Постанова

від 21.11.2017 по справі 823/1736/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року справа № 823/1736/17

м. Черкаси

10 год. 59 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

при секретарі Дудці Г.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.10.2017 за № 9382/6-17 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, 0000га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту);

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.09.2017, що зареєстрована 21.09.2017 за № 18809/0/5-17-СГ та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, 0000га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту), отримав відмову у наданні такого дозволу, яка вмотивована тим, що розташування бажаної земельної ділянки на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити її на відповідність вимогам законів. Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності передбачений ст. 118 ЗК України та яка унормовує чіткі вимоги до переліку документів необхідних для приватизації земельної ділянки, а також встановлює заборону вимагати додаткові матеріали. Позивач також зазначає, що відповідачем не наведено жодної конкретної підстави для відмови, визначеної ч. 7 ст. 118 ЗК України та наголошує, що посилання відповідача на необхідність надання схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання і охорони земель сільськогосподарського призначення, як на підставу для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність, є протиправною.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання не з'явився, проте щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. В яких зазначено, що відмова є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки надані позивачем графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки не дозволяють визначити та перевірити їх на відповідність вимогам законів та підзаконних актів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

21.09.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся позивач з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

До клопотання було подано:

-копія паспорта та ідентифікаційного номеру;

-копія посвідчення учасника АТО;

-довідка з державної статистичної звітності, видана міськрайонним управлінням у Смілянському районі та м. Смілі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з викопіюванням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Листом від 20.10.2017 за вих. № 9382/6-17 відповідачем відмовлено у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту) та повідомлено, що подана заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме: місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити його вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Судом також встановлено, що у відповідності до даних державного земельного кадастру, бажана земельна ділянка площею 2,0000га в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту) має кадастровий номер 7123787500:02:000:0610.

Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. «а» ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 121 ЗК України унормовано, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Приписами ч. 6 ст. 118 ЗК України закріплено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею .

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів , прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.10.2017 суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач зазначив, що подана заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме: місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах не дозволяє визначити та перевірити його вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Згідно з ч. 4 ст. 79 1 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Суд також зазначає, що з доданих до матеріалів справи викопіювання, які подавались відповідачу створені відповідальними особами за допомогою програмного забезпечення та містять необхідні данні, що дозволяють визначити місце розташування земельної ділянки по відношенню до навколишньої території та меж адміністративно-територіальних утворень для встановлення відповідності місця розташування об'єкта, а бажана земельна ділянка площею 2,0000га взагалі має кадастровий номер 7123787500:02:000:0610.

Таким чином, вбачається, що позивач, при зверненні до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, подав всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України.

За таких обставин, враховуючи надання позивачем до відповідача всіх необхідних документів встановлених ст. 118 ЗК України та положень Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач не навів належних та допустимих мотивів відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою встановлених ст. 118 ЗК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га є протиправною.

Суд врахував, позицію представника відповідача, що право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відвелення земельної ділянки або відмови у його наданні є дискреційними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Проте, п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі визначено, що у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

А згідно правової позиції Верховного Суду України (рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та такий, який виключив-би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки встановлено, що позивачем подавалось належне клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у власність для ведення особистого селянського господарства) з відповідними додатками, суд вважає що єдиним ефективним способом захисту є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаські області, як розпорядника земель сільськогосподарського призначення, розглянути заяву та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства.

Дана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України від 19.05.2017 у справі № К/800/32729/15.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу положень ст. 94 КАС України з відповідача судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.10.2017 за № 9382/6-17 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, 0000га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.09.2017, що зареєстрована 21.09.2017 за № 18809/0/5-17-СГ та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, 0000га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2017