ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2017 року № 813/2973/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії судів:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
судді Гулика А.Г.
судді Сакалоша В.М.
при секретарі Новак Л.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представника третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» (далі - позивач, ТОВ Розвиток нерухомості» ) звернулося з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11 серпня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11 серпня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, упереджено, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, для досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок Департаменту ДАБІ у Львівській області викладений в акті перевірки, згідно з яким на думку відповідача, у позивача відсутні документи про погодження містобудівною радою Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові , як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки. Вказує на порушення позивачем вимоги ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності , а також вимог п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст . Щодо вказаних порушень позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку та зазначив наступне. Зокрема, позивач стверджує, що надання позивачу земельної ділянки та укладення договору оренди відбулося раніше, аніж був затверджений План зонування Шевченківського району м. Львова. Водночас, позивач відмітив, що пунктом 2.2 пояснювальної записки до плану зонування території м. Львова (зонінг), визначено перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні. Так, зона Г-2 є торгово-діловою зоною районного рівня. Відповідно до п. 2.2. Пояснювальної записки, допустимим видом забудови та іншого використання земельних ділянок в межах даної зони є спорудження будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання. Позивач стверджує, що на земельній ділянці на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові споруджує багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. А отже, вказаний вид забудови є будівлею змішаного використання, й спорудження такої будівлі допускається в межах зони Г-2 . Додатково позивач зазначив, що безпідставним та необґрунтованим є посилання відповідача на обов'язковість погодження Містобудівного розрахунку відповідною Містобудівною радою, оскільки відповідно до пункту 2.4. Типового положення результати розгляду Радою проектів будівництва мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження таких проектів. Окрім того, позивач вказує, що архітектурно-містобудівною радою Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради 26 червня 2015 року на засіданні № 6 було розглянуто питання щодо погодження перед проектної документації (містобудівного розрахунку) щодо будівництва житлово-громадськогокомплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові. Вказані обставини підтверджуються Протоколом засідання № 6 від 26 червня 2015 року, згідно з яким при розгляді питання будівництва на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові, архітектурно-містобудівною радою розглядались параметри та показники майбутнього будинку, що містяться в містобудівному розрахунку (умови ув'язки об'єкта та комунікацій з існуючою забудовою), за результатами розгляду було прийняте позитивне рішення. Таким чином, твердження відповідача про відсутність висновку архітектурно-містобудівної ради є безпідставним. Вказує, що позивач з дотриманням положень ст. 29 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, їх склад та зміст 09.06.2016 звернувся до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури - виконавчого органу Львівської міської ради з відповідною заявою про затвердження містобудівних умов та обмежень та повним пакетом документів, визначених пунктом 2.2. Порядку, необхідних для надання містобудівних умов. Таким чином, посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 спростовується наданими позивачем доказами. Крім цього, позивач зазначив, що не порушував вимог п. п. г , д , е п. 3.4. Порядку № 109, в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 ОСОБА_4 України Про регулювання міcтoбyдiвнoп діяльності . В обґрунтування зазначив, що Містобудівні умови та обмеження в силу вимог діючого законодавства, зокрема, ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності є лише вихідними даними для проектування. Таким чином, зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення таких показників в цифровому вимірі проводиться вже на стадії проектування. Водночас не суперечить вимогам діючого законодавства та є можливим включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм, із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва. Також позивач звернув увагу суду, що проведення перевірки здійснювалося у відсутності представника ТОВ Розвиток нерухомості» , що у свою чергу позбавило позивача надати усю необхідну документацію, яка ним подавалася під час звернення до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури для отримання містобудівних умов та обмежень, тим самим спростувати нібито виявлені порушення. Просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових заперечення. Зазначив, що керуючись положеннями ст. 41 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 698 проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради містобудівної діяльності, а саме надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові. Під час проведення перевірки Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області встановлено, що зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані ТОВ Розвиток нерухомості» з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2017. У відповідності до п. 32 Порядку № 698 та з урахуванням виявлених порушень в ході проведення перевірки, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області прийнято оскаржуване рішення, на підставі якого скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові , виданих позивачу. На думку відповідача, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області правомірно прийняв рішення від 11.08.2017, відповідно до якого скасовано видані ТОВ Розвиток нерухомості» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові . Вважає позовні вимоги ТОВ Розвиток нерухомості» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Суд заслухав пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
11.08.2017 відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.07.2017 №1156 та Довідки про результати документальної перевірки від 13.07.2017, згідно направлення на проведення позапланової перевірки від 31.07.2017 № 40- мб/пз головними інспекторами будівельного нагляду проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради стосовно видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові .
