Постанова

від 21.11.2017 по справі 64/229

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа№ 64/229

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача : Піун С.П. - представник;

Від відповідача: Сліпкевич В.Р.- представник;

Від третьої особи-1: не з'явилися;

Від третьої особи-2: не з'явилися;

Від третьої особи-3: ОСОБА_4представник;

Від ВДВС: Домбровський Р.А.- представник;

розглянувши матеріали апеляційних скарг Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2017

у справі № 64/229 (суддя Зеленіна Н.І.) За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт",

на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_7, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_8, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД", про стягнення заборгованості по кредиту 770 084,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 64/229 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Визнано дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо проведення оцінки майна (нежитлового приміщення №3 (в літ. "А"), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транзіт") у виконавчому провадженні №45559594, неправомірними.

Визнано недійсними та скасовано результати оцінки майна - нежитлового приміщення №3 (в літ. "А"), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транзіт", здійсненої у виконавчому провадженні №45559594 та оформлені Висновком про вартість майна від 06.04.2017.

Зобов'язано Святошинський Відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити повторну оцінку майна - нежитлового приміщення №3 (в літ. "А"), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транзіт", та призначити для її здійснення іншого суб'єкта оціночної діяльності.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Святошинський Відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 64/229 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги Святошинський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві зазначив, що вирішуючи питання при винесенні ухвали від 25.09.2017 судом першої інстанції не враховано всіх обставин справи та дійшов помилкового висновку, що дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві є неправомірними.

Також, не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 64/229 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зазначило, що висновки про вартість майна станом на 06.04.2017 повною мірою відповідають вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади майна та майнових прав", Закону Ураїни "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Оспорювані у скарзі висновки є повними, правильно виконаними та науково обґрунтованими, таким чином оскаржувані рішення та дії державного виконавця прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а відтак права чи свободи ТОВ "Транзіт" не було порушено.

Одночасно Святошинським Відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та позивачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл судової справи між суддями та довідки про передачу апеляційної скарги раніше визначеному складу суду апеляційні скарги Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у справі №64/229 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційні скарги Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийнято до провадження, об'єднано розгляд апеляційних скарг в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 07.11.2017.

03.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД" надійшла заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка колегією суддів була оглянута та долучена до матеріалів справи.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 № 09-53/4372/17, у зв'язку із перебування судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 64/229.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційні скарги Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у справі № 64/229 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 прийнято апеляційні скарги до свого провадження у визначеному складі.

07.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника від представника відповідача надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких ТОВ "Транзіт" заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення а оскаржувану ухвалу від 25.09.2017 без змін, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 07.11.2017, представники позивача, третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відкладено розгляд апеляційних скарг на 21.11.2017.

20.11.2017 Святошинський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення-заперечення з приводу скарги ТОВ "Транзіт" на дії старшого державного виконавця.

Також, 20.11.2017 ТОВ "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД" подало через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення з приводу скарги ТОВ "Транзіт" на дії старшого державного виконавця.

Представники ТОВ "ОТП Факторинг Україна", Святошинський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, ТОВ "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД" у судовому засіданні 21.11.2017 надали пояснення по суті спору, підтримали доводи, викладені у апеляційних скаргах, просила їх задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Транзіт" на дії старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Представник ТОВ "Транзіт" у судовому засіданні 21.11.2017 надав пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судове засідання, призначене на 21.11.2017, повноважні представники третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третьої особи-1 та третьої особи-2 які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч. 1ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт", треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості в розмірі 770 084,59 грн., з яких 394 189,14 грн. сума основного боргу, 113 775,80 грн. проценти за користування кредитним коштами, 261 672,79 грн. пеня, а також про стягнення суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.01.2013 у справі № 64/229 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за Кредитним договором у сумі 770 084,59 грн., що складається з 394 189,14 грн. суми основного боргу, 113 775,80 грн. процентів за користування кредитними коштами, 261 672,79 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань по Кредитному договору, а також стягнуто 7 700,90 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 у справі № 64/229 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на користь ОСОБА_7 29 700,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи та 7 700,85 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 Господарським судом міста Києва 11.03.2014 видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 64/229 скасовано, а справу № 64/229 направлено на новий розгляд до апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 у справі № 64/229 залишено без змін.

