Ухвала

від 14.11.2017 по справі 824/1705/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2017 р. К/800/20290/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бухтіярової І.О. Приходько І.В. за участю секретаряОрешко Ю.О. та представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився Фуштей М.В. розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Петрол на постановуЧернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013 та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 у справі №824/1705/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Петрол доДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області проскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Петрол звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області по проведенню перевірки без оформленого та затвердженого належним чином плану проведення перевірки, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000070220 від 16.01.2013.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалами судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він проти доводів позивача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як підставні та обґрунтовані.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.10.2017 № 1128 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 справа № 824/1705/13-а була перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

Відповідачем заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача на Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідачем у період з 09.11.2012 по 06.12.2012, на підставі направлень від 09.11.2012 за №002645, №002648, №002647, №002649, №002650, згідно наказів ДПІ у м. Чернівцях №1282 від 30.10.2012, №1544 від 05.12.2012 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт №1721/22-1/36697357 від 27.12.2012;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, пп.196.1.1. п.196.1. ст.196, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 49 048 199 грн.;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 16.01.2013 року №0000070220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 73 572 298,50 грн. (з яких: основний платіж - 49 048 199 грн. та штрафні санкції - 24 524 099,50 грн.);

- визначення позивачу штрафних санкцій відбулось з урахуванням результатів документальної перевірки ТОВ Альфа-Петрол з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.09.2009 по 30.06.2011 (акт №2980/23-1/36697357 від 19.09.2011), якою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 37 935 грн., у тому числі за 2011 рік на суму 81 231 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0001260231 від 28.09.2011;

- за результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.

Підставою для визначення позивачу спірної суми грошових зобов'язань слугував висновок відповідача про те, що позивачем безпідставно застосовано положення пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України при реалізації акцій нерезиденту Дакстон Холдінгз Лімітед у грудні 2011 року, оскільки продаж цінних паперів не за кошти і не шляхом обміну на інші цінні папери є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах, в результаті чого при здійсненні продажу цінних паперів платником було занижено податкові зобов'язання за грудень 2011року на суму 49 040 817 грн. Крім того, позивачем до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, у розмірі 7 382 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами відповідача щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки без оформленого та затвердженого належним чином плану проведення перевірки колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пп.75.1.2 ст.75.1 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

За змістом п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що перевірка позивача проведена на підставі наказів та направлень на проведення перевірки та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність твердження позивача про проведення посадовими особами відповідача перевірки без оформленого та затвердженого належним чином плану проведення перевірки.

При цьому, касаційна скарга позивача не містить жодних доводів та обґрунтувань на спростування вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Щодо правовідносин, які стали підставою для визначення позивачу спірних сум грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням форми Р №0000070220 від 16.01.2013, колегія суддів касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між іноземною фірмою Еверрін Коммершіал С.А. (як продавцем) та ТОВ Альфа-Петрол (як покупцем) було укладено Договір №666-Б від 29.06.2011, за умовами якого продавець зобов'язується до 11.07.2011 передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору пайові цінні папери в термін до 29.12.2011. Загальна сума договору склала 26 086 520,25 дол. США. Відповідно до додаткової угоди від 30.06.2011 до названого договору, у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку, ціну продажу акцій було змінено та загальна сума договору склала 30 690 023,82 дол. США., яку згідно п. 2.3. договору №666-Б від 29.06.2011 позивач зобов'язується сплатити до 03.01.2014, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Еверрін Коммершіал С.А. .

На виконання умов вказаного договору, згідно виписки по рахунку у цінних паперах №006652 від 30.06.2011, іноземною фірмою Еверрін Коммершіал С.А. було передано ТОВ Альфа-Петрол прості іменні бездокументарні акції (міжнародний ідентифікаційний номер UA4000098529, номінальна вартість 0.25 грн./шт. у кількості 5502645 штук) за ціною реалізації 30 690 023,82 дол. США або 244 670 076,90 грн. (емітент ВАТ Укрпостачпром , код за ЄДРПОУ 37450143), що також підтверджується актом прийому-передачі від 30.06.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів №666-Б від 29.06.2011 (а.с.204). В бухгалтерському обліку суб'єкта господарювання було вчинено записи по Д-ту рахунка 14 Довгострокові фінансові інвестиції та К-ту рахунка 377 Розрахунки з іншими дебіторами . Станом на 01.07.2011 по бухгалтерському обліку ТОВ Альфа-Петрол на рахунку 37.7.2 Розрахунки з іншими дебіторами по договору №666-Б від 29.06.2011 рахувалась кредиторська заборгованість на суму 30 690 023,82 дол. США або 244 670 076,90 грн., яка виникла 30.06.2011.

Між позивачем (як покупцем) та іноземною фірмою Ренальда Інвестментс Лімітед (як продавцем) укладено договір №45-Б від 25.07.2011, за умовами якого продавець зобов'язується до 30.12.2011 передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору пайові цінні папери за ціною реалізації 30 690 023,82 дол. США або 245 204 083,31грн. Загальна сума договору складає 30 690 023,82 дол., яку відповідно до п.2.3 договору позивач зобов'язується сплатити до 15.07.2014 року включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (а.с.205).

На виконання умов вказаного договору, згідно акта прийому-передачі (а.с.206) та виписки по рахунку у цінних паперах №006652 від 29.12.2011 року, іноземною фірмою Ренальда Інвестментс Лімітед було передано TOB Альфа-Петрол прості іменні бездокументарні акції (міжнародний ідентифікаційний номер UA4000098529, номінальна вартість 0.25 грн./шт. у кількості 6354110 штук) за ціною реалізації 30 690 023,82 дол. США або 245 204 083,31 грн. (емітент ВАТ Укрпостачпром , код за ЄДРПОУ 37450143), про що у бухгалтерському обліку суб'єкта господарювання було вчинено записи по Д-ту рахунка 14 Довгострокові фінансові інвестиції та К-ту рахунка 377 Розрахунки з іншими дебіторами . Станом на 30.09.2012 по бухгалтерському обліку ТОВ Альфа-Петрол на рахунку 37.7.2 Розрахунки з іншими дебіторами по вказаному договору рахується кредиторська заборгованість на суму 30 690 023,82 дол. США. або 245 305 360,39 грн., яка виникла 29.12.2011.

Між позивачем (як продавцем) та фірмою Дакстон Холдінгз Лімітед (як покупцем) укладено договір №43-Б від 25.07.2011, за умовами якого продавець зобов'язується до 30.12.2011 передати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити на умовах цього договору пайові цінні папери в термін до 15.07.2014. Загальна сума договору становить 30 690 023,82 дол. США, яку відповідно до п.2.3 договору покупець зобов'язується сплатити до 15.07.2014 включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (а.с.207).

На виконання умов вказаного договору, згідно акту виконаних робіт від 29.12.2011 (а.с.208) та виписки по рахунку у цінних паперах № 006652 від 29.12.2011 ТОВ Альфа-Петрол було передано Дакстон Холдінгз Лімітед прості іменні бездокументарні акції (міжнародний ідентифікаційний номер UA4000098529, номінальна вартість 0,25 грн./шт. у кількості 6354110 штук) за ціною реалізації 30 690 023,82 дол.США або 245 204 083,31 грн. (емітент ВАТ Укрпостачпром , код за ЄДРПОУ 37450143), про що у бухгалтерському обліку ТOB Альфа-Петрол було вчинено записи по К-ту рахунка 741 Дохід від реалізації фінансових інвестицій та Д-ту рахунка 377 Розрахунки з іншими дебіторами .

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що оплата за акції проведена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно ст.601 Цивільного кодексу України, на підставі договору відступлення права вимоги №EV-DU11/07/11 від 11.07.2011, укладеного між фірмою Еверрін Коммершіал С.А. та компанією Дакстон Холдінгз Лімітед , за умовами якого фірма Еверрін Коммершіал С.А. (як перший кредитор) відступила компанії Дакстон Холдінгз Лімітед (як новий кредитор) право вимоги до ТOB Альфа-Петрол за договором №666-Б від 29.06.2011 заборгованості на суму 30 690 023,82 дол. США., про що було повідомлено ТOB Альфа-Петрол (а.с.210-212).

Дакстон Холдінгз Лімітед (як новий кредитор) за договором №666-Б від 29.06.2011 та TOB Альфа Петрол (як боржник) за договором № 43-Б від 25.07.2011 провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 30 690 023,82 дол. США., що підтверджується актом проведення зарахування взаємних однорідних вимог від 30.12.2011року (а.с.209). Договори №666-Б від 29.06.2011 та №43-Б від 25.07.2011 виконані повністю та вважаються закритими.

Вказана операція відображена у бухгалтерському обліку ТOB Альфа-Петрол в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 37.7.2 Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.03.2013 в кримінальному провадженні №32013270000000007 було проведено судово-економічну експертизу, за висновком якої №05 від 11.03.2013 зазначене в акті перевірки ДПІ у м. Чернівцях №1721/22-1/36697357 від 27.12.2012 заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 49 042 284 грн. при здійсненні операцій з купівлі-продажу цінних паперів ТОВ Альфа-Петрол з нерезидентами Еверрін Коммершіал С.А. , Ренальда Інвестментс Лімітед та Даксон Холдінгз Лімітед документально не підтверджується, оскільки вказані операції відповідно до п.п.196.1.1 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Судова колегія зазначає, що за змістом частин 1, 2, 3 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду даної справи суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у позивача були відсутні правові підстави для застосування до спірних операцій з купівлі-продажу цінних паперів положень пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України (якими встановлено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість), оскільки в даному випадку продаж цінних паперів за спірними операціями відбувся не за кошти і не шляхом обміну на інші цінні папери.

Щодо спірних правовідносин, які виникли з приводу висновків відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 7 382 грн., колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення перевірки не були підтверджені податковими накладними суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, на суму 7382,00 грн., а саме: за грудень 2011 року на суму 1 467 грн., що нарахований в складі вартості придбаних лічильників у МПВКП Уніком ; за квітень 2012 року на суму 678 грн., що нарахований в складі вартості придбаної електроенергії у ПАТ ЕК Чернівціобленерго ; за вересень 2012 року на суму 5 237 грн., що нарахований в складі вартості придбаних послуг оренди АЗС у ТOB Рустель . При цьому, позивачем не було надано жодних пояснень з приводу їх ненадання податковому органу, як під час проведення перевірки так і під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000070220 від 16.01.2013.

З огляду на все вищезазначене, колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

При розгляді касаційної скарги судом касаційної інстанції встановлено, що позивач у справі визнаний банкрутом та 11.04.2017 щодо нього до Державного реєстру внесено відомості про припинення юридичної особи, у зв'язку з чим відповідачем подано клопотання про закриття провадження у даній справі.

Відповідно до п.п.7, 8 ч.1 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.

Частиною 1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у даний реєстр 11.04.2017 внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ Альфа-Петрол , ідентифікаційний код 36697357 (наведене підтверджене наявними у справі відповідними документами, наданими відповідачем).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 та ч.2 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі.

Перешкоди для закриття касаційного провадження у даній справі у зв'язку з ліквідацією позивача відсутні, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Петрол слід залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 у даній справі - визнати такими, що втратила законну силу, та закрити провадження у справі №824/1705/13-а.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55, п.5 ч.1 ст.157, ст.ст. 220, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області) його правонаступником - Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Петрол залишити без задоволення.

3. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 визнати такими, що втратила законну силу та закрити провадження у справі № 825/271/13-а.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько