Рішення

від 10.11.2017 по справі 320/505/17-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.11.2017

Мелітопольський міськрайонний суд

Запорізької області

Справа № 320/505/17-ц

Провадження № 2/320/1205/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Редько О.В., при секретарі Мазуріній О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області, за участю третіх осіб - Мелітопольської районної ради Запорізької області та Мелітопольської районної державної адміністрації про визнання права оренди в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області, за участю третіх осіб - Мелітопольської районної ради Запорізької області та Мелітопольської районної державної адміністрації про визнання права оренди в порядку спадкування.

Уточнений позов мотивує тим, що після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер 28 березня 2016 року, відкрилась спадщина. ОСОБА_2 був засновником фермерського господарського ФАЄАНА .

За життя ОСОБА_2 як голова фермерського господарства мав право оренди землі відповідно до договорів оренди землі від 20.05.2010 року кадастровий номер 2323085100:04:028:0007, та від 20.05.2010 року кадастровий номер 2323085100:04:026:0001.

Згідно акту приймання передачі об'єкта оренди орендодавець передає земельну ділянку загальною площею 22.3864 га відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 1220 від 24.12.2008 року. ДЛЯ ОСОБА_3 ГОСПОДАРСТВА В ДОВГОСТРОКОВУ ОРЕНДУ СТРОКОМ НА 3О РОКІВ та № 1219 від 24.12.2008р. ДЛЯ ОСОБА_3 ГОСПОДАРСТВА В ДОВГОСТРОКОВУ ОРЕНДУ СТРОКОМ НА 10 РОКІВ загальною площею 6, 6194га.

Згідно умов договорів оренди, який регулює зміну умов договору п.37 встановлює випадки припинення договору (як підстава смерть фізичної особи не передбачена); п.38 зазначає про випадки розірвання договору (як підстава смерть фізичної особи не передбачена); п.39 містить заборону розірвання в односторонньому порядку, п.40 встановлює порядок переходу право власності.

П. 40 договору оренди землі встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря , засудження або обмеження дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або осіб , які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем . п.40 договору не конкретизує і не дає визначення і сам договір терміну - ПРАВО НА ОРЕНДОВАНУ ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Позивач, як спадкоємець за законом після смерті батька, не маючи наміру відмовлятися від права на оренду вищезазначених земельних ділянок в порядку спадкування звернувся з заявою до Запорізького Держгеокадастру про передачу йому, як єдиному спадкоємцю після смерті батька, в порядку спадкування права на оренду на вищезазначені земельні ділянки у відповідності до укладених договорів оренди та внесення до укладених договорів оренди відповідних змін.

В листі позивач зазначив,що Станом на день звернення з заявою він вступив в права фермерського господарства ФАЄАНА , відповідні зміни відображено в ЄДРПОУ та являються загальнодоступними для перегляду. До заяви надав опис з ідентифікатором з можливістю переглянути статутні документи.

Враховуючи, що з 01 січня 2013 року, відповідно до статті 122 ЗК України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у власність або користування належать Головному управлінню Держгеокадастру до реорганізації належали Головному управлінню Державного земельного агентства України у Запорізькій області,

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з заявою про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині заміни сторони в договорі оренди землі та укладення договорів оренди землі в порядку спадкування.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило позивачеві в задоволенні його заяви.

Спадкодавець за життя займався фермерським господарством, у зв'язку з чим, уклав вищезазначені договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах Терпінівської сільської ради Мелітопольського району і, на момент розгляду цієї справи, строк дії цих договорів не закінчено.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати за ним - ОСОБА_1, право оренди на земельні ділянки землі кадастровий номер 2323085100:04:028:0007 загальною площею 6,6194 га, кадастровий номер 2323085100:04:026:0001 загальною площею 22.3864 га.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 10.03.2017 року, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив суду, що до позивача після смерті його батька перейшло право оренди земельної ділянки відповідно до Договорів оренди землі. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити відповідачу в повному обсязі, в зв'язку з тим, що п. 40 договору оренди землі не передбачена можливість переходу право оренди до спадкоємців.

Представник Мелітопольської районної державної адміністрації в судовому засіданні пояснив, що вирішення вищезазначеного питання не входить до повноважень Мелітопольської районної державної адміністрації.

Представник Мелітопольської районної ради Запорізької області в судовому засіданні пояснив, що на даний час Мелітопольська районна рада Запорізької області не являється розпорядником земельних ділянок. Справу просять розглянути на підставі наявних в матеріалах справи документах.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області, Мелітопольської районної державної адміністрації та Мелітопольської районної ради Запорізької області дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в своїй сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положення ч.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України , згідно якої суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства входить право користування землею.

Згідно до ч.1 ст. 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Статтею 191 ЦК України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки.

Згідно до ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.7 ЗУ Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України , спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України , спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом по справі встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖС №352268 ОСОБА_2 помер 28.03.2016 року. За життя померлий заповіту не складав. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді майна, зокрема до складу спадщини ввійшло фермерське господарство ФАЄАНА (ЄДРПОУ 35398862), місце знаходження Запорізька область область, Мелітопольський район, с. Терпіння вул. Сізова 25, Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 10881020000000631 від 12.12.2007 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу належить на праві власності частка складеного капіталу ФГ ФАЄАНА в розмірі 100%./а.с.28/

Для створення і ведення ОСОБА_3 господарства ФАЄАНА померлим ОСОБА_2 було укладено від 20.05.2010 року кадастровий номер 2323085100:04:028:0007, та від 20.05.2010 року кадастровий номер 2323085100:04:026:0001, строком на 10 років та 30 років відповідно./а.с.13-27/

Право оренди земельних ділянок було зареєстровано в МРВ ЗРФ Центр державного земельного кадастру 13.09.2010 року в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 041027200055 та за № 041027200054.

Відповідно до п.40 Договорів оренди землі право на орендовані земельні ділянки у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

У відповідності до Розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.09.2012 року за № 507 внесено зміни до п. 40 вищевказаних договорів оренди землі, а саме: змінено слова не переходить до спадкоємців на слова переходить до спадкоємців шляхом укладення додаткових угод./а.с.75/

Додатковими угодами від 15.10.2012 року до договорів оренди земельних ділянок від 13.09.2010 року були внесені відповідні зміни та зазначено, що право на орендовані земельні ділянки у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем .

Додаткові угоди не були зареєстровані відділі Держкомзему у Мелітопольському районі, однак строк їх реєстрації сторонами не визначений та не погоджувався.

Вищевказані додаткові угоди не оспорювалися в судовому порядку.

В судовому засіданні було встановлено, що Розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.09.2012 року за № 507 було покладено обов'язок на померлого ОСОБА_2 зареєструвати вищевказані додаткові угоди у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі. Вищевказаний обов'язок входить до складу спадщини, оскільки позивач у відповідності до ст. 1218 ЦК України прийняв як усі права так і усі обов'язки спадкодавця, а отже посилання відповідачів на недійсність додаткових угод, в зв'язку з їх не реєстрацією у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі, суд не приймає до уваги.

Слід зауважити, що на період до 1 січня 2013 року законодавство передбачало, що моментом укладення договорів оренди землі є їхня державна реєстрація. Після 1 січня 2013 року державна реєстрація договорів відсутня. Таким чином, у разі коли договір оренди було підписано до 2013 року та у встановленому на той час порядку його не було зареєстровано, останній, за умови його відповідності встановленим законом вимогам, набуває чинності (вважається укладеним) з моменту скасування обов'язкової державної реєстрації таких договорів - з 1 січня 2013 року. За таких обставин, підписаний, але не зареєстрований до 2013 року договір оренди землі набуває чинності з 1 січня 2013 року, а речові права за таким договором можуть бути зареєстровані без переукладання такого договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач прийняв спадщину після смерті свого батька шляхом звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що визнання за ОСОБА_1. в порядку спадкування права право оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 2323085100:04:028:0007) загальною площею 6,6194 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2323085100:04:026:0001) загальною площею 22.3864 га, що розташовані на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області являється законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на позивача згідно заяви.

Керуючись ст. ст. 15 , 16 , 191 , 328 , 392 , 1216-1218 , 1268 , 1269, ЦК України , ст.. 92 Земельного Кодексу України , ст.7 ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про фермерське господарство , ст.ст. 10 , 11 , 88 , 208-209 , 212-215 , 256-259 ЦПК України , суд,

В и р і ш и в :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області, за участю третіх осіб - Мелітопольської районної ради Запорізької області та Мелітопольської районної державної адміністрації про визнання права оренди в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), право оренди на земельну ділянку за договором оренди землі від 20.05.2010 року (кадастровий номер 2323085100:04:028:0007) загальною площею 6,6194 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2323085100:04:026:0001) загальною площею 22.3864 га, що розташовані на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер 28 березня 2016 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Редько