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2017, яким було встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності , а також порушення абз. 2 п. 2.1 п.2.2, п.2.4, п.п. г,д,е,п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109.
Так, в Акті перевірки, зокрема зазначено:
відсутні документи про погодження містобудівною радою "Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола.69 у м. Львові", як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки;
встановлено, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності , а також вимог 2.4 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст»
немає викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, чим порушено пп. 2.2 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст;
встановлено порушення вимог п. 3.1, п. 3.7 Порядку № 109 та зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не містять графічної частини, а отже не дотримано вимоги, щодо складу містобудівних умов та обмежень.
порушено вимоги п.п. г, д, е п. 3.4 Порядку 109, в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 ОСОБА_4.
не дотримано вимоги п. 5 ст. 29 ОСОБА_4 та абз. 2 п. 2.1 Розділу II Порядку 109, а саме: термін видачі перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідних заяви разом із документами.
На підставі Акту перевірки від 11.08.2017 відповідачем прийнято Рішення від 11.08.2017 року, яким Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області скасував дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові , яке оскаржив позивач до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до статті 1 ОСОБА_4 України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункти 8, 7 статті 1 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).
Відповідно до статті 5 цього ж ОСОБА_4 програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Згідно з частинами першою-другою статті 26 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього ОСОБА_4, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
За частиною першою першої статті 29 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» однією з основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частини друга, третя статті 29 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника (частини шоста - восьма статті 29 ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).
Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109).
Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 109, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому ОСОБА_4 України «Про регулювання містобудівної діяльності» .
Згідно п.2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 2.4. цього Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Розділ ІІІ вказаного порядку визначає склад та зміст містобудівних умов та обмежень. Так, пунктом 3.1 Порядку визначено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
Пункт 3.7 Порядку передбачає, що графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.
Отже, законодавець встановив перелік документів, які повинні бути додані до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та визначив єдину підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, документи, передбачені пунктом 2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, позивачем подані у повному обсязі разом з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень від 23.11.2015, на звороті якої міститься опис поданих документів. Крім цього, позивачем долучено копію з топографічного плану із відмітками погодження.
Відтак, твердження відповідача про порушення вимог п. 2.2, п. 3.1, п. 3.7. «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 суд вважає необґрунтованими.
Щодо порушення вимог ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності , суд враховує наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 25 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Суд встановив, що земельна ділянка за адресою: м. Львів, просп. Чорновола, 69 розташована на території Шевченківського району міста Львова.
Містобудівною документацією відносно території Шевченківського району міста Львова є Генеральний план міста Львова, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30 вересня 2010 року № 3924 та План Зонування території (зонінг) Шевченківського району міста Львова, затверджений ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21 травня 2015 року.
Згідно з плану зонування території м. Львова (Шевченківський адміністративний район), розробленого ДІПМ Містопроект , вказана земельна ділянка відносяться до зони Г-2, а саме торговельно-ділові зони районного рівня.
Так, відповідно до Плану зонування території міста Львова (зонінг) зони Г-2 - це торгівельно-ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного та місцевого значення.
Зони Г-2 виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.
Отже, відповідно до Плану зонування території міста Львова (зонінг) встановлено допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок.
Зокрема згідно з п. 1.3.3. пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг) визначено, що параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.
Як стверджує відповідач, що на час проведення перевірки в матеріалах справи відсутні документи про погодження містобудівною радою Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті Чорновола, 69 у м. Львові , як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки .
Водночас відповідач дійшов висновку, що наміри позивача щодо забудови земельної ділянки не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.
Втім, як встановив суд, 31.07.2014 ухвалою Львівської міської ради був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові в оренду TOB Розвиток нерухомості терміном на 10 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
24 вересня 2014 року між Львівською міською радою (як Орендодавцем) та ТОВ Розвиток нерухомості (як Орендарем) укладений Договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ Розвиток нерухомості набуло право оренди земельної ділянки площею 0,2700 га (кадастровий номер 4610137500:07:001:0215) за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 69 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Як вбачається з ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 27701894, 01 жовтня 2014 року державний реєстратор ОСОБА_5 на підставі Договору оренди землі від 24.09.2014 зареєстрував право оренди ділянки за ТОВ Розвиток нерухомості строком дії до 31.07.2024 за № 7230318. Так, у вказаному ОСОБА_5 зазначено цільове призначення, а саме Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку .
Отже, ТОВ Розвиток нерухомості у 2014 році набуло право на користування земельною ділянкою на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові, наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку.
21 травня 2015 року ухвалою Львівської міської ради № 4657 затверджений План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони .
Згідно з яким переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок є: організації і установи органів представницької, виконавчої і судової влади районів міста; магазини, торгові комплекси; виставки товарів; підприємства громадського харчування (їдальні, кафе, бари, ресторани); офіси, контори різних організацій, фірм, компаній; банки, відділення банків; рекламні агентства; зали, клуби, центри спілкування і занять багатоцільового і спеціалізованого призначення; аптеки, пункти надання першої медичної допомоги; приймальні пункти пралень і хімчисток; пошивочні ательє, ремонтні майстерні побутової техніки, перукарні і інші об'єкти обслуговування; лазні, сауни; комп'ютерні центри; сквери, бульвари; універсальні спортивні розважальні комплекси; ринки відкриті і закриті; кіоски, ятки, тимчасові павільйони торгівлі і обслуговування населення.
Водночас, відповідно зазначеного Плану є також допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, а саме: будівлі змішаного використання: з житловими квартирами на верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання; житлові приміщення на 1 поверсі не допускаються, використання ділянки для потреб мешканців житлової частини будинку - не більше 60% ; готелі, будинки для гостей, центри обслуговування туристів; музеї, виставкові зали; танцювальні зали, дискотеки; кінотеатри, відеосалони; культові споруди; театри-студії; бібліотеки, архіви, інформаційні центри; суди, нотаріальні контори, інші юридичні установи; спортзали (з басейном або без), басейни, спортклуби; поліклініки; видавництва і редакційні офіси; майданчики: спортивні, господарські, відпочинкові; дворові майданчики: дитячі, спортивні, господарські, відпочинку.
Пунктом 1.3.3 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг) визначено, що параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.
Згідно зазначених містобудівних умов та обмежень - п. 1 "Гранична висота будівель" - 69,4 м від умовної відмітки нуля, поверховість складає - 20 поверхів з підземним паркінгом і технічним поверхом, відповідно до містобудівного розрахунку.
З огляду на викладене, суд дослідив надані позивачем до матеріалів справи докази, зокрема Містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкту будівництва Проект житлового будинку на пр. В. Чорновола, 69 м. Львові (далі - Містобудівний розрахунок). Як слідує із змісту Містобудівного розрахунку проектом передбачено спорудження 20-ти поверхового будинку на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові. Зокрема, зазначено, що перший та другий поверх передбачено під влаштування громадських приміщень, котрі з впорядкованою територією повинні сформувати загальнодоступний громадський простір. Наступні поверхи розплановано під квартири з врахуванням сучасних планувальних тенденцій, та норм проектування. Також зазначено, що для мешканців будинку передбачено влаштування підземного паркінгу на 74 паркомісць для мешканців та 30 гостей. У розділі Основні техніко-економічні показники зазначено, що умовна висота будинку 61 м., поверховість - 20 поверхів з підземним паркінгом і технічним поверхом.
Враховуючи викладене, позивач жодним чином не порушив намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Окрім того, суд зазначає, що при дослідженні Містобудівного розрахунку, Проектної документації, Дозволу на виконання будівельних робіт встановив, що на земельній ділянці на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові на замовлення TOB Розвиток нерухомості споруджується багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначений вид забудови є будівлею змішаного використання, й спорудження такої будівлі допускається в межах зони Г-2 .
Окрім того, як вбачається з Протоколу засідання № 6 архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради від 26 червня 2015 року, члени архітектурно-містобудівної ради розглянули перед проектні розроблення будівництва житлово-громадського комплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові. За результатами розгляду вирішили підтримати подані перед проектні пророблення будівництва житлово-громадського комплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові для подальшого отримання вихідних даних на проектування.
Згідно з ч. 1 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.
Відповідно до п. 2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви заявником додається містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Згідно з п.1.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.
Із змісту протоколу засідання № 6 архітектурно-містобудівної ради від 26 червня 2015 року слідує, що при розгляді питання будівництва на просп. Чорновола, 69 у м. Львові, архітектурно-містобудівною радою розглядались параметри та показники майбутнього будинку, що містяться в містобудівному розрахунку (умови ув'язки об'єкта та комунікацій з існуючою забудовою) та було прийняте позитивне рішення.
За викладених обставин, суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність висновку архітектурно-містобудівної ради.
Також суд вважає, безпідставними доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п. п. г , д , е п. 3.4. Порядку № 109, в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 ОСОБА_4 України Про регулювання міcтoбyдiвнoп діяльності .
Зокрема, як зазначено у статті 29 ОСОБА_4 України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Отже, містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, тому зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення таких показників в цифровому вимірі проводиться вже на стадії проектування.
Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що не суперечить вимогам діючого законодавства включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм, із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва.
За викладених обставин, суд не встановив порушень зі сторони позивача ОСОБА_4 України Про регулювання міcтoбyдiвнoп діяльності та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, а отже позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, жодних обґрунтувань невідповідності намірів «Розвиток нерухомості» забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні, відповідачем в акті перевірки від 11.08.2017 не вказано.
Щодо порядку проведення перевірки та прийняття спірного рішення, суд зазначає.
Згідно ч. 2 ст. 41 ОСОБА_4 України Про регулювання міcтoбyдiвнoп діяльності , державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 та п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, (далі - Порядок № 698) нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до п.3 Порядку №698 одним із основних завдань нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.
Відповідно до п.6 Порядку №698, головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.
Пункт 4 Порядку №698 уповноважує головних інспекторів під час здійснення будівельного нагляду витребовувати від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади. Крім цього, головні інспектори мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.
В той самий час, відповідач обмежився лише констатацією відсутності документів на час здійснення позапланової перевірки, проте жодних дій щодо витребування документів та матеріалів для повного, об'єктивного з'ясування обставин, які зумовили перевірку, відповідачем не вчинено.
Крім цього, пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Слід вказати, що питання щодо можливості усунення виявлених порушень під час перевірки відповідачем не з'ясовувалось. Таким чином, відповідачем не враховано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ТОВ «Розвиток нерухомості» і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду, відповідно до п. 32 Порядку.
Щодо компетенції прийняття спірного рішення відповідачем, суд звертає увагу, що рішенням від 11.08.2017 р. скасовано дію містобудівних умов та обмежень, а не рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.12.2015 № 248 про їх затвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З огляду на вказані вище норми закону, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 ОСОБА_4 України Про регулювання містобудівної діяльності , а також порушення абз. 2 п. 2.1 п.2.2, п.2.4, п.п. г,д,е, п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст .
Зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що Рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11.08.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень з забудови земельної ділянки на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові ., не узгоджується з критеріями, перелік яких наведено у частині 3 статті 2 КАС України, тому його слід скасувати як протиправне.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 24, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11 серпня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові .
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок її бюджетних асигнувань 1600 (одна тисяча шістсот) гривень сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток нерухомості» .
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2017.
Головуючий суддя Р. М. Брильовський
Суддя А.Г. Гулик
Суддя В.М. Сакалош
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2017 |
Оприлюднено | 29.11.2017 |
Номер документу | 70545329 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Сапіга Віталій Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Сапіга Віталій Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Сапіга Віталій Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Сапіга Віталій Петрович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні