Ухвала

від 22.11.2017 по справі 816/1630/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р.Справа № 816/1630/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Ковальчук А.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року про залишення позову без розгляду по справі № 816/1630/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Виконавчого комітету Полтавської міської ради третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава" про визнання нечинним та скасування запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2017 року публічне акціонерне товариство "Дельта банк" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання не чинним та скасування запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15881720016006352 від 17.03.2016 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава" (код ЄДРПОУ 34962967, юридична адреса: 36009, Полтавська область, місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 8 "А", квартира 32) шляхом внесення державним реєстратором Виконавчого комітету Полтавської міської ради відомостей про скасування даного запису.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року позов залишено без розгляду.

Позивач не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду (а.с. 36-39). Апелянт наголошує на тому, що пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом відбувся з поважних причин, а тому існують підстави для його поновлення.

Представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча у належний та передбачений законом спосіб були повідомлені про дату. Час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Підстав для поновлення пропущеного строку не має.

Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи оцінку спірному питанню, колегія суддів виходе з наступного.

Відповідно до ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними), та, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі відкриває провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, строк звернення до адміністративного суду з позовом - це проміжок часу у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з правового змісту наведених норм, колегія суддів зазначає, що є загально встановлені строки звернення до суду та є спеціальні. При чому процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст..100 КАС України.

Визначення початку або встановлення такого строку виходе з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

При чому колегія суддів зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно слід вважати порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Колегія суддів звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, що Позивач звернулася до суду з порушенням строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами, проти чого не заперечується.

Так, предметом оскарження у даному спорі є правомірність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15881720016006352 від 17.03.2016 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава".

Судом встановлено, що постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".

На виконання постанови Національного банку України від 02.10.2015 №664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_2 на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI), відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI).

Статтею 37 Закону № 4452-VI визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Згідно частини першої та шостої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку та вживати передбачених законодавством заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Отже, з 05.10.2015 ОСОБА_2 є уповноваженою особою, котра наділена повноваженнями ліквідатора визначеними законом.

Згідно інформації наявної у витягу з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.09.2017 №1003071663 підставою для припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава" (код ЄДРПОУ 34962967) за спрощеною процедурою, слугувало судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 у справі №2а-1670/7716/12 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до ТОВ "Центр Комплектації Полтава" про припинення юридичної особи - задоволено; припинено юридичну особу ТОВ "Центр Комплектації Полтава" (ідентифікаційний код 34962967, вул. Зіньківська, буд. 8 "А", кв. 32, м. Полтава, 36000), яке зареєстровано 22.02.2007 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 588 102 0000 006352.

Державним реєстратором Виконавчого комітету Полтавської міської ради здійснено запис за №15881430014006352 від 08.05.2013 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, запис за №15881710015006352 від 11.02.2016 про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації та запис за №15881720016006352 від 17.03.2016 про державну реєстрацію припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, що підстави для звернення до суду з даним позовом виникли у позивача з дня внесення запису за №15881720016006352 від 17.03.2016 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Центр комплектації Полтава", проте до адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся лише 26.09.2017, про що свідчить штамп на примірнику позовної заяви.

Як правильно зазначено судом, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (надалі - Закон №755-IV) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (пункту 2 частини першої статті 1 Закону №755-IV).

Згідно частини першої статті 11 Закону №755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що проведення перевірки та інвентаризація кредитних справ, на які позивач посилається як на підставу поновлення строку звернення до суду, не є належними об'єктивними обставинами та можуть вважатися доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому судом не береться до уваги. Наявність певного робочого навантаження у процесі виконання роботи, не спростовує об'єктивну можливість, за умов належного виконання своїх функціональних обов'язків, вчиняти дії спрямовані на отримання кредитної заборгованості припиненою юридичної особи, безпосередньо раніше вчиняти такі дії щодо отримання витягу з Реєстру необхідної інформації щодо такого боржника, та вчинення відповідних заходів реагування, як то звернення до суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду та з наведених позивач підстав для його поновлення не має.

Поважність причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Доводи представника апелянта стосовно того, що після того, як ними був здійснений огляд в Реєстрі стосовно третьої особи ТОВ "Центр комплектації Полтава" та встановлений його статус припинення юр.особи, вони відразу звернулися з позовом до суду, не спростовують висновків суду першої інстанції. В даному випадку, доступ до Реєстру є відкритим, знов таки, навантаження у роботі не є беззаперечною обставиною, що надає можливість після спливу майже півтора років звернутися до цього Реєстру. Такої третьої особи, вже не існує протягом тримало часу за зверненням податкового органу. Перегляд, ревізія справ, яка могла була б затягнутися на довгі роки, поки сторона позивача звернула б увагу на існування припинення такої особи у Реєстрі не спростовує можливості поновити такий строк.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року по справі № 816/1630/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 24 листопада 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5