Постанова

від 19.08.2020 по справі 826/530/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа №826/530/14

адміністративне провадження №К/9901/23877/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві, Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Проектно-Технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та ОСОБА_12 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 , прийняту у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (головуючий), Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У січні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві, Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Проектно-Технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та ОСОБА_12 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 20.03.2014, просив суд:

1.1. - визнати протиправним здійснене Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 17.02.2013 у ресторані ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було проведене з порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 за №1232;

1.2 . - визнати протиправним та скасувати акт за формою Н-5 від 14.06.2013 проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався, та який затверджено начальником Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 уважає протиправними здійснене відповідачем спеціальне розслідування групового нещасного випадку та акт спеціального розслідування виходячи з наступного: територіальний орган не мав компетенції проведення спеціального розслідування замість Держгірпромнагляду; оскаржуваний акт складено та підписано неналежною комісією, до складу якої не було включено керівників державних органів; акт не було надано для підписання усім членам комісії; акт затверджено в порушення пункту 49 Порядку розслідування; відповідачем безпідставно відмовлено у приєднанні до акта окремої думки членів комісії та у проведенні повторного спеціального (додаткового) розслідування; відповідачем під час проведення розслідування не враховано та не оцінено суттєві обставини, вказані позивачем; висновки акта спеціального розслідування не відповідають фактичним обставинам нещасного випадку та матеріалам спеціального розслідування.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 17.02.2013 у приміщенні кухні ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , стався нещасний випадок (вибух газового балону до грилю моделі RGC 660), внаслідок якого постраждали 10 осіб, з яких 9 - працівники ФОП ОСОБА_1 , 1 - працівник ПП БАТ ГРУП .

4. Наказом начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 19.02.2013 №26 утворено комісію із спеціального розслідування групового нещасного випадку, який стався 17.02.2013 з працівниками закладу громадського харчування ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої увійшли: заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві (голова комісії), а також члени комісії - головний державний інспектор державної інспекції нагляду у соціально-культурній сфері територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, головний державний газотехнічний інспектор державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, завідувач сектору розслідування нещасних випадків - страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань УВД ФССНВ у м. Києві, заступник голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та головний спеціаліст сектору охорони праці Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

5. Наказами начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 05 та 28.03.2013 №26/2 та №26/3 внесено зміни до вищевказаного наказу від 19.02.2013 №26, додатково включено до складу спеціальної комісії три представники роботодавця ФОП ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

6. 14.06.2013 утвореною Комісією проведено спеціальне розслідування зазначеного вище нещасного випадку (аварії), за наслідками якого складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 17.02.2013 о 15 год. 20 хв. у ФОП ОСОБА_1 (форма Н-5).

7. Вивчивши обставини і причини нещасного випадку, Комісія встановила, що нещасний випадок стався в робочий час на території закладу громадського харчування, при виконанні потерпілими їх трудових обов`язків та роботи в інтересах підприємця ОСОБА_1 , та визнала цей випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1, які беруться на облік роботодавцями.

8. Як убачається із акта спеціального розслідування, Комісія, серед іншого вважає, що ФОП ОСОБА_1 є особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, а саме позивач:

8.1. видав завдання на встановлення без проектної документації та самовільне введення в експлуатацію індивідуальної газобалонної установки зрідженого вуглеводневого газу у приміщенні кухні ресторану (порушено пункти 3.2, 3.17 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 року №254;

8.2. видавав завдання на заправку балонів для виробничих потреб, яка була здійснена на автомобільному газозаправному пункті (порушення пункти 4.8.57, 4.8.58 ПБСГУ);

8.3. допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки з транспортування, зберігання, експлуатації балонів ЗВГ та газового гриля осіб, які не пройшли необхідну підготовку і перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому господарстві у відповідності із вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (порушено статтю 18 Закону України Про охорону праці та пунктів 1.2.1, 1.2.3 ПБСГУ);

8.4. не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме, не створив відповідні служби та не призначив посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, не затвердив інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, та не здійснював контроль за їх додержанням, не розробив виробничі інструкції та інструкції з охорони праці з безпечних методів робіт при транспортуванні, зберігання та експлуатації балонів ЗВГ (порушено статтю 13 Закону України Про охорону праці ).

9. Згідно вказаного акта від 14.06.2013 за формою Н-5 комісія визнала цей випадок таким, що пов`язаний із виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1.

10. Уважаючи протиправними розслідування групового нещасного випадку та акт за формою Н-5 від 14.06.2013 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Справа слухалась судами неодноразово.

12. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі №826/530/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14. Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.2016 №К/800/50262/14 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що ФОП ОСОБА_1 не навів обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси відповідачем при створенні комісії щодо спеціального розслідування чи оскаржуваним ним актом за формою Н-5, та в порушення вимог статті 159 КАС України не з`ясували у чому ж конкретно полягає порушення прав позивача; також не з`ясували, чи підлягає розгляду вказаний спір в порядку адміністративного судочинства; не з`ясували чи звертався позивач з вимогою провести додаткове розслідування, чи приймав відповідач таке рішення; не перевірили доводів відповідача щодо можливості приєднання до акта Н-5 окремих думок членів комісії лише за умови підписання ними такого акта.

15. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

16. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку в порядку виконання обов`язку, передбаченого частиною другою статті 71 КАС України, відповідачем не доведено законності проведеного спеціального розслідування групового нещасного випадку та складеного за його результатами акту за формою Н-5 від 14.06.2013 проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

17. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

18. Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20 . Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав: фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

23. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

25. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

26. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

27. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

28. Відповідно до частин другої-третьої статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України Про охорону праці . Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

29. Згідно з пунктом 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232, нещасні випадки із смертельними наслідками та групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм підлягають спеціальному розслідуванню.

30. Пунктом 38 Порядку передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

31. Пунктом 39 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держпраці або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в абзацах третьому - дев`ятому пункту 37 цього Порядку, за погодженням з такими органами.

32. Пунктом 47 Порядку визначено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п`яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід`ємною частиною.

33. Пунктом 49 Порядку закріплено, що керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

VI. Оцінка Верховного Суду

34 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

35. У справі, що розглядається, спір стосується оскарження акту про розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 14.06.2013, який складений комісією спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 лютого 2013 року о 15 год 20 хв. у ФОП ОСОБА_1 .

36. Згідно з вказаним актом від 14.06.2013 за формою Н-5 комісія визнала даний випадок таким, що пов`язаний із виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1.

37. Судами попередніх інстанцій установлено та вбачається з матеріалів справи, що оспорюванні акти складено спеціальною комісією з розслідування групового нещасного випадку, утвореною управлінням Державної служби гірничого нагляду та промисловості безпеки України у Київській області та місті Києві.

38. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, які не є актом індивідуальної дії, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

39 . Справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства ( кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.

40. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.04.2016 (справа №805/3980/15-а), Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №2а-2555/11/2670), від 27.05.2020 у справі 580/1780/19.

41. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

42. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

43. Ураховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

44. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко