Ухвала

від 22.11.2017 по справі 638/17028/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/17028/17

Провадження № 2-з/638/359/17

22.11.2017 р. суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовомОСОБА_1 до ТОВ Сеул-Авто , ФОП ОСОБА_2, третя особа ПАТ НАСК Оранта , третя особа ОСОБА_3, Головне управління держпродспоживслужби в Харківській області про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок неякісного ремонту транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом звернулась ОСОБА_1 до ТОВ Сеул-Авто , ФОП ОСОБА_2, третя особа ПАТ НАСК Оранта , третя особа ОСОБА_3, Головне управління держпродспоживслужби в Харківській області про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок неякісного ремонту транспортного засобу.

20.11.2017 року у представником позивача подана заява про забезпечення позову по вищевказаній справі. В своїй заяві представник позивача просить : Накласти арешт та заборонити ФОП ОСОБА_2 (РНОКП - 299515074) , а так само заборонити будь-яким третім особам, відчуження квартири загальною площею 72,5 м2 за адресою АДРЕСА_1; квартири загальною площею 33,4 м2 за адресою АДРЕСА_2.

В обґрунтування заяви зазначила, що у період часу з 11 липня до 18 серпня 2017 року ТОВ Сеул-Авто та ФОП ОСОБА_2 проводилися роботи, щодо ремонту та відновлення автотранспортного засобу ОСОБА_1 NISSAN QASHAI д.н.з. НОМЕР_1.

Не належне виконання ремонтних робіт призвело до знищення транспортного засобу ОСОБА_1О.(а саме транспортного засобу NISSAN QASHAI д.н.з. НОМЕР_2, який перебуваючи без ввімкненого запалення на парковці, без зовнішнього втручання зайнявся вогнем та повністю вигорів до стану, який не підлягає відновленню), внаслідок чого ОСОБА_1 зазнала збитків, які понесені внаслідок оплати договору підряду (ремонтних робіт) транспортного засобу NISSANQASHAI д.н. НОМЕР_2, а також матеріальної та моральної шкоди.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з ТОВ Сеул-Авто (ЄДРПОУ - 37762353) та ФОП ОСОБА_2 (РНОКП - 299515074) на користь ОСОБА_1 становить 521279,07 грн.

Свою заяву представник позивача також обґрунтовує тим, що відповідно до висновку про ринкову вартість квартири загальною площею 72,5 м2 за адресою АДРЕСА_1 становить 356867 грн, а ринкова вартість квартири загальною площею 33,4 м2 за адресою АДРЕСА_2 становить 164405 грн. Представник позивача також посилається на те, що відповідач, будучи обізнаним про заподіяні збитки, внаслідок недоброякісного ремонту, не зважаючи на вимоги споживача, заходів по відшкодуванню збитків не вжив.

Ознайомившись з наданими матеріалами, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Також, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРй із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України , статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Представник позивача звертаючись із заявою про забезпечення позову, лише на тій підставі, що відповідач, будучи обізнаним про заподіяні збитки, внаслідок недоброякісного ремонту, не зважаючи на вимоги споживача, заходів по відшкодуванню збитків не вжив. Тобто реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду представник позивача не вказав.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151 , 152 , 153 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по справі за позовомОСОБА_1 до ТОВ Сеул-Авто , ФОП ОСОБА_2, третя особа ПАТ НАСК Оранта , третя особа ОСОБА_3, Головне управління держпродспоживслужби в Харківській області про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок неякісного ремонту транспортного засобу - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Харківської області у п'ятиденний строк з дня її проголошення. Особами які не були присутніми під час проголошення ухвали, у той же строк з моменту її отримання.

Суддя -