Ухвала

від 22.11.2017 по справі 826/530/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/530/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, Проектно-технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та ОСОБА_14 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з адміністративними позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві, в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 20 березня 2014 року, просить:

1) визнати протиправним здійснене відповідачем 1 спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 17 лютого 2013 року у ресторані ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було проведене з порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232;

2) визнати протиправним та скасувати акт за формою Н-5 від 14 червня 2013 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався, та який затверджено начальником Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (код ЄДРПОУ 37994394).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі №826/530/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 лютого 2013 року у приміщенні кухні ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_4, стався нещасний випадок (вибух газового балону до грилю моделі RGC 660), внаслідок якого постраждали 10 осіб, з яких 9 - працівники ФОП ОСОБА_4, 1 - працівник ПП БАТ ГРУП .

Наказом начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 19 лютого 2013 року №26 утворено комісію із спеціального розслідування групового нещасного випадку, який стався 17 лютого 2013 року з працівниками закладу громадського харчування ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої увійшли: заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві (голова комісії), а також члени комісії - головний державний інспектор державної інспекції нагляду у соціально-культурній сфері територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, головний державний газотехнічний інспектор державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, завідувач сектору розслідування нещасних випадків - страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань УВД ФССНВ у м. Києві, заступник голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та головний спеціаліст сектору охорони праці Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

Наказами начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 05 та 28 березня 2013 року №26/2 та №26/3 внесено зміни до вищевказаного наказу від 19 лютого 2013 року №26, додатково включено до складу спеціальної комісії три представники роботодавця ФОП ОСОБА_4, а саме: ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17.

14 червня 2013 року утвореною Комісією проведено спеціальне розслідування зазначеного вище нещасного випадку (аварії), за наслідками якого складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 17 лютого 2013 року о 15 год. 20 хв. у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (форма Н-5).

Вивчивши обставини і причини нещасного випадку, Комісія встановила, що нещасний випадок стався в робочий час на території закладу громадського харчування, при виконанні потерпілим їх трудових обов'язків та роботи в інтересах підприємця ОСОБА_4, та визнала даний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1, які беруться на облік роботодавцями.

Як вбачається із акта спеціального розслідування, Комісія, серед іншого вважає, що ФОП ОСОБА_4 є особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, а саме позивач:

видав завдання на встановлення без проектної документації та самовільне введення в експлуатацію індивідуальної газобалонної установки зрідженого вуглеводневого газу у приміщенні кухні ресторану (порушено пункти 3.2, 3.17 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01 жовтня 1997 року №254;

видавав завдання на заправку балонів для виробничих потреб, яка була здійснена на автомобільному газозаправному пункті (порушення пункти 4.8.57, 4.8.58 ПБСГУ);

допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки з транспортування, зберігання, експлуатації балонів ЗВГ та газового гриля осіб, які не пройшли необхідну підготовку і перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому господарстві у відповідності із вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (порушено статтю 18 Закону України Про охорону праці та пунктів 1.2.1, 1.2.3 ПБСГУ);

не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме, не створив відповідні служби та не призначив посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, не затвердив інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, та не здійснював контроль за їх додержанням, не розробив виробничі інструкції та інструкції з охорони праці з безпечних методів робіт при транспортуванні, зберігання та експлуатації балонів ЗВГ (порушено статтю 13 Закону України Про охорону праці ).

Згідно вказаного акта від 14 червня 2013 року за формою Н-5 комісія визнала даний випадок таким, що пов'язаний із виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1.

Позивач вважає протиправними здійснене відповідачем спеціальне розслідування групового нещасного випадку та акт спеціального розслідування виходячи з наступного: територіальний орган не мав компетенції проведення спеціального розслідування замість Держгірпромнагляду; оскаржуваний акт складено та підписано неналежною комісією, до складу якої не було включено керівників державних органів; акт не було надано для підписання усім членам комісії; акт затверджено в порушення пункту 49 Порядку розслідування; відповідачем безпідставно відмовлено у приєднанні до акта окремої думки членів комісії та у проведенні повторного спеціального (додаткового) розслідування; відповідачем під час проведення розслідування не враховано та не оцінено суттєві обставини, вказані позивачем; висновки акта спеціального розслідування не відповідають фактичним обставинам нещасного випадку та матеріалам спеціального розслідування.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що ФОП ОСОБА_4 не навів обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси відповідачем при створенні комісії щодо спеціального розслідування чи оскаржуваним ним актом за формою Н-5, та в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не з'ясували у чому ж конкретно полягає порушення прав позивача; також не з'ясували, чи підлягає розгляду вказаний спір в порядку адміністративного судочинства; не з'ясували чи звертався позивач з вимогою провести додаткове розслідування, чи приймав відповідач таке рішення; не перевірили доводів відповідача щодо можливості приєднання до акта Н-5 окремих думок членів комісії лише за умови підписання ними такого акта.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав: фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 ґ статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом першим частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України Про охорону праці . Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно з п. 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, нещасні випадки із смертельними наслідками та групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм підлягають спеціальному розслідуванню.

Пунктом 38 Порядку передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Пунктом 39 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держпраці або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в абзацах третьому - дев'ятому пункту 37 цього Порядку, за погодженням з такими органами.

Пунктом 47 Порядку визначено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 49 Порядку закріплено, що керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюванні акти складено спеціальною комісією з розслідування групового нещасного випадку, утвореною управлінням Державної служби гірничого нагляду та промисловості безпеки України у Київській області та місті Києві.

При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, які не є актом індивідуальної дії, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що порушені права позивача виникають із цивільних правовідносин, а тому їх захист можливий у порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі №761/27487/14-ц. У вказаній справі зазначено судом, що оспорюванні акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, яка не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а Верховний Суд України вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм процесуального права, а саме пункту 1 частини другої статті 17 КАС України по справі щодо визнання протиправним та скасування актів проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5) та №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) дійшов висновку, що вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Суд першої інстанції при розгляді справи за правилами адміністративного судочинства не звернув уваги на вказані обставини та всупереч частини 1 статті 244-2 КАС України, не враховував висновки Верховного Суду України. В свою чергу, рішення суду не містить мотивів з яких суд відступив від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України у вказаних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у праві відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст.ст. 200, 203, 207 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2017 року скасувати, провадження у справі 826/530/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, Проектно-технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та ОСОБА_14 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

Є.В.Чаку