчих зборів засновників ТОВ КЛУМБА.УА , призначено на посаду Директора ТОВ КЛУМБА.УА з правом першого підпису на всіх договірних та платіжних фінансових документах. При цьому Відповідачі зобов'язалися в строк до 20.10.2010 року переоформити в Державному департаменті інтелектуальної власності на створене ТОВ КЛУМБА.УА свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1, а також переоформити у реєстратора Imena.Ua на створене товариство, доменні імена Інтренет -ресурсів.

В свою чергу на виконання п.3.4. угоди, позивачами на користь відповідачів, в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, було переховано 24 000 доларів США, в якості дольової участі позивачів у створеному проекті. Надалі ними, на виконання умов угоди, в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, було виконано роботи по рефакторингу, що підтверджується актами виконаних робіт по спільному проекту.

Одночасно в угоді сторонами було погоджено вартість щомісячного об'єму робіт в розмірі 10 000 доларів США. Вказані роботи були належним чином оформлені відповідними актами виконаних робіт, загальна сума виконаних робіт склала 100 000 доларів США.

Проте, в порушення умов угоди, а саме п. 4.1. відповідачами було розголошено інформацію, яка міститься в угоді, щодо предмету угоди та взаємовідносин сторін, видавши довіреності на інших сторонніх осіб щодо розпорядження частками у статутному капіталі Товариства, а надалі довіреності на вчинення юридично значущих дій.

Надалі в порушення умов п. 5.2. угоди відповідачі в односторонньому порядку відмовилися від виконання умов угоди в цілому, з початку шляхом неправомірного позбавлення позивачів корпоративних прав у ТОВ КЛУМБА.УА за участі довірених осіб, в наслідок чого 02.12.2013 року прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська, було відкрито кримінальне провадження № 4201304065000097.

В справі за позовом відповідача ОСОБА_6 до відповідача ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю КЛУМБА.УА про визнання недійсним договору № 07 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгову марку від 08.10.2010 року, було введено в оману Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, оскільки відповідач ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого позову посилався на те, що тільки у вересні 2013 року дізнався, що його дружина ОСОБА_2 08.10.2010 року уклала договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду справи у районному суді ТОВ КЛУМБА.УА безпідставно було позбавлена прав на торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 та пов'язане з нею доменне ім'я.

Зазначена поведінка відповідачів свідчить про ухилення, в односторонньому порядку, від виконання умов угоди про співробітництво, укладеної 23.09.2010 року.

Згідно п. 5.2. угоди, в разі односторонньої відмови від умов угоди, відповідачі зобов'язались повернути позивачам повну суму, сплачених позивачами коштів, передбачену пунктом 3.1.4. угоди, тобто 24 000 тисячі доларів США, а також повну суму грошових коштів за виконану роботу, згідно пунктів 3.1.5, 3.1.6, 3.1.7. угоди, на підставі актів виконаних робіт, тобто 100 000 доларів США.

Таким чином, матеріальна шкода завдана неправомірними діями відповідачів складається з :

1.Суми грошових коштів за виконані на підставі угоди роботи у розмірі 100 000 доларів США, що на момент подачі позову до суду в еквіваленті до української гривні за офіційним курсом НБУ складає 2 313 000 гривень.

2.Суми грошових коштів отриманих відповідачами, в якості грошової дольової участі позивачів у створеному проекті у розмірі 24 000 доларів США, що на момент подачі позову до суду в еквіваленті до української гривні за офіційним курсом НБУ складає 555 120 гривень.

3. Суми штрафу у розмірі 50 000 доларів США, що на момент подачі позову в еквіваленті до української гривні за офіційним курсом НБУ складає 1 156 500гривень.

Враховуючи наведене просили суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму матеріальних збитків в розмірі 4 024 620 грн. 00 коп., з яких: 2 313 000 грн. - за виконані роботи, 555 120 грн. - дольова участь у проекті, 1 156 500 грн. - штрафу.

В судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання зобов'язань по Меморандуму припиненими та визнання пунктів 3.1.4., 3.1.7., 5.3. Меморандуму недійсними.

Зустрічні вимоги обґрунтовано тим, що у Меморандумі містяться положення щодо вираження та виконання грошових зобов'язань між сторонами у іноземній валюті - доларах США, проте єдиним законним засобом платежу, який застосовуються при здійсненні розрахунків між резидентами України є гривня.

Крім того, вважали, що оспорюваний Меморандум не був спрямований на реальне настання правових наслідків, адже у ньому відсутні такі обов'язкові реквізити як порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, строки та порядок внесення капіталу, з огляду на що, є підстави дійти висновку про те, що положення Меморандуму не можна вважати такими, що відповідають меті засновницького договору.

Враховуючи наведене просили суд: - визнати зобов'язання по Меморандуму від 23 вересня 2010 року припиненими з моменту вчинення; - визнати пункти 3.1.4., 3.1.7., 5.3. Меморандуму недійсними.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю КЛУМБА.УА , про стягнення матеріальних збитків відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю КЛУМБА.УА , про визнання зобов'язань по меморандуму припиненими та визнання пунктів меморандуму недійсними відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Зазначає, що зобов'язання по Меморандуму (угоді про співробітництво) підлягає визнанню припиненим, оскільки в момент його вчинення сторонами не було дотримано вимог чинного законодавства України.

Наявність у Меморандумі положень щодо вираження та виконання грошових зобов'язань між сторонами оспорюваного правочину в іноземній валюті - доларах США суперечить приписам чинного законодавства.

У Меморандумі, який за своєю правовою природою є засновницьким договором відсутні такі обов'язкові реквізити як: порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, строки та порядок внесення вкладів.

Вважає, що положення Меморандуму не можна вважати таким, що відповідають меті саме засновницького договору.

Якщо виходити з того, що оспорюваний Меморандум є засновницьким договором, то з огляду на положення законодавства в редакції чинній на час його укладення, даний правочин є нікчемним, оскільки не дотримано вимог про нотаріальне посвідчення.

Всі зобов'язання сторін за Меморандумом (Угодою про співробітництво) від 23.09.2010 року, які відповідають вимогам закону, та є чинними фактично вже припинились в зв'язку із їх виконанням, оскільки сторони досягли поставленої мети, а саме створили (заснували) Товариство з обмеженою відповідальністю Клумба. УА до якого в подальшому перейшли права на доменні імена та інші.

Судом було встановлено факт припинення виконання зобов'язання за меморандумом від 23.09.2010 року, але в порушення норм матеріального права не застосовано ст.ст.598,599 ЦК України та не визнано Меморандум припиненим.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлені, що підтвердження зворотніми повідомлення про вручення поштових відправлень відпвідно їх представникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 6.11.2017 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені через свого представника ОСОБА_3, який 22.11.2017 року направив суду клопотання про перенесення розгляду справи з посиланням на те, що він не може з"явитися в судове засідання, оскільки в цей день буде приймати участь у розгляді справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

З долученої до клопотання довіреності від 8 серпня 2017 року вбачається, що апелянт ОСОБА_2 своєю нотаріально посвідченою довіреністю уповноважила представляти її інтереси в суді, незалежно один від одного, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 Доказів поважності причин відсутності інших представників суду не надано.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника КЛУМБА.УА , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні первісних і зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості вимог.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову не оскаржується та набрало законної сили.

Щодо відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 вересня 2010 року між сторонами, укладено Меморандум (угоду про співробітництво), який є документом, що фіксує фактичну та визначає юридичну сторону взаємовідносин зі співробітництва між фізичними особами. (а.с.9-12)

Предметом Меморандуму є визначення та реалізація положень про співробітництво між Сторонами в галузі інтернет-технологій, реалізації спільного інтернет-проекту. Сторони домовилися на базі існуючих інтернет-ресурсів (розміщених за певними адресами) і торгівельної марки ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належать Стороні-2, фінансування Сторони-2, а також за рахунок виробничо-технічної участі та фінансування Сторони-1 спільно реалізувати розвиток зазначених інтернет-ресурсів і торгівельної марки з метою додаткового залучення рекламодавців та отримання додаткового прибутку, починаючи з жовтня 2010 року. Сторони домовилися, що увесь прибуток, отриманий у процесі реалізації спільного проекту, з моменту укладення цієї угоди буде розподілятися між ними по 50 % прибутку кожній Стороні.

Щодо порядку та механізму виконання умов меморандуму Сторони домовилися, що у строк до 6 жовтня 2010 року зобов'язуються спільно заснувати товариство з обмеженою відповідальністю із визначенням частки кожного з учасників (фізичних осіб, які є сторонами меморандуму) по 25 % від загального статутного капіталу. Сторона-2 зобов'язується до 20 жовтня 2010 року переоформити належну їй торгівельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначені доменні імена інтернет-ресурсів на створене товариство. Сторона-1 зобов'язується у період із жовтня 2010 року до жовтня 2011 року щомісяця до 10 числа вносити на користь Сторони-2 грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США на забезпечення реалізації спільного проекту. Зазначені кошти Сторона-2 отримує в якості грошової часткової участі Сторони-1 у вже створеному проекті за цей період. Загальна сума фінансування становить 24 000 доларів США. Отримання цих коштів посвідчується Стороною-2 шляхом видачі письмової розписки. Крім того, за період із жовтня 2010 року до липня 2011 року Сторона-1: щомісяця виконує роботи з рефакторингу інтернет-ресурсів, про що Сторони складають акти виконаних робіт, починаючи з листопада 2010 року; гарантує повне виконання робіт, щомісячна вартість яких у грошовому еквіваленті становитиме 10 000 доларів США. Сторона-2 гарантує повне інформування про фінансову діяльність, а Сторона-1 гарантує повне інформування про перебіг розробки та документи проекту.

У разі порушення зобов'язань за меморандумом Сторона-2 зобов'язана повернути повну суму сплачених Стороною-1 коштів (24 000 доларів США) (п. 5.1). У випадку односторонньої відмови від умов меморандуму Сторона-2 зобов'язується повернути Стороні-1 повну суму сплачених Стороною-1 коштів (24 000 доларів США) та повну суму коштів за виконані Стороною-1 роботи на підставі підписаних актів (п. 5.2). У разі встановлення факту приховування Стороною-2 доходів, пов'язаних із проектом, Сторона-2 сплачує Стороні-1 штраф у розмірі 50 000 доларів США та додатково виконує зобов'язання за п.п. 5.1, 5.2.

Згідно з актами виконаних робіт за спільним проектом Клумба.УА Сторона-1 виконала роботи з рефакторингу інтернет-ресурсів на суму 100 000 доларів США, що посвідчено письмовими розписками, виданими Стороною-2, та передала Стороні-1 на виконання умов меморандуму кошти у сумі 24 000 доларів США. (т.1 а.с. 13-24)

30 вересня 2010 року проведено реєстрацію ТОВ КЛУМБА.УА , засновниками (учасниками) якого є ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Згідно зі статутом товариства його статутний капітал становить 1 000,00 грн, а вклади розподіляються між учасниками по 250,00 грн (25 %). Вкладами учасників до статутного капіталу є грошові кошти ( т. 1 а.с. 32-51).

Відповідно до п.п.7,8 акту за спільним проектом Клумба.УА від 1 жовтня 2011 року, Сторони підтвердили повне виконання своїх зобов'язань за Меморандумом, відсутність взаємних претензій та продовження дії умов меморандуму щодо розподілу прибутків і надання повної інформації про рух коштів за проектом ( т. 1 а.с. 23).

Крім того, 06 липня 2013 року між сторонами було укладено Доповнення №1 до Меморандуму від 23 вересня 2010 року (т.1 а.с.25-26).

У відповідності до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У силу ст. 599 ЦК України, зобов язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні зустрічної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про визнання зобов'язання по Меморандуму від 23 вересня 2010 року припиненими з моменту вчинення, оскільки умови Меморандуму щодо розподілу прибутків і надання повної інформації про рух коштів за проектом є діючими.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення збитків також встановлено, що меморандум продовжував діяти після реєстрації товариства, на його виконання складено акти виконаних робіт, прийнято доповнення до меморандуму про розподіл і виведення коштів (прибутку) на особисті рахунки Сторін. У доповненнях Сторони підтвердили продовження дії умов меморандуму щодо розподілу прибутків і надання повної інформації про рух коштів за проектом. Даний висновок Верховного Суду України, в силу ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковим для застосування судами. (т.1 а.с.132-140)

Також не відповідають дійсним обставинам справи посилання представника ОСОБА_2 на те, якщо виходити з того, що оспорюваний Меморандум є засновницьким договором, то з огляду на положення законодавства в редакції чинній на час його укладення, даний правочин є нікчемним, оскільки не дотримано вимог про нотаріальне посвідчення.

Так, в постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення збитків встановлено, що у справі, що розглядається, судами встановлено, що меморандум (угоду про співробітництво) Сторони уклали з метою отримання прибутку та його розподілу, для чого кожна зі Сторін робить свій внесок (коштами, роботою, передачею прав на об'єкт інтелектуальної власності). Внески Сторін у розвиток спільного інтернет-проекту, передбачені меморандумом, не є внесками до статутного капіталу товариства. Крім того, заявлені позивачами до стягнення суми збитків обґрунтовано порушенням іншою Стороною своїх зобов'язань саме за меморандумом (угодою про співробітництво). Наслідки такого порушення, зокрема повернення сплачених коштів та сплату штрафних санкцій, передбачено п. 5 меморандуму.

Відповідно до положень ст.ст. 1130, 1131 ЦК за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з положеннями ст. 1132, 1133 ЦК за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Аналіз наведених норм матеріального права у взаємозв'язку з установленими судами обставинами справи свідчить про наявність між сторонами у справі, що розглядається, зобов'язальних правовідносин за договором, який за своєю правовою природою є договором простого товариства, оскільки меморандум не містить істотних умов, передбачених законом для договорів про заснування товариства (порядок заснування, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частки у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови), натомість визначає зобов'язання Сторін щодо об'єднання своїх вкладів і спільної діяльності з метою одержання прибутку, його розподілу, доступу до інформації щодо діяльності проекту, відповідальності Сторін за порушення зобов'язань, їх участь у результатах спільних дій.

Даний висновок Верховного Суду України, в силу ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковим для застосування судами.

Таким чином, Верховний Суд України дійшов висновку про наявність між сторонами у справі, що розглядається, зобов'язальних правовідносин за договором, який за своєю правовою природою є договором простого товариства.

У відповідності до ч.1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Умовами Меморандуму (договором простого товариства згідно постанови Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року) нотаріальне посвідчення не передбачалось.

У § 2 глави 77 ЦК, який присвячено врегулюванню відносин за договором простого товариства, відсутні будь-які спеціальні вказівки щодо форми цього договору, але оскільки просте товариство є різновидом договору про спільну діяльність, а останній згідно з ч. 1 ст. 1131 ЦК має укладатися у письмовій формі, то можна дійти висновку і про необхідність надання такої форми й договору простого товариства. Звісно, при цьому мають бути дотримані загальні вимоги цивільного законодавства до письмової форми правочину, які викладено у ст. 205 ЦК. Обов'язкове нотаріальне посвідчення та державна реєстрація необхідні лише в тому разі, коли як вклад у спільну діяльність простого товариства передається об'єкт нерухомості.

Враховуючи те, що умовами Меморандуму нотаріальне посвідчення не передбачалось, сторони не вносили як вклад у спільну діяльність простого товариства об'єкт нерухомості, тому посилання представника ОСОБА_2 на необхідність нотаріального посвідчення Меморандуму, і як наслідок його нікчемність не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Заявляючи вимогу про визнання пунктів3.1.4., 3.1.7., 5.3. Меморандуму недійсними , позивачі за зустрічним позовом посилалися на наявність у зазначених пунктах Меморандуму положень щодо вираження та виконання грошових зобов'язань між сторонами оспорюваного правочину в іноземній валюті - доларах США, що на їх думку суперечить приписам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні зазначеної зустрічної позовної вимоги та зазначає наступне.

Так пунктом 3.1.4. Меморандуму визначено, що Сторона-1 зобов'язується в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, щомісячно, починаючи з жовтня 2010 року, до 10 числа поточного місяця вносити на користь Сторони-2 грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, з метою забезпечення реалізації спільного проекту Сторін. Зазначені грошові кошти Сторона-2 отримує в якості грошової частки участі Сторони-1 в уже створеному проекті, в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року, включно. Загальна сума фінансування складає 24000 доларів США. Отримання вказаних грошових коштів, посвідчується Стороною-2 шляхом видачі письмової розписки.

Згідно пункту 3.1.7. Меморандуму Сторона-1 гарантує, що з жовтня 2010 року по липень 2011 року буду виконано повний ре факторинг проекту, тобто реалізацію всієї функціональності проекту на мові програмування РНР. В грошовому виразі орієнтований щомісячний об'єм робіт, які виконує Сторона-1 по проекту, буде складати 10000 доларів США. Сторона-1 зобов'язується щомісячно до 2 числа наступного за звітним надавати Стороні-2 для підписання акт виконаних робіт.

У пункті 5.3. Меморандуму сторони погодили, що у випадку встановлення факту приховання Стороною-2 доходів, які прямо чи опосередковано зв'язані з Інтернет-ресурсами, і спільним проектом в цілому, Сторона-2 виплачує Стороні-1 штраф в розмірі 50000 доларів США. А також додатково виконує зобов'язання, оговорені п.п.5.1., 5.2. Меморандуму.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Як зазначено в ст. 193 Цивільного кодексу України, порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом.

Таким законом є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю .

За змістом статей 1, 2 Декрету резиденти (фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України) мають право бути власниками валютних цінностей і здійснювати валютні операції (тобто операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності) з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Отже, чинним законодавством не заборонено перебування у власності громадян іноземної валюти, і вони як власники можуть володіти, користуватися і розпоряджатися нею на власний розсуд та вчиняти щодо неї будь-які дії, які не суперечать закону (частини Ц 2 ст. 319 ЦК України).

Крім того, частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року №6-1672цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

В іншій частині рішення суду не оскаржується та набрало законної сили.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді В.А.Шебуєва

М.І. Оніщук