ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 року справа № 243/8231/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М.,суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у справі № 243/8231/17 (головуючий І інстанції Пронін С.Г.), складену в повному обсязі 27 листопада 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управління), а 04.10.2017 з уточненим адміністративним позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, свої вимоги він мотивував тим, що 08.08.2017, він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII).
Рішенням відповідача №46 від 16.08.2017 йому відмовлено у перерахунку пенсії на пільгових умовах з тієї підстави, що Управління не має можливості провести перевірку достовірності видачі довідок про пільговий стаж роботи, а також підприємством не сплачено щомісячних страхових внесків, в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у справі № 243/8231/17позов задоволеноповністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління № 46 від 16 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, у перерахунку призначеної йому на підставі Закону України від 09.07.2003№ 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV)із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № N 3668-VI).
Зобов'язаноУправління зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, період роботи на шахті Никонор ВО Ворошиловградвугілля з 08.07.1986 по 28.07.1986, в структурному підрозділі Шахта Полтавська державного підприємства Орджонікідзевугілля , з 19.06.1987 по 24.08.1987, з 30.08.1988 по 19.09.1988, з 16.10.1989 по 31.12.1999 з 01.06.2005 по 30.10.2005 до пільгового стажу по Списку 1 виробництв професій посад на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.. , а також періоди роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 30.11.2014, до загального трудового стажу.
Зобов'язаноУправління врахувати при перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 довідки №73,74 від 14.08.20104 про заробітну плату, до 2000 року.
Зобов'язаноУправління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за № 4267 від 08.08.2017, відповідно до ст. 14 Закону № 1788-XII.
Постанова мотивована тим, щовідсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.При цьому, судом першої інстанції зазначено, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно дост.13 п а Закону № 1788-XII.
Не погодившись з таким рішенням, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 02.02.2017 Структурний підрозділ Шахта Полтавська державного підприємства Орджонікідзевугілля (ЄДРПОУ 26351843) зареєстроване у м. Єнакієве Донецької області, тобто здійснити перевірку пільгових довідок № 70, 71, 72 від 14.08.2014 не має можливості.У зв'язку з вище вказаним періоди роботи з 19.06.1987 по 24.08.1987, з 30.08.1988 по 19.09.1988, з 16.10.1989 по 31.12.1999 у Структурному підрозділі Шахта Полтавська державного підприємства Орджонікідзевугілля не можуть бути зараховані до пільгового стажу по Списку № 1.
Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки - НОМЕР_1) спецстаж у 2005 році дорівнює 5 місяців і закінчується п'ятим місяцем, у 2012 році - 12 місяців та у 2014 році - 11 місяців і закінчується одинадцятим місяцем. У зв'язку з чим не зараховано до пільгового стажу з 01.06.2005 по 30.10.2005 та зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 15.06.2012 по 29.06.2012, з 15.08.2014 по 30.11.2014.
Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (номер облікової картки - НОМЕР_1) за періоди з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 30.11.2014 не сплачено страхові внески.
У зв'язку з вищевказаним підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 30.11.2014 не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ОСОБА_1 08.08.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З копії трудової книжки БТ-І №9760138, виданої на ім'я ОСОБА_1, вбачається, що він:
- 08.07.1986 зарахований учнем гірника з підземним робочим днем в шахті Никанор ВО Ворошиловградвугілля на виробничу практику;
- 28.07.1986 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Никанор ВО Ворошиловградвугілля ;
- 19.06.1987 прийнято на посаду прохідника підземним на виробничу практику на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля ;
- 24.08.1987 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля ;
- 30.08.1988 прийнято на посаду учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземних на виробничу практику на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля ;
-19.09.1988 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля ;
-16.10.1989 прийнято на посаду гірничого майстра підземним в на шахту Полтавська ВО Орджонікідзевугілля ;
-30.10.2005 - звільнено за ст. 38 КЗпП України;
-01.10.2017 по 09.01.2017- прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідних підприємств та скріплені їх печатками.
Трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону № 1788-XIIта згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.
Позивачем для призначення йому пенсії до Управління були надані: Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так з довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 73 від 14.08.2014 вбачається, що заробітна ОСОБА_1., яка враховується при обчисленні пенсії, склала 473,73515 грн. Також з вказаної довідки вбачається, що вона затверджена печаткою СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , та видана на підставі особового рахунку № 1102 за 1989-1994 рр.
З довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 74 від 14.08.2014 вбачається, що заробітна ОСОБА_1., яка враховується при обчисленні пенсії, склала 2116,16 грн. Також з вказаної довідки вбачається, що вона затверджена печаткою СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , та видана на підставі особового рахунку № 1102 за 1995-2000 рр.
