Постанова

від 20.11.2017 по справі 920/520/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 920/520/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пушай В.І., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 06.01-27/2 від 10.01.17 р.);

1-го відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 01-3/08 від 02.01.17 р.);

2-го відповідача - ОСОБА_3 (дов. № 01.5/293 від 04.07.17 р.); ОСОБА_4 - керівник (НОМЕР_1);

третьої особи - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.2977С/3-38) на рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2017 року

за позовомДепартаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м.Суми

до відповідачів:

1)Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ,

2)Сумського обласного центру з гідрометеорології, м. Суми,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ,

провизнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати право власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 1 за територіальною громадою міста Суми, а саме: адмінбудинок А-2, площею 551,6 кв.м., лабораторію Б-І, площею 49,2 кв.м., гаражі В-І, В 1 , площею 255,5 кв.м., ворота з огорожею № 1-3.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.2017 року у справі № 920/520/17(суддя Заєць С.В.) в позові відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним надано суду належні та достатні докази в підтвердження факту, що спірне нерухоме майно знаходиться у комунальній власності, а саме: розпорядження виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 06.09.1983 року №248-р, рішення Сумської міської ради від 23.03.2009 року №2516-МР, рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2012 року у справі №5021/156/12, однак, суд першої інстанції не надав належну оцінку вказаним доказам та необґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Перший відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що в матеріалах справи відсутнє рішення Кабінету Міністрів України про передачу спірного нерухомого майна з державної до комунальної власності, відповідно до положень Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , а отже, спірні нежитлові приміщення за адресою: м.Суми, вул.Героїв Сумщини, 1 є державною власністю і з неї не вибувало, у зв'язку з чим перший відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Другий відповідач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що рішення Сумської міської ради від 25.03.2009 року №251-Мр, яким спірні приміщення внесено до переліку об'єктів комунальної власності є незаконним, оскільки з 1991 року майно перебувало в державній власності та до комунальної власності територіальної громади міста Суми у визначеному законодавством порядку не передавалось. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Третя особа надала суду письмові пояснення (вх.№10934 від 30.10.2017 року), в яких зазначає, що за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності службовий будинок (Центр з гідрометеорології) за інв.№10310010, загальною площею 551,6 кв.м. та підсобне приміщення (лабораторія, гараж) за інв.№10310011, загальною площею 304,7 кв.м. за адресою: м.Суми, вул.Героїв Сумщини, 1 обліковується як державне нерухоме майно. Третя особа також повідомила суд, що розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації вулицю ОСОБА_5 перейменовано на вулицю ОСОБА_6.

Позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Сумської області справи №920/986/17.

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа №920/986/17 за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради до Управляння Центр надання адміністративних послуг у м.Суми Сумської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації за Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій права державної власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м.Суми, вул.Героїв Сумщини, 1.

Таким чином, на думку позивача, справа №920/520/17 не може бути розглянута до вирішення пов'язаної з нею справи №920/986/17, оскільки у разі прийняття господарським судом Сумської області рішення про скасування державної реєстрації права власності за Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій, вказана обставина вплине на результати вирішення даного спору.

В судовому засіданні 20.11.2017 року представник позивача вказав, що ухвалою господарського суду Сумської області припинено провадження у справі №920/986/17, однак, позивач оскаржив вказану ухвалу в апеляційному порядку.

У зв'язку із наведеними обставинами, представник позивача просив суд відкласти розгляд даної справи до прийняття апеляційним судом рішення за результатами перегляду ухвали господарського суду Сумської області про припинення провадження у справі №920/986/17.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, тобто у даній справі суд повинен дослідити обставини та докази, надані позивачем в підтвердження факту законності набуття ним права власності на спірне нерухоме майно.

Разом із тим, державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності.

Таким чином, обставини щодо правомірності чи неправомірності проведення державної реєстрації права власності за Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій не впливають на подання і оцінку доказів у даній справі, оскільки суд має можливість самостійно дослідити подані сторонами докази та вирішити питання щодо наявності чи відсутності у позивача права власності на спірне нерухоме майно.

Отже, реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі, оскільки відсутні обставини, за яких дану справу неможливо розглянути до вирішення господарським судом спору у справі №920/986/17.

Судова колегія також враховує, що ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2017 року припинено провадження у справі №920/986/17 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Доводи позивача про необхідність зупинення провадження у даній справі до перегляду вказаної ухвали в апеляційному порядку не приймаються судом, з огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі.

Оскільки підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, клопотання позивача про відкладення розгляду також не підлягає задоволенню.

В судове засідання 20.11.2017 року представник третьої особи не з'явився.

Як роз'яснено в п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі присутності сторони в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

В судовому засіданні 30.10.2017 року був присутній представник Фонду державного майна України, що відображено в протоколі судового засідання, а отже, третя особа належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

Крім того, третя особа отримала ухвалу суду від 30.10.2017 року про відкладення розгляду справи на 20.11.2017 року об 11:30 год., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.86 т.2).

Враховуючи, що третя особа належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за її відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 1 за територіальною громадою міста Суми, а саме: адмінбудинок А-2, площею 551,6 кв.м., лабораторію Б-І, площею 49,2 кв.м., гаражі В-І, В 1 , площею 255,5 кв.м., ворота з огорожею № 1-3.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.

Розпорядженням виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 06.09.1983 року № 248-р «Про розміщення новоствореної гідрометеорологічної обсерваторії» нежитлові приміщення, розташовані по вул. Героїв Сумщини, 1 (колишня адреса: вул. Героїв Сталінграда, 1) в м.Суми передані для розміщення новоствореної гідрометеорологічної обсерваторії (а.с.20 т.1).

Рішенням Сумської міської ради від 25 березня 2009 року № 2516-МР «Про внесення змін та доповнень до рішення Сумської міської ради від 16.04.2008 року №1385-МР «Про перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми» нежитлові приміщення по вул.Героїв Сталінграда, 1, площею 942 кв.м. включено до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми (а.с.19 т.1).

Позивач вважає, що вказане рішення Сумської міської ради є підставою набуття територіальною громадою міста Суми права комунальної власності на вказані нежитлові приміщення.

Крім того, як зазначає позивач, майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 1 в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності не обліковується, що підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 12.05.2016 року № 05-07-01940.6.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається також на рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2012 року у справі №5021/156/12, яким відмовлено в задоволенні позову Сумського обласного центру гідрометеорології до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Суми, вул.Героїв Сумщини,1 за державою в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України (а.с.37 т.1).

Разом із тим, як вказує позивач, 15 червня 2016 року державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності територіальної громади міста Суми на нежитлові приміщення розташовані по вул. Героїв Сумщини, 1 в місті Суми, у зв'язку з тим, що згідно з даними Державного реєстру прав, право власності на вказані нежитлові приміщення вже зареєстровано за іншим суб'єктом, інформація про який не підлягає розголошенню (а.с.14 т.1).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №61437568 від 15.06.2016 року, право власності на спірні нежитлові приміщення 07.11.2014 року було зареєстровано за Державною службою з надзвичайних ситуацій у формі державної власності (а.с.15 т.1).

Департамент забезпечення ресурсних платежів звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Управління Центр надання адміністративних послуг в м.Суми Сумської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації за Державною службою з питань надзвичайних ситуацій права державної власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м.Суми, вул.Героїв Сумщини (колишня вул.ОСОБА_5), 1.

Постановою Ковпаківського районного суду від 16.01.2017 року у справі №592/9117/16-а в задоволенні позову Департаменту забезпечення ресурсних платежів відмовлено (а.с.39 т.1).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року у справі №592/9117/16-а постанову Ковпаківського районного суду від 16.01.2017 року скасовано. Провадження у справі №592/9117/16-а закрито, роз'яснено позивачу право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства (а.с.43 т.1).

Відповідачі зазначають, що спірні нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Героїв Сумщини, 1 з 1991 року є державною власністю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) № 311 від 05.11.1991 року.

Як зазначають відповідачі, на даний час спірні нежитлові приміщення перебувають у державній власності та у сфері управління Державної служби надзвичайних ситуацій України, що підтверджується свідоцтвом про право власності №44534239 від 25.09.2015 року (а.с.170-171 т.1) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2015 року, відповідно до якого державна реєстрація права власності відбулась 10.11.2014 року (а.с.172-173 т.1).

До матеріалів справи надано також державний акт серії СМ00046 від 15.12.1995 року на право постійного користування землею по вул.Героїв Сталінграда, 1 в м.Суми, виданий Сумському обласному центру по гідрометеорології (а.с.196-198 т.1).

Як вказують відповідачі, відповідно до ст.4 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про передачу спірних нежитлових приміщень до комунальної власності територіальної громади міста Суми, у зв'язку з чим вважають позовні вимоги безпідставними та заперечують проти їх задоволення.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В постанові Верховного суду України від 24.06.2015 року у справі №6-318цс15 викладена правова позиція, відповідно до якої набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, а отже, суд при застосуванні норми статті 392 ЦК України повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю затверджено перелік державного майна України, яке передається до комунальної власності та установлено (п.1 постанови), що державне майно України, крім майна, яке належить за таким переліком до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано Міністерства і відомствам України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

В пункті 3 наведеної постанови визначено, що:

розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів;

розмежування майна між власністю районів, міст обласного

підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів;

передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. N 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

Як вбачається із наведеної постанови, об'єкти гідрометеорологічної служби не входили не переліку майна, що передається до комунальної власності та сфери управління міської чи районної ради.

Відсутнє рішення уповноваженого державного органу щодо передачі вказаного об'єкту, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року, до комунальної власності.

За таких обставин, на підставі п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року, спірне нерухоме майно, що не увійшло до переліку майна, що передається в комунальну власність, вважається загальнодержавною власністю.

Крім того, порядок передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , який набрав чинності 01.04.1998 року та постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 року, якою затверджено Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗаконуУкраїни Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності (в редакції від 18.01.2000 року), передача об'єктів з державної в комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України щодо об'єктів, визначених у абзацах 2, 3, 5 частини першої статті 2 цього закону.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , об'єктом передачі згідно з цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення).

В матеріалах справи відсутнє рішення Кабінету Міністрів України про передачу нежитлових приміщень за адресою: вул.Героїв Сумщини, 1 з державної до комунальної власності.

За таких обставин, враховуючи, що нежитлові приміщення за адресою: вул.Героїв Сумщини, 1 (колишня ОСОБА_5) не передавались з державної в комунальну власність, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року та ч.1 ст.4 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , судова колегія дійшла висновку, що вказані приміщення є державною власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Сумської міської ради народних депутатів від 05.07.1995 року, Сумському обласному центру по гідрометеорології 15.12.1995 року видано державний акт на право постійного користування землею по вул.Героїв Сталінграда, 1 в м.Суми (а.с.139-142 т.1).

Державною службою України з надзвичайних ситуацій 25.09.2015 року отримано свідоцтво про право власності на центр гідрометеорології, загальною площею 551,6 кв.м., що розташоване за адресою: м.Суми, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 1, з зазначенням форми власності - державна (а.с.170-171 т.1).

На підставі вказаного свідоцтва здійснено державну реєстрацію за Державною службою надзвичайних ситуацій України права державної власності на спірне нерухоме майно, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №44534644 від 25.09.2015 року (а.с.172-173 т.1).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності від 13.10.2014 року, виданого Фондом державного майна України, службовий будинок (центр з гідрометеорології) та підсобне приміщення (лабораторія, гараж) по вул.Героїв Сталінграду, 1 в м.Суми є державним майном, суб'єктом управління вказаним майном є Державна служба з надзвичайних ситуацій України, а балансоутримувачем - Сумський обласний центр з гідрометеорології (а.с.102 т.1).

Отже, нежитлові приміщення за адресою: вул.Героїв Сумщини, 1, а саме: центр гідрометеорології, площею 551,6 кв.м., лабораторія, площею 49,2 кв.м., гараж, площею 255,5 кв.м., огорожа є державною власністю, яка знаходиться в сфері управління Державної служби з питань надзвичайних ситуацій та на балансі Сумського обласного центру з гідрометеорології.

Відсутні будь-які докази переходу права на об'єкт нерухомості від державної до комунальної власності.

Позивач вважає, що спірне нерухоме майно належить до комунальної власності на підставі прийнято Сумською міською радою рішення від 25 березня 2009 року №2516-МР «Про внесення змін та доповнень до рішення Сумської міської ради від 16.04.2008 року №1385-МР «Про перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми» , яким нежитлові приміщення по вул.Героїв Сталінграда, 1, площею 942 кв.м. включено до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми (а.с.19 т.1).

Однак, відповідно до ч.2 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою , іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.43 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Як вже встановлено колегією суддів, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про передачу спірного нерухомого майна з державної до комунальної власності у відповідності до положень Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності .

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Таким чином, на підставі наведеної правової норми, рішення Сумської міської ради від 25 березня 2009 року №2516-МР, на яке посилається позивач, не може бути прийнято колегією суддів як належний доказ в підтвердження факту набуття права власності територіальної громади міста Суми на спірне нерухоме майно, оскільки воно не відповідає статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

В підтвердження позовних вимог позивач посилається також на рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2012 року у справі №5021/156/12, яким відмовлено в задоволенні позову Сумського обласного центру гідрометеорології до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання права власності на спірне майно за державою в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України (а.с.37 т.1).

Як зазначено судом у вказаному рішенні, позивач просить суд визнати право власності на нерухоме майно за державою в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України, однак Положення про Сумський обласний центр з гідрометеорології від 04.10.2011 року не наділяє позивача повноваженнями щодо здійснення таких функцій від імені держави.

Таким чином, господарський суд Сумської області в рішенні від 13.02.2012 року у справі №5021/156/12 дійшов висновку, що позивач не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зокрема, щодо звернення до суду із позовом про визнання за державою права в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України права власності на спірне нерухоме майно.

З огляду на наведене, господарський суд Сумської області прийняв рішення про відмову в задоволенні позову з процесуальних підстав.

Отже, у вказаному рішенні суд не надавав оцінку обставинам справи та доказам, які надані сторонами в обґрунтування своєї правової позиції, тобто не розглядав справу по суті заявлених позовних вимог.

Рішення суду у справі №5021/156/12 не містить будь-яких висновків стосовно належності спірного нерухомого майна територіальній громаді міста Суми в особі Сумської міської ради.

Враховуючи викладене, посилання позивача на рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2012 року у справі №5021/156/12 як на підставу для задоволення позовних вимог у даній справі є безпідставними.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що згідно витягу з Державного реєстру об'єктів державної власності, Державна служба надзвичайних ситуацій не є власником спірного нерухомого майна, а є органом, що здійснює управління майном, що не враховано судом першої інстанції.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Тобто, від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України Про управляння об'єктами державної власності , управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

В статті 4 вказаного Закону визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства (уповноважені органи управління).

Господарським кодексом України (частина 5 статті 22) передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Отже, власником спірного нерухомого майна, закріпленого за Сумським обласним центром метеорології як балансоутримувачем є держава в особі органу, який здійснює управлінням майном - Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Отже, при реєстрації права державної власності вірно зазначено правовий режим майна, у зв'язку з чим доводи позивача є необгрунтованими.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що спірне нерухоме майно, відповідно до положень Закону України Про власність , що діяв на час виникнення спірних правовідносин, належить до майна, необхідного для забезпечення економічного та соціального розвитку території міста Суми та Сумської області не можуть бути прийняті судом, оскільки не спростовують наведені вище висновки суду про відсутність у позивача законних підстав набуття права комунальної власності на вказане майно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2017 року у справі №920/520/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 27.11.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н.В.