Постанова

від 27.11.2017 по справі 243/8231/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-а/243/524/2017

справа № 243/8231/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий - суддя Пронін С.Г.

при секретарі - Чевела С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, а 04.10.2017 року з уточненим адміністративним позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, свої вимоги він мотивував тим, що 08.08.2017року, він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. Рішенням відповідача №46 від 16.08.2017 йому відмовлено у перерахунку пенсії на пільгових умовах з тієї підстави, що УПФУ не має можливості провести перевірку достовірності видачі довідок про пільговий стаж роботи, а також підприємством не сплачено щомісячних страхових внесків, в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі с довіреності від 20.02.2017 року в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомленими про час та дату розгляду справи. Надали до суду заяви якими просили розглядати справу за їхньої відсутності, наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Словянського об'єднаного управління пенсійного фонду України - Землянська Д.Н.., яка діє у справі на підставі довіреності юридичної особи № 41/12 від 03.01.2016 р., в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. В задоволенні позовних вимог позивача просила відмовити. Представником відповідача до канцелярії суду були надані письмові заперечення з яких слідує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 27.04.2017 року, як отримувач пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-ІУ. 08.08.2017 року ОСОБА_1, звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії №4267. До зазначеної заяви позивачем додано наступні документи: копія паспорту, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000033159 від 15.11.2016 р; надана раніше копія трудової книжки НОМЕР_3 від 29.07.1986р., а також надані раніше і не враховані при призначенні пенсії довідки про пільговий стаж роботи № 70, 71, 72 від 14.08.2014р., видані Структурним підрозділом "Шахта "Полтавська" державного підприємства "Орджонікідзевугілля", м.Єнакієве Донецької області.За результатами перегляду наданої позивачем заяви Управлінням 16 серпня 2017 року прийнято рішення №46 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 02.02.2017р. Структурний підрозділ "Шахта "Полтавська" державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (ЄДРПОУ 26351843) зареєстроване у м. Єнакієве Донецької області, тобто здійснити перевірку пільгових довідок № 70, 71, 72 від 14.08.2014р. не має можливості.У зв'язку з вище вказаним періоди роботи з 19.06.1987р. по 24.08.1987р., з 30.08.1988р. по 19.09.1988р., з

16.10.1989р. по 31.12.1999р. у Структурному підрозділі "Шахта "Полтавська" державного півдприємства "Орджонікідзевугілля" не можуть бути зараховані до пільгового стажу по Списку № 1. Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки - НОМЕР_2) спецстаж у 2005 році дорівнює 5 місяців і закінчується п'ятим місяцем, у 2012 році - 12 місяців та у 2014 році - 11 місяців і закінчується одинадцятим місяцем. У зв'язку з чим не зараховано до пільгового стажу з 01.06.2005р. по 30.10.2005р. та зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 15.06.2012р. по 29.06.2012р„ з 15.08.2014р. по 30.11.2014р. Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки - НОМЕР_2) за періоди з 01.06.2010р. по 31.12.2010р, з 01.03.2014р. по 30.11.2014р. не сплачено страхові внески. У зв'язку з вище вказаним підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.06.2010р. по 31.12.2010р., з 01.03.2014р. по 30.11.2014р. не має. Також щодо вимог стосовно позивача, щодо зобов'язання управління врахувати довідки № 73,74 від 14.08.2014 року про заробітну плату при перерахунку призначеної пенсії, зазначають наступне: 07.08.2017 року позивач звернувся із заявою №4267 про здійснення перерахунку пенсії, у якій виявив бажання перерахувати пенсію по стажу , зазначене підтверджується копією заяви №4267. Отже питання щодо здійснення перерахунку пенсійних виплат по заробітку Управлінням не розглядалось, оскільки ОСОБА_1, не звертався із відповідною заявою.Враховуючи викладене просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази по суті заявлених вимог, встановив наступне.

ОСОБА_1 08.08.2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_3, виданої на ім'я ОСОБА_1, він:

- 08 .07. 1986 року зарахований учнем гірника з підземним робочим днем в шахті Никанор ВО Ворошиловградвугілля на виробничу практику

- 28.07.1986 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Никанор ВО Ворошиловградвугілля

- 19.06.1987 року прийнято на посаду прохідника підземним на виробничу практику на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля

- 24.08.1987 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля .

- 30.08.1988 року прийнято на посаду учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземних на виробничу практику на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля

-19.09.1988 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля .

-16.10.1989 року прийнято на посаду гірничого майстра підземним в на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля

-30.10.2005 року - звільнено за ст.. 38 КЗпП України

-01.10.2017 р. по 09.01.2017- прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідних підприємств та скріплені їх печатками.

Трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 ЗУ Про пенсійне забезпечення та згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Позивачем для призначення йому пенсії до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України були надані Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так з Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 73 від 14.08.2014 року вбачається, що заробітна ОСОБА_1., яка враховується при обчисленні пенсії, склала 473,73515 грн. Також з вказаної довідки вбачається, що вона затверджена печаткою СП Шахта Полтавська ДП Ордженекідзевугілля , та видана на підставі особового рахунку № 1102 за 1989-1994 рр.

З Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 74 від 14.08.2014 року вбачається, що заробітна ОСОБА_1., яка враховується при обчисленні пенсії, склала 2116,16 грн. Також з вказаної довідки вбачається, що вона затверджена печаткою СП Шахта Полтавська ДП Ордженекідзевугілля , та видана на підставі особового рахунку № 1102 за 1995-2000 рр.

З Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 70 від 14.08.2017 р., вбачається що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Шахті Полтавська ДП Орджонікідзевугілля за період з 19.06.1987 р. по 24.08.1987 рік виконував роботи учня підземного прохідника під землею

з 30.08.1988 р по 19.09.1988 р. проходив виробничу практику на посаді учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземних на виробничу практику на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля . Вказаною довідкою ОСОБА_1 підтверджено трудовий стаж для призначення пенсії за вислугою років, та те, що він дійсно працював на шахті з повним робочим днем під землею.

З Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 71 від 14.08.2017 р., вбачається що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Шахті Полтавська ДП Орджонікідзевугілля за період з 16.10.1989. по 30.10.2005 рік на посаді гірничого подземного майстра під землею, з 01.10.2007 р по теперішній час проходчиком підземним с повним робочим днем під землею на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля . Вказаною довідкою ОСОБА_1 підтверджено трудовий стаж для призначення пенсії за вислугою років, та те, що він дійсно працював на шахті з повним робочим днем під землею.

Зазначені довідки відповідач не прийняв, оскільки довідки видані підприємством, яке розташовано на території, що тимчасово не контролюється українською владою. Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами... .

Таким чином суд бере до уваги відомості, які зазначені у довідках № 70,71,73,74 від 14.08.2017р., засвідчені підписами керіника шахти, головного бухгалтера, та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , враховуючи, що вони повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках, хоча й не визнає зазначені довідки офіційними документами.

Зі змісту рішення Слов'янського об'єднаного УПФУ № 46 від 16.08.2017 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 є неможливість здійснити перевірку пільгових довідок та зарахувати в пільговий стаж періоди роботи ОСОБА_1 з 19.06.1987 р. по 24.08.1987 р. , з 30.08.1988 р. по 19.09.1988 р., з 16.10.1989 р. по 31.12.1999 р, оскільки вказані довідки надані СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля не перереєстроване на підконтрольній території українській владі території, а архівні документи знаходиться на непідконтрольній українській владі стороні.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року№1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон № 1058.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про

призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п а ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й

безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-585а14, від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1203а15, яка підлягає обов'язковому застосуванню відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244-2 КАС України, згідно якого, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

При цьому суд зазначає, що позивач працював за професіями, які віднесені до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 16.01.2003 р. № 36, і дає право на пенсію.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно ст. 13 п. а ЗУ Про пенсійне забезпечення .

Разом з тим, судом враховується, що позивач на час звернення та в дійсний час не має можливості надати на адресу відповідача належні уточнюючі довідки, які вимагаються відповідачем, за незалежних від волі позивача причин, так як відповідні підприємство, а розташоване у м. Єнакієво на теперішній час, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, віднесено до переліку населених пунктів, на території який органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що не заперечується і представником відповідача .

Тобто отримати відповідні довідки із вказаного підприємства позивачем в будь-який спосіб неможливо. Але ж, надання такої довідки, на вимогу відповідача по перше: не є обґрунтованим за тих підстав, що така вимога була б обґрунтованою, в розумінні п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993р. № 637, тільки у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а по-друге: в даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача є.

Суд зазначає, що стаж роботи позивача на різних посадах/роботах СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля підтверджений належними записами в трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з посиланням на накази по атестації робочих місць за умовами праці.

Суд звертає увагу на положення абз. 7 пункту 20 Порядку № 637, згідно якого, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 у 2000-2014 роки підтверджується загальний стаж і спеціальний стаж позивача .

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі

Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пільгових умовах за віком (за ст.13 п. а Закону України Про пенсійне забезпечення ) суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно дост..13 п а ЗУ Про пенсійне забезпечення .

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.3 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); … 5) добросовісно; 6) розсудливо; … 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)… .

Оцінюючи ситуацію, в якій опинився позивач, суд приходить до висновку, що рішення відповідача, який відмов у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 08.07.1986 р. по 28.07.1986 р. , з 19.06.1987 р. по 24.08.1987 р., з 30.08.1988 р. по 19.09.1988 р, з 16.10.1989 р. по 31.12.1999 р, 01.06.2005 р. по 30.10.2005 р., а також періоди роботи які відносяться до загального трудового стажу з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р.,0 з 01.03.2014 р. по 30.11.2014 у зв'язку з тим, що позивач не надав уточнюючі довідки підприємств, було прийнято з порушенням принципів, визначених у пунктах 3, 5, 6, 8 ч.3 ст.2 КАС України.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих праві свобод.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі Andrejeva v. Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та

ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України , п.59 рішення у справі Мельниченко проти України , п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції встановлена загальна заборона дискримінації:

1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1 .

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі Тлімменос проти Греції (Thlimmenos v. Greece, 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який підтвердив свій пільговий трудовий стаж у спірний період записами в трудовій книжці. При цьому слід враховувати, що позивач не має можливості надати належні уточнюючи довідки про пільговий стаж роботи на шахтах, оскільки архіви підприємств знаходяться на тимчасово окупованій території.

Таким чином, такі вимоги, які є цілком виправданими в звичайній ситуації, оскільки формально вони базуються на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, та мають на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці - становлять дискримінаційне поводження по відношенню до особи, яка навіть теоретично не може надати такі документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого вст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

З урахування вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації заявника є проявом непрямої дискримінації.

А так, враховуючи наведені правові норми, суд зазначає, що дії відповідача щодо вимагання від позивача уточнюючої довідки для призначення йому пенсії є порушенням конституційних прав позивача, тому що це призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, які закріплені Основним Законом України.

При цьому, позивач надав достатньо доказів, згідно вимог законодавства, які підтверджують його право на пенсію згідно до ст.13 п. а Закону України Про пенсійне забезпечення .

При таких встановлених судом обставинах та положеннях законодавства, суд вважає, що рішення відповідача від 16 серпня 2017 р. про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин по справі позивач має право та достатньо трудового стажу для

призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 п. а Закону України Про пенсійне забезпечення .

Вивченням матеріалів справи встановлено, що пенсійний орган - відповідач у справі, в спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії не зазначив в числовому обчисленні, скільки становить стаж (в роках, місяцях та днях), який відповідач не зарахував до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, чи достатньо цього стажу для призначення пільгової пенсії. Виходячи з дискреційних функцій пенсійного органу щодо призначення пенсії, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог позивача вчастині повторного розгляду його заяви за № 4267 від 08.08.2017 року.

У зв'язку із зазначеним суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними у судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за приписами ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, Закону України Про пенсійне забезпечення , Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, керуючись ст.ст.2, 8, 11, 18, 19, 69-71, 105, 160-163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Словянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 46 від 16 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, у перерахунку призначеної йому на підставі Закону Україхни Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 ролку № 1058 із змінами та доповненнями внесеними Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 р. № 3668-4.

Зобовязати Словянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, період роботи на шахті Никонор ВО Ворошиловградвугілля з 08.07.1986 р. по 28.07.1986 р., в структурному підрозділі Шахта Полтавська державного підприємства Орджонідзевугілля ,з 19.06.1987 р. по 24.08.1987 р., з 30.08.1988 р. по 19.09.1988 р., з 16.10.1989 р. по 31.12.1999 р. з 01.06.2005 р. по 30.10.2005 р. до пльгового стажу по Списку 1 виробництв професій посад на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.. , а також періоди роботи з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.03.2014 р. по 30.11.2014 р., до загального трудового стажу.

Зобовязати Словянське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області врахувати при перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_6 довідок №73,74 від 14.08.20104 року, про заробітну плату, до 2000 року.

Зобовязати Словянське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 за № 4267 від 08.08.2017 року, відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з

наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Судя

Словянського міськрайонного суду С.Г.Пронін