Рішення

від 22.11.2017 по справі 629/4098/16-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4098/16-ц

Номер провадження 2/629/139/17

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехнік про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехнік про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, посилаючись на те,що відповідно до державного акту Серії 1-ХР № 048525, виданого Близнюківською райдержадміністрацією, 05.12.2003 року йому на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області,площею 5,98га. Як зазначив позивач у своєму позові, відповідач тривалий час використовував за його згодою належну йому земельну ділянку без укладання письмового договору оренди, за що він отримував певну суму. У вересні 2016 року до нього додому приїхав представник відповідача і запропонував підписати додаткову угоду до договору оренди вищевказаної земельної ділянки. Проте, він відмовився підписувати дану угоду, так як договір оренди земельної ділянки між ним та відповідачем він не підписував. 14.10.2016 року він звернувся до відділу Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області та отримав договір оренди земельної ділянки від 17.11.2008 року, який підписаний незнайомою йому особою. В зв язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного 17.11.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агротехнік .

Позивач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи містяться його заяви та телефонограма,в яких позивач прохає справу розглядати за його відсутності за станом здоров я(а.с.13,24,57,70-71). Однак, зв язку з призначенням по справі почеркознавчої експертизи, та клопотання експерта, ухвалою суду від 09.10.2017 року явка позивача до судового засідання була визначена обов язковою. В зв язкуз чим, ОСОБА_2 неодноразово викликався в судове засідання, проте жодного разу не з являвся, причину неявки суду не повідомив. Тому, з метою розгляду справи в розумні строки суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності позивача, який про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином(а.с.19,29,55,68,78,88,96,101,122).

Представник відповідача, ТОВ Агротехнік в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову прохав відмовити. В судовому засіданні від 29.12.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та заперечував проти їх задоволення, пояснив,що 01.09.2007року між позивачем та ТОВ Агротехнік був укладений договір оренди земельної ділянки,який був зареєстрований 17.11.2008 року. Спочатку типові проекти договорів через уповноважену особу були роздані орендодавцям для ознайомлення та підписання. Потім договори,вже підписаними поверталися представнику товариства ОСОБА_3 для реєстрації в ДЗК. У такий спосіб було підписано понад 200 договорів. Разом з іншими до товариства надійшли договори оренди, підписані як ОСОБА_2 так і з його дружиною ОСОБА_4 Після реєстрації договори поверталися орендодавцям під час видачі орендної плати. Договір ОСОБА_2 отримала його дружина ОСОБА_4 Крім того,представник відповідача зауважив,що до укладання спірного договору діяв інший договір,який був укладений ще у 2004 році та належним чином зареєстрований. На протязі майже десяти років позивач справно отримував орендну плату, яка постійно підвищувалася відповідно змін нормативно - грошової оцінки земельної ділянки. Це була одна із обов язкових умов, яка була прописана у договорі оренди. У спірному договорі також прописана така послуга, як оранка городів,якою ОСОБА_2 систематично користувався. Також представник відповідача зауважив,що коли померла дружина позивача, то відповідно до умов договору за заявою ОСОБА_2 товариством була виділена йому матеріальна допомога на поховання. Все це підтверджує той факт, що позивачу достовірно був відомий зміст договору оренди земельної ділянки. Крім того,представник зауважив,що 09.08.2016 року,представником товариства позивачу була запропонована додаткова угода оренди №100 від01.09.2007 року. Останній, ознайомившись з її змістом, підписав додаткову угоду в присутності свідків.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка( кадастровий номер 6320680200:02:000:0113) сільськогосподарського призначення, площею 5,98 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ХР № 048525, виданого 05.12.2002 року Близнюківською райдержадміністрацією Харківської області (а.с.9).

Частиною 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

01.09.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агротехнік , в особі директора ОСОБА_5 був укладений договір № 100 оренди земельної ділянки, строком до 31 грудня 2024 року. Договір зареєстрований в Близнюківському відділі реєстрації земель від 17.11.2008 року за №040868500078(а.с.7-8).

09.08.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агротехнік була укладена додаткова угода до договору оренди землі № 100 від 01.09.2007 року (а.с.32).

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладення договору оренди землі є дією 2 осіб, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків щодо оплатного користування земельною ділянкою, що відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, щодо правочинів (договорів), передбаченим в ст. 202 ЦК України.

В розумінні ст. 202 ЦК України, правочин є вольовою дією особи. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, вона має бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Волевиявлення сторін має бути абсолютно вільним і усвідомленим. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі та має бути спрямоване на досягнення відповідного юридичного наслідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивач у своєму позові зазначив, що товариство тривалий час використовувало за його згодою вищевказану земельну ділянку без укладання письмового договору оренди, за що він отримував певну суму. У вересні 2016 року до нього додому прихав представник відповідача та запропонував йому підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. На що він відмовився, так як з товариством жодних договорів оренди земельної ділянки він не підписував. 14.10.2016 року він звернувся до відділу Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області,де вперше отримав спірний договір. Однак, у своєму позові ОСОБА_2 категорично заперечує факт підписання ним договору оренди земельної ділянки з ТОВ Агротехнік , також позивач зазначає, що підпис під договором оренди зроблений невідомою йому особою.

В судовому засіданні було встановлено та даний факт підтвердив представник відповідача, до укладання спірного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ Агротехнік вже існував раніше договір оренди земельної ділянки від 2004 року, копія якого була надана відповідачем (а.с.36-37), тобто і раніше існували договірні відносини між позивачем та ТОВ Агротехнік .

Факт існування спірного договору оренди земельної ділянки також підтверджується копією заяви позивача ОСОБА_2 до ТОВ Агротехнік від 19.08.2011 року про виплату згідно договору оренди допомоги на поховання дружини ОСОБА_4Ф.(а.с.34).

Також, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 своєчасно отримував розрахунок за оренду земельної ділянки ( паю) та заборгованості не має.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3- помічник директора по роботі з пайщиками ТОВ Агротехік , яка пояснила, що договірні відносини з ОСОБА_2 тривають з 2004 року на підставі договору оренди, який був зареєстрований в Олексіївській сільській раді. З 2007 року згідно зі змінами необхідно було виготовляти технічну документацію на землю та реєструвати договори оренди в земельних відділах. Товариство ініціювало скласти удосконалені договори земельних ділянок, до яких входили державні акти,викопіювання, місце розташування. Дані договори видавалися власникам земельних ділянок для підписання,а потім вже підписані вони віддавалися їй. Потім виготовляли в м.Харкові технічну документацію та реєстрували договори оренди. Щодо спірного договору, то свідок пояснив, що в зв язку з похилим віком ОСОБА_2 вона самостійно приїжджала до нього додому та віддавала орендну плату за договором оренди. Крім земельної ділянки ОСОБА_2 у товаристві перебувала в оренді земельна ділянка його дружини ОСОБА_4. Тому, орендну плату за бажанням родини позивача товариство за один пай розраховувалося зерном,а за інший - грошима. За орендну плату розписувалася дружина позивача ОСОБА_4., а самі договори оренди подружжя підписувало самостійно, кожен свій екземпляр. Заборгованості за орендною платою перед ОСОБА_2 підприємство не має.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи немає, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Крім того, суд зауважує,що за клопотанням позивача по справі була призначена почеркознавча експертиза, однак не проведена,в зв язку з тим,що вимоги експерта щодо надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, та оплата вартості робіт за її проведення позивачем не виконані. ОСОБА_2 неодноразово викликався до суду для розгляду та виконання зазначеного клопотання експерта, однак не з явився, причини неявки суду не повідомив.

Частиною1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов язаня довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Тому, оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача належним чином не обґрунтовані, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

Згідно ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються інваліди І та ІІ групи. Із копії пенсійного посвідчення, яке долучене позивачем до матеріалів справи ОСОБА_2 є інвалідом І групи (а.с.6). Тому, у відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 93, 124, 158 Земельного Кодексу України, ст.ст. 202-203, 207,638 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехнік про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області шляхом подання через Лозівський міськрайонний суд Харківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: М.О.Дегтярчук