У провадженні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавче провадження №45559594 про стягнення з ТОВ "Транзіт" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 778 021,49 грн., відкрите 24.11.2014 на підставі наказу № 64/229 від 24.10.2014.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

19.01.2017 державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ "Українська експертна група".

28.04.2017 боржник отримав копію експертного висновку від 06.04.2017 для ознайомлення.

17.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзіт" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись із проведеною оцінкою майна, боржник звернувся до суду із даною скаргою, у якій просить суд:

- визнати державного виконавця щодо проведення оцінки нежилого приміщення незаконними та неправомірними;

- визнати недійсними та скасувати результати оцінки майна у виконавчому провадженні №45559594;

- зобов'язати державного виконавця здійснити повторну оцінку майна та призначити для її здійснення іншого суб'єкта оціночної діяльності.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, боржник зазначає, що він не повідомлявся про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; висновки оцінки направлені боржнику з порушенням строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження"; оцінка здійснена неналежно, без огляду приміщення та з порушенням закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звертаючись до суду з скаргою на дії державного виконавця, з доводами якими погодився суд першої інстанції, стягувач вказував на те, що вищевказана оцінка майна є заниженою порівняно з оголошеннями про продаж подібної нерухомості, що містяться в мережі Інтернет.

Однак, з такими доводами судова колегія погодитися не може та вважає, що державним виконавцем були вчинені всі дії з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року у справі № 64/229 та виданих на підставі нього судових наказів, виходячи з наступного.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначає Закон України Про виконавче провадження (далі - Закон) та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законів заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В провадженні Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 45559594, яке відкрито на підставі судового наказу № 64/229, виданого 24.10.2014 року Господарським судом міста Києва щодо стягнення з ТОВ "Транзіт" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 778 021,49 грн.

14.03.2016 Державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника ТОВ "Транзіт", про що винесена відповідна постанова.

Державним виконавцем у межах указаного виконавчого провадження було описано й арештовано належне боржнику майно, а саме нежиле приміщення № 3 (в літ. А ), 1-го поверху, загальною площею 65.5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Відповідно до висновку та звіту з незалежної оцінки майна, виконаних ТОВ "Українська експертна група" станом на 06.04.2017, вартість цього майна складала 865 898,00 грн. (при курсі НБУ на дату оцінки: 1 долар США - 27,15701 грн. 1 євро - 28,99825 грн.).

10.06.2016 відповідно, проведено експертну оцінку майна та визначено вартість майна.

Оскільки згідно Закону України Про виконавче провадження оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві розпочато процедуру реалізації майна та передано його на реалізацію до ДП "СЕТАМ".

12-14.10.2016 перші торги не відбулися, 24-26.11.2016 другі торги також не відбулися.

Відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

В зв'язку з чим, 19.01.2017 було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 45559594, та призначено експертом ТОВ "Українська експертна група".

Відповідно, проведено експертну оцінку майна та визначено відповідно вартість майна станом на 06.04.2017.

Згідно із копією списку згрупованих рекомендованих відправлень від 21.04.2017 вбачається, що ТОВ "Транзіт" надіслано повідомлення з експертним висновком про вартість майна за номером ідентифікатора листа № 0314815476241.

В свою чергу факт отримання державним виконавцем Желтіковою О.А. висновку про вартість майна підтверджується копією витягу з журналу передачі кореспонденції за квітень місяць.

Саме ж повідомлення про результати визначення вартості майна було підготовлено державним виконавцем 20.04.2017, що вбачається з самого повідомлення.

Таким чином, посилання ТОВ "Транзіт", що повідомлення про результати визначення вартості майна направлено йому 21.04.2017, а сам висновок отриманий відділом 18.04.2017, та тим самим порушують вимоги статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження" - є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Святошинським районним відділом ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві розпочато процедуру реалізації майна та 15.05.2017 передано його на реалізацію до ДП "СЕТАМ".

29.09.2017 відбулися треті електронні торги з реалізації нежитлового приміщення №3, 1-го поверху, загальною площею 65,5 кв. м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ "Транзіт".

Згідно з протоколом проведення електронних торгів із продажу арештованого нерухомого майна 29.09.2017 відбулись електронні торги з реалізації лота № 236624 , а саме нежилого приміщення № 3 (в літ. А ), 1- го поверху, загальною площею 65.5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стартова ціна лота № 236624 становила 606 128,60 грн. Було визначено переможця торгів та реалізовано майно за ціною продажу 678 869,00 грн.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п.24 постанови №6 від 07.02.2014 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно врахувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Частинами 1 та 2 статті 57 ЗУ Про виконавче провадження (в новій редакції) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Відповідно до частини 3 статті 57 ЗУ Про виконавче провадження для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Пунктом 5 статті 57 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Беручи до уваги той факт, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дат 7, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Згідно із частиною 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім пункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших визначених Тимчасовим положенням причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності (пункти 2.6, 3.2, 3.4 Тимчасового положення). Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 29.06.2016 у справі № 6-547ЦС16, де зазначено, що Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України Про виконавче провадження , пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, та підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. .

На переконання колегії суддів державною виконавчою службою були вчинені всі дії для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 у справі № 64/229 та виданих на підставі нього відповідних наказів, а тому повністю відповідають вимогам статті 57 Закону України Про виконавче провадження ..

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що заявником не було подано, ані до виконавчої служби, ані до суду першої інстанції належні докази заниження вартості нерухомого майна, яке оцінювалось ТОВ "Українська експертна група" на виконання постанови державного виконавця. Будь-які додаткові висновки чи то експертів, чи то спеціалістів матеріали справи не містять, що ТОВ "Транзіт" не надано достатніх доказів порушення своїх прав і законних інтересів під час проведення електронних торгів №238083, що відбулися 20.09.2017 з реалізації арештованого майна: предмет іпотеки нежиле приміщення №3 (в літ, А ), загальною площею 65,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1..

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Натомість дійшовши до висновку про заниження вартості об'єкта нерухомості, місцевий господарський суд помилково взяв до уваги цінові пропозиції (ринкові ціни) на подібне майно, що розміщені в мережі Інтернет.

На переконання колегії суддів, для з'ясування дійсної вартості об'єкта нерухомості, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості викликати у судове засідання суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ "Українська експертна група" для надання пояснень з метою отримання інформації про методику та умови здійснення оцінки майна боржника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими та помилковими висновки суду в частині взяття до уваги цінові пропозиції (ринкові ціни) на подібне майно, оскільки, для оцінки майна взято порівняльний підхід. Для порівняння виділено декілька приміщень, проте невідомо про місце розташування вказаних об'єктів, їх площа та технічні характеристики нерухомого майна. Місцевим господарським судом взято як джерело інформації лише суб'єктивні пропозиції стягувана.

Разом з тим, відповідно до п. 15 Національного Стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. У даному випадку не було обрано жодного об'єкта, який був фактично проданий чи відповідав своїми технічними характеристиками арештованому майну боржника. Порівнювалися виключно лише пропозиції.

Колегія суддів звертає увагу, що ст.10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Інших підстав для проведення оцінки майна згідно чинного законодавства не передбачено.

Згідно зі ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Будь-яка інша назва цього документу законодавством про оцінку майна не встановлена.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлені Національним стандартом № 1 Загальні засади оцінки майна та майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року. Відповідно до пп. 62-67 Національного стандарту № 1 перевірка дотримання вимог нормативно-правових актів з оцінки майна під час проведення оцінки здійснюється шляхом рецензування звіту про оцінку майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що державною виконавчою службою були вчинені всі дії з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження для виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року у справі № 910/218/16 та виданих на підставі нього судових наказів.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За наведених обставин, оскільки Господарським судом міста Києва помилково прийнято ухвалу від 25.09.2017 у справі 64/229 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого суду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову (ч. 1 ст. 105 ГПК України). У постанові апеляційної інстанції має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції, то із ТОВ "Транзіт" належить стягнути на користь Святошинського Відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 1600,00 грн. та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 1600,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 49, 99, 101-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФакторингУкраїна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року по справі № 64/229 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року по справі № 64/229 скасувати.

3. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії старшого державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві Желтікової О.А. щодо здійснення оцінки майна, визнання недійсними результатів оцінки нерухомого майна - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" (03142, бул. Академіка Вернадського, 63-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 30293370) на користь Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03148, вул. Г.Юри, 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 34999049) 1600,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" (03142, бул. Академіка Вернадського, 63-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 30293370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28 Д, код ЄДРПОУ 36789421) 1600,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Видати наказ.

6. Видачу судових наказів по справі № 64/229 доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 64/229 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко