Ухвала

від 14.12.2017 по справі 823/1736/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 823/1736/17

Суддя доповідач Федотов І.В.

У Х В А Л А

14 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову. Якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам пунктам ч.6 ст. 187 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір .

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, передбачено сплату судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України Про Державний бюджет на 2017 рік станом на 01.01.2017 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову у даній справі становив 1280 грн. ((1600*0,4)*2).

Таким чином, за подання апеляційної скарги на постанову суду, ставка судового збору становить 1408,00 грн. (1280*110%).

Всупереч вищевказаним вимогам Закону, скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Натомість, відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивовано тим, що майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України Про судовий збір .

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору .

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів , які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України Про судовий збір згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для задоволення клопотання апелянта.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, то згідно ст.ст. 108, 189 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області - залишити без руху, встановивши строк для усунення вищевказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

У разі невиконання вимог суду до зазначеного вище строку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: І.В. Федотов

ед