Постанова

від 20.11.2017 по справі 912/1723/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 року Справа № 912/1723/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2017 р. у справі

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2017 у даній справі (суддя Шевчук О.Б.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладене у листі-повідомленні від 21.03.2017 № 31-11-0.63-3132/2-17 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 21 листопада 2011 року, укладеного між приватним сільськогосподарським підприємством "Гарт" та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у ДП "Центр при ДЗК" в Долинському районі 02.03.2012 за № 352190004000023, щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521986900:02:000:0800.

Визнано укладеним між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Гарт" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі № 139/2011, укладеного 21 листопада 2011 року між приватним сільськогосподарським підприємством "Гарт" та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у ДП "Центр при ДЗК" в Долинському районі 02.03.2012 за № 352190004000023, що розташована на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521986900:02:000:0800 на той самий строк (5 років) та на тих самих умовах, які були передбачені договором у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 21.11.2011

(зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі, про що у

Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2012 № 352190004000023)

м. Кропивницький "___"

---

2017 року

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) в особі

---

, який(а) діє на підставі

---

іменований в подальшому "Орендодавець", з одного боку та Приватне сільськогосподарське підприємство "Гарт" (код ЄДРПОУ 31217699, 28522, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новогригорівка Перша, вул. 30-річчя Перемоги, 139), в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, з другого боку, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії Договору оренди землі від 21.11.2011 (зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2012 № 352190004000023) на земельну ділянку кадастровий № 3521986900:02:000:0800 площею 38,0000 га ріллі на п'ять років.

2. Інші умови договору зберігають чинність.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 21.11.2011 (зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2012 № 352190004000023).

Реквізити сторін:

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Держгеокадастру у Приватне сільськогосподарське

Кіровоградської області підприємство "Гарт"

25006, м. Кропивницький, 28522, Кіровоградська область,

вул. Академіка Корольова, 26 с. Новогригорівка Перша

вул. 30-річчя Перемоги, 139

Підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

---

(

---

)

---

(ОСОБА_1М.)".

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт" 3200 грн судового збору.

Згадане рішення обґрунтовано посиланням на те, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі - повідомленні від 21.03.2017 №31-11-0.63-3132/2-17, протирічить положенням частини 6 статті 33 Закону та порушує права приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт".

Враховуючи користування приватним сільськогосподарським підприємством "Гарт" земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором, недійсність рішення відповідача від 21.03.2017 про відмову в поновленні Договору та відсутність будь-яких інших заперечень щодо поновлення протягом місяця після закінчення строку договору, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору в редакції позивача, яка відповідає вимогам частини 6 статті 33 Закону України "про оренду землі".

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його (договору) автоматичне поновлення.

Позивачем не долучалось до листів від 26.01.20178 № П-771/0/5-17, 24.02.2017 № П-3209/0/5-17 будь-яких доказів на підтвердження належного використання земельної ділянки, поданий пакет документів позивачем до Головного управління не підтверджує факт належного використання земельної ділянки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

20.11.2017 р. сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

21.11.2011 між Долинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Гарт" (орендар) укладено договір оренди землі № 139/2011, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження від 24.06.2010 №503-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 38,00 га, в тому числі рілля - 38,00 га на території Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 460 012,80 грн, проіндексована станом на 01.01.2011, коефіцієнт індексації 3,2.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 вказаного договору орендна плата вноситься за згодою сторін в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Загальна сума орендної плати становить: 18 400,51 грн в рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно річними частками по 1/2 загальної суми орендної плати в рік до 30 числа місяця наступного за звітним на рахунок Новогрогорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2012 за №352190004000023, кадастровий номер земельної ділянки 3521986900:02:000:0800.

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки спірну земельну ділянку передано у фактичне користування приватному сільськогосподарському підприємству "Гарт".

Приватне сільськогосподарське підприємство "Гарт" 26.01.2017 звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якої додано проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Вказаний лист-повідомлення отриманий Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 26.01.2017.

Відповідач листом № 31-11-0.63-3132/2-17 від 21.03.2017 із посиланням на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із неподанням необхідних документів, які підтверджують належне виконання умов договору повідомив про своє рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі. До листа-повідомлення відповідач додав акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання позивачем.

Статтею 1 ГПК України та статтями 15, 16 ЦК України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами статей 2, 4-3, 54 ГПК України господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, фізичних осіб, які такими не є, державних та інших органів, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

З урахуванням наведеного, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Кіровоградської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З урахуванням наведеного, розпорядником земель за спірним договором оренди землі та відповідачем у справі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі").

За ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.ч. 6 - 10 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, стаття 33 вказаного Закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі: 1) на підставі ч.ч. 1 - 5; 2) та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Однак закон вимагає обов'язкове укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Таким чином, норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Позивач у межах строку, встановленого п.8 договору строк звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом від 26.01.2017, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та до якого додав проект додаткової угоди.

Згідно листа № П-771/0-1513/0/6-17 від 14.02.2017 відповідач запропонував позивачу погодити орендну плату на рівні 12%, узгодити термін дії договору, надати витяг з нормативної грошової оцінки земель та агрохімічний паспорт поля земельної ділянки.

Листом-повідомленням №б/н від б/д позивач 24.02.2017 надіслав на адресу відповідача додаткову угоду щодо поновлення договору оренди землі на новий семирічний термін з виплатою орендної плати у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Матеріали справи не містять доказів досягнення між сторонами домовленості щодо істотних умов договору оренди землі.

В порушення ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода між сторонами не укладена.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір. Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Поняття переважного права орендаря перед іншими особами означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. Тобто, поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23.03.2016 р. у справі № 6-146цс16.

Крім того, в мотивувальній частині зазначеної постанови Верховного Суду України зазначено, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Водночас, матеріалами справи не встановлено обставин надання земельної ділянки, яка орендується позивачем за договором, іншим особам на будь-якому правовому титулі, та відсутні докази на підтвердження наміру відповідача передати земельну ділянку в оренду іншій особі.

Враховуючи, що переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду і за інших рівних умов, а із встановлених обставин в даній справі вбачається лише відсутність розгляду відповідачем звернення позивача та не встановлено існування прав або інтересів до відповідної земельної ділянки інших осіб, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що переважне право позивача на укладення договору перед іншими особами (ч.ч.1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") не є порушеним, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання за позивачем переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі.

Також, колегія суддів враховує, що виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, сторони можуть змінювати умови договору (крім сторін договору, розміру земельної ділянки і її цільового призначення). Разом з цим, відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій позивачем редакції.

Крім того, ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Всупереч наведеному, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою по закінченню строку дії договору.

Згідно листа Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 01-35/109/1 від 27.10.2016 р. заборгованість по орендній платі та порушення виконання умов договору, станом на 26.10.2016, відсутні.

За довідкою Новогригорівської Першої сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 129 від 22.05.2017 р. земельна ділянка використовується за призначенням, станом на 22.05.2017 заборгованість по орендній платі за земельну ділянку відсутня.

Відповідно до довідки Долинського відділення Кіровоградської ОДПІ від 04.07.2017 р., станом на 04.07.2017 приватне сільськогосподарське підприємство "Гарт" не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

Спірний договір закінчив свою дію 02.03.2017.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 22.03.2017, тобто, в межах місячного строку після закінчення строку дії договору, направило на адресу позивача лист-повідомлення від № 31-11-0.63-3132/2-17 від 21.03.2017, в якому зазначило про заперечення щодо поновлення договору оренди землі та направило для підписання акт приймання - передачі земельної ділянки.

Зазначений лист було надіслано на адресу позивача 22.03.2017, про що свідчить фіскальний чек № 9728 від 22.03.2017 та опис вкладення від 22.03.2017 (а.с.38-39).

Крім того, факт отримання зазначеного листа не заперечується позивачем у листі від 31.03.2017 вих. № 8 (а.с.17).

Враховуючи наявність заперечення орендодавця щодо поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 31.10.2017 р. у справі № 912/564/17.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушення норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

В силу приписів ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2017 р. у справі №912/1723/17 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Гарт" на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 520,00 грн.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 27.11.2017 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_2