Рішення

від 20.11.2017 по справі 918/277/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 918/277/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

ОСОБА_1

до Колективного підприємства "Індрикотаж"

про стягнення вартості частки майна підприємства в сумі 46 000 грн.

за участі:

позивача - ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 17.07.2002 р.;

представника позивача - Шмайхель А.К., договір б/н від 25.05.2017 р.;

представника відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Колективного підприємства "Індрикотаж" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення вартості частки майна підприємства в сумі 46 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був учасником відповідача та мав вклад у статутному капіталі даного товариства у розмірі 2,63% від загальної вартості статутного капіталу. 20 лютого 2016 року рішенням загальних зборів учасників Підприємства позивач був виключений із складу учасників, тому має право на отримання вартості частини майна Підприємства.

Ухвалою суду від 21 квітня 2017 року позовну заяву від 20 квітня 2017 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/277/17, розгляд якої призначено на 11 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 11 травня 2017 року розгляд справи відкладено на 25 травня 2017 року.

5 травня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи (а.с. 56), в якому останній просив суд призначити у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої просив доручити експерту Приватного підприємства фірми "Експерт-Рівне" (33013, м. Рівне, проспект Миру, 15). На вирішення експерта просив поставити наступні питання:

- Яка ринкова вартість 1/13 будівлі будинку побуту "Олеся" по АДРЕСА_2 станом на час проведення експертизи?

- Яку грошову суму буде становити 2,63 % частки від оціненої 1/13 будівлі будинку побуту "Олеся" по АДРЕСА_2, яка може бути стягнена на користь ОСОБА_1?

Ухвалою суду від 25 травня 2017 року у даній справі було призначено судову експертизу.

Ухвалою суду від тієї ж дати провадження у справі було зупинено до отримання висновку експертизи.

Після зупинення провадження у справі на адресу суду надійшло клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Л.І Посікан (а.с. 78), в якому останній повідомив, що для проведення судової оціночно-будівельної експертизи необхідно провести огляд досліджуваного об'єкта - будівлі будинку побуту "Олеся" по вул. Широка у м. Сарни Рівненської області. Також зазначив, що огляд досліджуваних об'єктів заплановано провести 22 серпня 2017 року орієнтовно о 13:00 год.

Ухвалою суду від 29 червня 2017 року вищезазначене клопотання експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Л.І Посікан задоволено.

30 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 19 жовтня 2017 року № 8721 разом з матеріалами справи № 918/277/17.

Ухвалою суду від 6 листопада 2017 року провадження у даній справі поновлено та справу призначено до розгляду на 20 листопада 2017 року.

20 листопада 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення позовних вимог від 20.11.2017 р. (а.с. 111), згідно якої останній просить стягнути з Підприємства вартість частки майна в сумі 42 900 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року позивач та його представник підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.11.2017 р., та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі № 918/277/17 від 21.04.2017 р., про відкладення розгляду справи від 11.05.2017 р., а також про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду від 06.11.2017 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2. Однак, вищезазначені поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду з посиланням на те, що за зазначеною адресою адресата не існує (а.с. 45-47, 53-55, 107-109).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до установчого договору Підприємства, затвердженого зборами колективу 01.07.1995 року (далі - Установчий договір) (а.с. 24-28), учасники колективного підприємства, шляхом внесення грошових коштів і при необхідності особистого майна, створюють підприємство "Індтрикотаж", яке має статус колективного підприємства на підставі Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р.

Відповідно до ст. 5 Установчого договору був створений статутний фонд Підприємства в сумі 39 900 000 українських карбованців. Частка кожного учасника в Статутному фонді становила 2,63 %.

Відповідно до п. 1.1.1. Статуту Колективного підприємства "Індрикотаж", затвердженого загальними зборами учасників (протокол від 1 липня 1995 року № 1), зареєстрованого 13 грудня 1995 року, (далі - Статут) Підприємство створено на договірних засадах 38-ма фізичними особами - громадянами України.

Відповідно до п. 1.1.3. Статуту учасником Підприємства є громадянка України ОСОБА_1.

Згідно п. 1.3. розділу 1 Статуту, підприємство діє на основі колективної власності, а засновники є власниками підприємства та його майна в рівних частках, згідно внесених коштів.

Пунктом 1.4. розділу 1 Статуту передбачено, що Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності з Законами України: "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. № 668, "Про власність" від 28.03.1991 року № 885, "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 року № 887, "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576 та цим Статутом.

Відповідно до п. 3.3.3. Статуту статутний фонд Підприємства становить 39 900 000 (тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот тисяч) укр. карбованців. Частка кожного учасника в Статутному фонді становить 2,63%.

Відповідно до п. 6.6.5. Статуту учасник Підприємства може бути виведений з підприємства за власним бажанням.

Відповідно до п. 6.6.6. Статуту, якщо учасник не виконує положень Установчих документів, рішень зборів учасників, зриває виробничі програми, систематично виконує замовлення населення, які не оформлені належним чином через касу Підприємства, вчиняє інші дії, які заважають виробничо-господарській діяльності, по рішенню зборів учасників він може бути виключений з Підприємства.

Розрахунки при виведенні і виключенні проводяться на протязі місяця після затвердження річного звіту (п. 6.6.7. Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 1995 року, за рахунок вкладених учасниками коштів, Підприємство придбало частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 152,87 кв.м., з яких 108,07 кв. м. виробнича площа, а 44,8 кв.м. допоміжна, що підтверджується договором купівлі-продажу частини приміщення № 26 від 29.11.1995 року (а.с. 30-32) , актом передачі майна державного підприємства від 28.05.1996 року (а.с. 34), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.08.2008 року (а.с. 35) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2008 р. (а.с. 36).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вказане нерухоме майно перебуває у власності відповідача по даний час та фактично є єдиним майном Підприємства.

Судом встановлено, що 20.02.2016 року рішенням загальних зборів учасників Підприємства, оформленим протоколом № 2, ОСОБА_1 виключено з числа учасників Підприємства, а також з числа кінцевих бенефіціарних власників Підприємства.

Відповідно до ст. 50 ЗУ "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Пунктом третім частини першої статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пунктом "в" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено право учасника господарського товариства вийти у встановленому порядку з товариства.

Наслідком виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України, є право учасника, який виходить із товариства, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Отже, у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членами пропорційно часткам у статутному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-31цс14.

Так, статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як було встановлено судом вище, відповідно до п. 6.6.7. Статуту, розрахунки при виведенні і виключенні проводяться на протязі місяця після затвердження річного звіту.

Як роз'яснено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

У пп. 4.14 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу (п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

З огляду на встановлені обставини справи, норми Статуту відповідача, наведені норми чинного законодавства, корпоративні права позивача припинені з дати його виключення із числа учасників, тобто з 20 лютого 2016 року, і з вказаної дати у позивача виникло право вимагати виплати вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Таку виплату відповідач повинен був провести після затвердження звіту за 2016 рік, в строк до 12 місяців з дня виходу, тобто до 21 лютого 2017 року.

Не оспорюючи виключення із числа учасників та не отримавши виплату частки, 20 квітня 2017 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вартості частки майна в сумі 46 000 грн., при цьому самостійно оцінив вартість частини майна, що підлягає йому виплаті.

Для визначення вартості частки, якою володів учасник товариства - ОСОБА_1 Господарським судом Рівненської області було призначено судову експертизу.

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 19.10.2017 р. № 8721 ринкова вартість 1/13 будівлі будинку побуту "Олеся" по АДРЕСА_2, яка належить Підприємству, станом на 20.02.2016 року становить 1 631 175 грн. 00 коп. В грошовому еквіваленті 2,63 % від дійсної (ринкової вартості) 1/13 будівлі будинку побуту "Олеся" по АДРЕСА_2 станом на 20.02.2016 року становить 42 900 грн.

Висновок судової експертизи суд вважає обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 42 900 грн. вартості частини майна.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтями 42, 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства "Індрикотаж" (34501, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 15, код ЄДРПОУ 13981301) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 42 900 (сорок дві тисячі дев'ятсот) грн. вартості частки майна підприємства та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27 листопада 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2- позивачу рекомендованим (34501, АДРЕСА_1);

3- відповідачу рекомендованим (34501, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 15).м