З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 70 від 14.08.2017, вбачається що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Шахті Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , за період з 19.06.1987 по 24.08.1987 виконував роботи учня підземного прохідника під землею, з 30.08.1988 по 19.09.1988 проходив виробничу практику на посаді учня гірника по ремонту гірничих виробіток підземних. Вказаною довідкою ОСОБА_1 підтверджено, що він дійсно працював на шахті з повним робочим днем під землею.
З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 71 від 14.08.2017, вбачається що ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , за період з 16.10.1989 по 30.10.2005 на посаді гірничого підземного майстра під землею, з 01.10.2007 по теперішній час проходчиком підземним с повним робочим днем під землею на шахті Полтавська ВО Орджонікідзевугілля .
Зазначені довідки відповідач не прийняв, оскільки довідки видані підприємством, яке розташовано на території, що тимчасово не контролюється українською владою.
Дійсно, відповідно дост. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі - Закон № 1207-VII)ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.
Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами... .
Таким чином колегія суддів бере до уваги відомості, які зазначені у довідках № 70,71,73,74 від 14.08.2017, засвідчені підписами керівника шахти, головного бухгалтера, та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , враховуючи, що вони повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках, хоча й не визнає зазначені довідки офіційними документами.
Зі змісту рішення Управління № 46 від 16.08.2017 вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 є неможливість здійснити перевірку пільгових довідок та зарахувати в пільговий стаж періоди роботи ОСОБА_1 з 19.06.1987 по 24.08.1987, з 30.08.1988 по 19.09.1988, з 16.10.1989 по 31.12.1999, оскільки вказані довідки надані СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля , яке не перереєстроване на підконтрольній території українській владі території, а архівні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року№1058-IV.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення пропризначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1затвердженоПорядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно п а ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За приписамист. 62Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48КЗпПУкраїни встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу дляпризначення пенсій за відсутності трудовоїкнижки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коливтрудовійкнижцівідсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільговихумовахабо за вислугу років,установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажуприймаються уточнюючі довідкипідприємств,установ,організаційабоїхправонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові йбезпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
При цьому колегія суддів зазначає, що позивач працював за професіями, які віднесені до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 16.01.2003 № 36 і дають право на пенсію.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно ст. 13 п. а Закону № 1788-XII.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що позивач на час звернення та в даний час не має можливості надати на адресу відповідача належні уточнюючі довідки, які вимагаються відповідачем, за незалежних від волі позивача причин, так як відповідне підприємство розташоване у м. Єнакієве, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, віднесено до переліку населених пунктів, на території який органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Тобто отримати відповідні довідки із вказаного підприємства позивачем в будь-який спосіб неможливо. Але ж, надання такої довідки, на вимогу відповідача по-перше не є обґрунтованим за тих підстав, що така вимога була б обґрунтованою, в розумінні п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993 № 637, тільки у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а по-друге в даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні.
Колегія суддів зазначає, що стаж роботи позивача на різних посадах/роботах СП Шахта Полтавська ДП Орджонікідзевугілля підтверджений належними записами в трудовій книжці та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у нійз посиланням на накази по атестації робочих місць за умовами праці.
Колегія суддів звертає увагу на положення абз. 7 пункту 20 Порядку № 637, згідно якого, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 у 2000-2014 роки підтверджується загальний стаж і спеціальний стаж позивача .
Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пільгових умовах за віком (за ст.13 п. а Закону № 1788-XII) колегія суддів зазначає, що відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно дост. 13 п. а Закону № 1788-XII.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року)в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формамдискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи ситуацію, в якій опинився позивач, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача, який відмовив у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 08.07.1986 по 28.07.1986 , з 19.06.1987 по 24.08.1987, з 30.08.1988 по 19.09.1988, з 16.10.1989 по 31.12.1999, 01.06.2005 по 30.10.2005, а також періоди роботи які відносяться до загального трудового стажу з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 30.11.2014 у зв'язку з тим, що позивач не надав уточнюючі довідки підприємств, було прийнято з порушенням принципів, визначених ч. 2 ст.2 КАС України.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст.21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих праві свобод.
Відповідно до ст. 6 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року)суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Як зазначив ЄСПЛ у справі Andrejeva v. Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.
У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.
Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону № 1788-XII, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними таефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України , п.59 рішення у справі Мельниченко проти України , п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.Більше того, відповідно до ст.14Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
При таких встановлених обставинах та положеннях законодавства, колегія суддів вважає, що рішення відповідача від 16 серпня 2017 року про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин по справі позивач має право та достатньо трудового стажу дляпризначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 п. а Закону № 1788-XII.
У зв'язку із зазначеним колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328,329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у справі № 243/8231/17 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у справі № 243/8231/17 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 січня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2018 |
Оприлюднено | 25.01.2018 |
Номер документу | 71787980 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні