Постанова

від 22.11.2017 по справі 910/5645/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа№ 910/5645/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко І.М. - представник за довіреністю № 062/15/1/03-5833 від 19.09.2017;

від відповідача: Пшеслінський Д.М. - представник за довіреністю № 24 від 02.10.2017; Дяченко В.В. - представник за довіреністю № 25 від 02.10.2017;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 488"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017

у справі № 910/5645/17 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 488"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (третя особа) - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення 15 486 грн 64 коп,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 488" (надалі - відповідач) про стягнення 15 486 грн 64 коп заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 490-1 від 10.11.2015, в тому числі: 12 976 грн 27 коп - заборгованість з орендної плати, 1 765 грн 54 коп - заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 62 грн 11 коп - 3 % річних, 155 грн 34 коп - інфляційних втрат та 527 грн 38 коп - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 490-1 від 10.11.2015 не виконав зобов'язання з орендної плати, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Софія 488" на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" заборгованість по орендним платежам в розмірі 12 976 грн 27 коп, заборгованість по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 1 765 грн 54 коп, 3 % річних в розмірі 62 грн 11 коп, інфляційні втрати в розмірі 155 грн 34 коп, пеню в розмірі 527 грн 38 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія 488" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гончаров С.А., Суховий В.Г., розгляд призначено на 02.10.2017.

Справа розглядалась різними складами суду.

Так, у зв'язку з перебуванням 23.10.2017 суддів Суліма В.В. та Сухового В.Г., які не є головуючими суддями (суддями-доповідачами), на лікарняному, та відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.10.2017 та 23.10.2017, для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. вказана судова колегія ухвалою від 23.10.2017 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження та розпочала її розгляд спочатку.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою суду від 23.10.2017 - на 22.11.2017.

12.10.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів у даній справі.

Представники відповідача в судовому засіданні 22.11.2017 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про відмову в позові повністю. Окрім цього надали письмове обґрунтування в порядку ст. 101 ГПК України щодо неможливості подання до суду першої інстанції доказів, поданих до суду апеляційної інстанції 12.10.2017. Просили визнати поважними причини неподання таких доказів та долучити останні до матеріалів справи. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що поштова кореспонденція, надіслана судом першої інстанції на правильну адресу відповідача (м. Київ, вул. Ломоносова 73) поверталась з відміткою: організація вибула , натомість відповідач був зареєстрований на вказаною адресою. Таким чином, з урахуванням відсутності вини як відповідача, так і суду першої інстанції щодо неотримання стороною судової кореспонденції, суд апеляційної інстанції враховує доводи апелянта про поважність неподання доказів до суду першої інстанції. А тому в порядку ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання відповідача про прийняття додаткових доказів та долучив їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.11.2017 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги у даній справі заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 22.11.2017 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить наявне матеріалах справи повідомлення про вручення 30.10.2017 учаснику ухвали суду від 23.10.2017. Жодних заяв, клопотань на адресу суду від учасника не надходило.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку за відсутності третьої особи, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання (про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення третій особі ухвали суду) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.07.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як орендодавцем), Закритим акціонерним товариством Софія-488 (організаційно-правову форму змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю , як орендарем) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 490 (надалі - договір), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва та протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар - приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Ломоносова, буд. № 73 літера Б для надання побутових послуг.

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею: 174,70 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 174,70 кв.м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2, 3.3 та 3.6 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору за квітень 2012 становить: 16,69 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що складає 2916,61 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Крім орендної плати орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за квітень 2012 складає: 605,24 грн на місяць.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) КП Київжитлоспецексплуатація , починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Так, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості, суд першої інстанції встановив, що у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість по орендній платі в розмірі 12 976,27 грн та по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 1 765,54 грн, що вбачається з наданих позивачем довідок заборгованості відповідача, акту звірки взаєморозрахунків та розрахунків орендної плати та земельного податку. Тоді як відповідач, за висновками місцевого господарського суду, неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором по сплаті орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 12 976,27 грн (орендні платежі) та 1 765,54 грн (компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою).

А тому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі № 904/7339/16).

З матеріалів справи (поданих відповідачем до суду апеляційної інстанції та долучених до матеріалів справи як ненаданих до суду першої інстанції (з незалежних від сторони причин) в порядку ст. 101 ГПК України) вбачається, що 08.12.2015 в орендованому відповідачем приміщенні сталася пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 08.12.2015. В подальшому старшим інспектором Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві довідкою від 15.12.2015 було підтверджено, що в наслідок пожежі, яка виникла 08.12.2015 у відселеній будівлі по вул. Ломоносова 73-б у м. Києві, вогнем було знищено та пошкоджено майно. Інформацію про даний випадок зареєстровано у Голосіївському УП ГУ Національної поліції у м. Києві до ЖЕО № 87567 від 09.12.2015. Викладена обставина не заперечувалась сторонами під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Так, в результаті пошкодження майна внаслідок пожежі 22 серпня 2016 року між орендодавцем, відповідачем та позивачем був укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору від 10.11.2015 № 490-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Відповідно до додаткового договору було доповнено розділ 3 Оренда майна пунктом 3.1.2.: У зв'язку із неможливістю використовувати орендоване приміщення з незалежних від орендаря причин (пожежа у приміщені), на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.03.2016 та звернення орендаря від 21.06.2016 № 11 нарахування орендної плати згідно п. 3.1. договору припинено на термін проведення ремонтно-відновлювальних робіт у орендованому приміщенні, а саме з 22.06.2016 по 22.12.2016.

Вказана обставина (щодо звільнення відповідача на шість місяців від сплати орендної плати) була підтверджена сторонами в судовому засіданні 22.11.2017 (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Натомість після закінчення (спливу) шестимісячного терміну орендна плата нараховувалась позивачем згідно Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 та пунктом 3.1. цього договору.

Проте, за доводами позивача, відповідач неправомірно після 22.12.2016 не сплачував орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Так, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим таке нарахування орендної плати та компенсацію витрат підприємства, починаючи з 22.12.2016, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101 ГПК України приведення спірного приміщення у стан, придатний для використання орендарем.

Більше того, в матеріалах справи наявний лист КП Київжитлоспецексплуатація № 062/15/1/13-2481 від 05.04.2017, відповідно до якого позивачем зазначено, що згідно висновків Будівельної лабораторії КП Київжитлоспецексплуатація № 191/05 експлуатації нежилого будинку № 73 літера Б на вул. Ломоносова не можлива. Викладена обставина також не заперечувалась сторонами під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Таким чином, позивач самостійно підтверджується факт неможливості використання приміщення орендарем станом на 05.04.2017.

При цьому як вбачається з позовної заяви, нарахування заборгованості позивачем здійснено за період з 23.12.2016 по 31.03.2017.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірне нарахування позивачем орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, оскільки за спірний період відповідач був позбавлений права та можливості користуватись приміщенням через обставини, за які він не відповідає. А тому таке нарахуванням суперечить положенням ч. 6 ст.762 ЦК України.

При цьому доводи позивача про те, що рішення про звільнення відповідача від сплати орендної плати має прийматись Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки таке звільнення не може бути пов'язане з прийняттям певного рішення, а звільнення від сплати відбувається автоматично в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України при настанні визначених обставин (неможливість використання приміщення через обставини, за які не відповідає орендар).

Не приймаються судом апеляційної інстанції доводи позивача також про зволікання відповідача з визначенням виду ремонтних робіт, як необхідно провести, оскільки, по-перше, договором не було покладено на відповідача обов'язку з визначення такого переліку (або ж здійснення ремонтних робіт), по-друге, з урахуванням відсутності вини орендаря щодо пошкодження майна, власник повинен привести спірне приміщення у стан, що буде придатний для подальшого використання орендарем.

В цій частині суд апеляційної інстанції також наголошує, що кошти в розмірі 32 802,60 грн, виплачені страховою компанією внаслідок настання страхового випадку (пожежі в орендованому відповідачем приміщенні) були перераховані на рахунок позивача. А тому доводи КП Київжитлоспецексплуатація в цій частині про певне зволікання відповідача із визначенням виду ремонтних робіт або здійсненням ремонту - є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі змісту ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Під зловживанням правом слід розуміти передбачену нормами права поведінку управомоченої особи по здійсненню свого суб'єктивного цивільного права, якою може бути завдано шкоди іншим особам.

А тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню, оскільки нарахування орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період, в який відповідач був позбавлений користуватись спірним приміщенням - є неправомірним.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України, з покладанням на позивача судових витрат за розгляд справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 488" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 910/5645/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 у справі № 910/5645/17 - скасувати, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03366500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 488" (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 73, ідентифікаційний код юридичної особи 16307054) 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн 00 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 910/5645/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк