Ухвала

від 21.11.2017 по справі 309/2960/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2960/17

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів - Готри Т.Ю., Бисаги Т.Ю.,

секретарі: Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду від 25 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки, право постійного безоплатного проходу та проїзду через частину земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту для обслуговування житлового будинку та земельної ділянки, право постійного безоплатного проходу та проїзду через частину земельної ділянки.

Одночасно представником позивачів надано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що з метою недопущення у майбутньому утруднень при виконанні рішення суду, просив накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0229 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 в межах 4 метрів від житлових будинків та земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам проведення підготовчих до будівництва робіт та виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що знаходиться за вказаною адресою.

Ухвалою Хустського районного суду від 25.09.2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0229 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 в межах 4 метрів від житлових будинків та земельних та земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам проведення підготовчих до будівництва робіт та виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0229 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 в межах 4 метрів від житлових будинків та земельних та земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до набрання рішення законної сили.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі та просила задовольнити апеляцій ну скаргу з наведених в ній підстав.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, однак їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із даним висновком суду першої інстанції, судова колегія не може погодитися із наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Виходячи зі змісту вказаної статті, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які викладені в п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи слідує, що позивачами не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання прийнятого в майбутньому рішення суду та обрані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є передчасними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 307, 312-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду від 25 вересня 2017 року скасувати.

У заяві ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вжиття заходів для забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді