Постанова

від 12.02.2018 по справі 813/2973/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12364/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, ухвалену в складі колегії суддів Брильовського Р.М., Гулика А.Г., Сакалоша В.М. І.М., повний текст якої виготовлено 28.11.2017, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Розвиток нерухомості звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (далі - УАУДМ Львівської МР), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11 серпня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. В.Чорновола,69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 11.08.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, упереджено, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, для досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок Департаменту ДАБІ у Львівській області, викладений в акті перевірки, згідно з яким на думку відповідача, у позивача відсутні документи про погодження містобудівною радою Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки. Вказує на порушення позивачем вимоги ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - ОСОБА_4 № 3038-VI), а також вимог п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок № 109).. Позивач вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку, зазначаючи, що надання йому земельної ділянки та укладення договору оренди відбулося раніше, аніж був затверджений План зонування Шевченківського району м. Львова. Водночас, позивач відмітив, що пунктом 2.2 пояснювальної записки до плану зонування території м. Львова (зонінг), визначено перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні. Так, зона Г-2 є торгово-діловою зоною районного рівня. Відповідно до п. 2.2. Пояснювальної записки, допустимим видом забудови та іншого використання земельних ділянок в межах даної зони є спорудження будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання. Позивач стверджує, що на земельній ділянці на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові споруджує багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, тому вказаний вид забудови є будівлею змішаного використання, й спорудження такої будівлі допускається в межах зони Г-2 . Додатково зазначає, що безпідставним та необґрунтованим є посилання відповідача на обов'язковість погодження Містобудівного розрахунку відповідною Містобудівною радою, оскільки відповідно до пункту 2.4. Типового положення результати розгляду Радою проектів будівництва мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження таких проектів. Окрім того вказує, що архітектурно-містобудівною радою Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради 26.06.2015 на засіданні № 6 було розглянуто питання щодо погодження перед проектної документації (містобудівного розрахунку) щодо будівництва житлово-громадського комплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові. Вказані обставини підтверджуються Протоколом засідання № 6 від 26.06.2015, згідно з яким при розгляді питання будівництва на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові архітектурно-містобудівною радою розглядались параметри та показники майбутнього будинку, за результатами розгляду було прийняте позитивне рішення. Тому твердження відповідача про відсутність висновку архітектурно-містобудівної ради є безпідставним. Вказує, що з дотриманням положень ст. 29 Закону № 3038-VI та Порядку № 109 звернувся 09.06.2016 до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури - виконавчого органу Львівської міської ради з відповідною заявою про затвердження містобудівних умов та обмежень та повним пакетом документів, визначених пунктом 2.2. Порядку, необхідних для надання містобудівних умов. Таким чином, посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 спростовується наданими позивачем доказами. Крім цього зазначає, що не порушував вимог п. п. г , д , е п. 3.4. Порядку № 109 в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI. Містобудівні умови та обмеження в силу вимог діючого законодавства є лише вихідними даними для проектування. Таким чином, зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення таких показників в цифровому вимірі проводиться вже на стадії проектування, водночас не суперечить вимогам діючого законодавства та є можливим включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм, із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва. Звертає увагу, що проведення перевірки здійснювалося у відсутності представника ТОВ Розвиток нерухомості , що у свою чергу позбавило позивача надати усю необхідну документацію, яка ним подавалася під час звернення до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури для отримання містобудівних умов та обмежень, тим самим спростувати нібито виявлені порушення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 позовні вимоги задоволено, оскільки суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог, зазначених в акті перевірки. Також оскаржуване рішення відповідача не узгоджується з критеріями, наведеними у частині 3 статті 2 КАС України.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу.

Вважає вказану постанову суду винесеною з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тими ж доводами, що і в запереченні на позовну заяву, додатково зазначає, що вирішуючи спір, суд повинен досліджувати правомірність рішення чи дії суб'єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) цих рішень (дій) із врахуванням подій, які сталися у майбутньому.

Також апелянт не погоджується з трактуванням суду першої інстанції щодо надання оцінки містобудівним умовам та обмеженням, де суд вказує, що вони містять всі визначені Порядком №109 дані, а їх зміст та форма повністю відповідають законодавчо встановленому додатку, оскільки під час перевірки встановлювалась не тільки відповідність містобудівних умов та обмежень встановленій формі, а й дотримання порядку їх видачі відповідно до вимог, встановлених цим Порядком. В акті перевірки за результатами позапланової перевірки об'єкта нагляду зазначено, що земельна ділянка на пр. ОСОБА_5. 67 у м. Львові розташована у Шевченківському районі м. Львова. На момент видачі містобудівних умов та обмежень зонінг Шевченківського району м. Львова або ж детальний план забудови території не було затверджено. У виданих містобудівних умовах та обмеженнях у п.8 посилання на містобудівну документацію зазначено генеральний план забудови м. Львова, затверджений Львівською міською радою 30.09.2010 (чинна на момент видачі містобудівна документація), згідно якого земельна ділянка за адресою: пр. В. Чорновола, 67 розташована в межах території громадські центри, комплекси та об'єкти. Таким чином, під час позапланової перевірки проведеної посадовими особами Департаменту було встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, чинному генеральному плану м. Львова, затвердженому 30.09.2010, що є порушенням вимог ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки), а також вимогам п.2.4 Порядку № 109, що дало право на прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень. Звертає увагу суду також на те, що в оскаржуваній постанові суду зазначено також, що згідно з планом зонування території м. Львова (Шевченківський район) розглядувану земельну ділянку віднесено до зони Г-2 (торгово-ділові зони районного рівня), у якій дозволено зведення будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного обслуговуючого і комерційного призначення, однак ТзОВ Будівельна компанія ОСОБА_3 місто подавало заяву на видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не зведення будівлі змішаного використання з житловими одиницями у верхніх поверхах. Апелянт також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не вирішення відповідачем питання щодо можливості усунення виявлених порушень під час перевірки згідно з п. 32 Порядку № 698, враховуючи, що згідно Ухвали 3-ої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 26.05.2016 № 507 визначено виконавчий комітет Львівської міської ради спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень, тому видача Департаменту містобудування припису про усунення порушень містобудівного законодавства була б завідомо неправомірною.

Подаючи відзив на апеляційну скаргу, ТОВ Розвиток нерухомості вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно, всебічно і об'єктивно з'ясованих обставин, підтвердженою належними, допустимими та достовірними доказами, відповідає правовим принципам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 і практиці Європейського суду з прав людини. Заперечує проти задоволення апеляційної скарги ДАБІ України з огляду на її формальність, безпідставність та сумнівність. Наведені в акті перевірки порушення вважає надуманими, які не відповідають дійсності та не обґрунтовані жодними доказами, тому просить залишити її без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін адміністративного позову, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 11.08.2017 відповідно до наказу ДАБІ України від 19.07.2017 №1156 та Довідки про результати документальної перевірки від 13.07.2017, згідно направлення на проведення позапланової перевірки від 31.07.2017 № 40- мб/пз головними інспекторами будівельного нагляду проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил в Управлінні архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради стосовно видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.08.2017, яким було встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI, а також порушення абз. 2 п. 2.1 п.2.2, п.2.4, п.п. г,д,е,п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 Порядок № 109.

В акті перевірки, зокрема зазначено: відсутні документи про погодження містобудівною радою Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола.69 у м. Львові , як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки; встановлено, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI, а також вимоги 2.4 Порядку № 109; немає викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, чим порушено пп. 2.2 Порядку № 109; встановлено порушення вимог п. 3.1, п. 3.7 Порядку № 109 та зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не містять графічної частини, а отже не дотримано вимоги, щодо складу містобудівних умов та обмежень; порушено вимоги п.п. г, д, е п. 3.4 Порядку № 109, в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI; не дотримано вимоги п. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI та абз. 2 п. 2.1 Розділу II Порядку № 109, а саме: термін видачі перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідних заяви разом із документами.

На підставі Акту перевірки від 11.08.2017 відповідачем в цей же день прийнято Рішення, яким Департамент ДАБІ у Львівській області скасував дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові , яке позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

За визначення пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно статті 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно з першою та другою частинами статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За визначенням ст. 29 № 3038-VI однією з основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок № 109, який був чинним на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно п.2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Відповідно до пунктом 2.4. Порядку №109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад та зміст містобудівних умов та обмежень визначений розділом ІІІ Порядку № 109, пунктами 3.1 та 3.2 якого визначено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: Загальні дані ; Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки .

Згідно п. 3.7 цього Порядку графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Судом встановлено, що документи, передбачені п. 2.2. Порядку № 109, позивачем подані у повному обсязі разом з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень від 23.11.2015. Позивачем також долучено копію з топографічного плану із відмітками погодження. Такі обставини спростовують твердження відповідача про порушення вимог п. 2.2, п. 3.1, п. 3.7 Порядку № 109.

Що стосується виявленого інспекторами будівельного нагляду порушення вимог ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 26 та ч. 4, ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , колегія суддів приймає до уваги наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 69, розташована на території Шевченківського району міста Львова. Чинною містобудівною документацією відносно території Шевченківського району міста Львова є Генеральний план міста Львова, затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924 та План Зонування території (зонінг) Шевченківського району міста Львова, затверджений ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015.

Відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, розробленого ДІПМ Містопроект , зазначена земельна ділянка відносить до зони Г-2 - торгівельно-ділові зони районного рівня.

Згідно Плану зонування території міста Львова (зонінг) зони Г-2 це торгівельно- ділові зони районного рівня - зони центрів обслуговування і комерційної діяльності районного та місцевого значення. Зони Г-2 виділені для забезпечення правових умов формування місцевих (локальних) центрів з широким спектром комерційних і обслуговуючих функцій, орієнтованих на задоволення повсякденних і періодичних потреб населення.

Відповідно до п. 1.3.3. пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг) визначено, що параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.

Враховуючи наведене, підлягають спростуванню посилання відповідача у тому, що на час проведення перевірки в матеріалах справи відсутні документи про погодження містобудівною радою Будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на проспекті ОСОБА_5, 69 у м. Львові як допустимого виду забудови зазначеної земельної ділянки .

Також спростовуються доводи відповідача, що наміри позивача щодо забудови земельної ділянки не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Як встановлено судом, 31.07.2014 ухвалою Львівської міської ради був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на просп. В.Чорновола, 69 у м. Львові в оренду TOB Розвиток нерухомості терміном на 10 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

24 вересня 2014 року між Львівською міською радою (як Орендодавцем) та ТОВ Розвиток нерухомості (як Орендарем) укладений Договір оренди землі, відповідно до якого ТОВ Розвиток нерухомості набуло право оренди земельної ділянки площею 0,2700 га (кадастровий номер 4610137500:07:001:0215) за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 69 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вказане речове право ТОВ Розвиток нерухомості 01.10.2014 зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 7230318.

Таким чином, ТОВ Розвиток нерухомості є законним користувачем земельної ділянки по просп. Чорновола,69 у м. Львові, наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку ще в 2014 році.

Отож, ТОВ Розвиток нерухомості у 2014 році набуло право на користування земельною ділянкою на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові, наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

21 травня 2015 року ухвалою Львівської міської ради № 4657 затверджений План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони .

Відповідно до п. 1.3.3 пояснювальної записки до наведеного вище плану зонування території м. Львова параметри і містобудівні умови та обмеження для допустимих видів забудови визначаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень, з врахуванням регламентів підзон обмежень, а також визначених вимог, які видаються Управлінням архітектури та містобудування на запит потенційного забудовника (замовника).

Згідно п. 2.2. Пояснювальної записки до плану зонування території м. Львова (зонінг), на який посилається відповідач в Акті перевірки, визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні, де зона Г-2 є торгово-діловою зоною районного рівня. Допустимим видом забудови та іншого використання земельних ділянок в межах даної зони є спорудження будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення при умові поверхового розділення різноманітних видів використання.

Як вбачається зі змісту Містобудівного розрахунку, Проектної документації, Дозволу на виконання будівельних робіт № ЛВ 114163500839 від 15.12.2016 та змісту Акту позапланової перевірки від 11.08.2017, на земельній ділянці по просп. Чорновола, 69 у м. Львові на замовлення ТОВ Розвиток нерухомості споруджується багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом.

Згідно зазначених містобудівних умов та обмежень - п. 1 "Гранична висота будівель" - 69,4 м від умовної відмітки нуля, поверховість складає - 20 поверхів з підземним паркінгом і технічним поверхом, відповідно до містобудівного розрахунку.

Судом досліджено надані позивачем докази, зокрема Містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкту будівництва Проект житлового будинку на пр. В. Чорновола, 69 м. Львові. Як слідує із змісту Містобудівного розрахунку проектом передбачено спорудження 20-ти поверхового будинку на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові, де зазначено, що перший та другий поверх передбачено під влаштування громадських приміщень, котрі з впорядкованою територією повинні сформувати загальнодоступний громадський простір. Наступні поверхи розплановано під квартири з врахуванням сучасних планувальних тенденцій та норм проектування. Також зазначено, що для мешканців будинку передбачено влаштування підземного паркінгу на 74 паркомісць та для гостей 30. У розділі Основні техніко-економічні показники зазначено, що умовна висота будинку 61 м., поверховість - 20 поверхів з підземним паркінгом і технічним поверхом.

Таким чином колегія суддів вважає, що вказаний вид забудови є будівлею змішаною використання, тому спорудження багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом допускається в межах зони Г-2 . При тому, наміри забудови земельної ділянки не порушують положення відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Спростовується наявними матеріалами адміністративної справи й твердження відповідача про те, що відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, його покликання на порушення вимог п. п. 3.1., 3.7. Порядку № 109 в частині відсутності графічної частини і недотримання вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень є безпідставним, оскільки відповідно до пунктом 2.4. Порядку №109 єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Окрім того, як вбачається з Протоколу засідання № 6 архітектурно-містобудівної ради Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.06.2015 члени архітектурно-містобудівної ради розглянули перед проектні розроблення будівництва житлово-громадського комплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові. За результатами розгляду вирішили підтримати подані перед проектні пророблення будівництва житлово-громадського комплексу на пр. В. Чорновола, 69 у м. Львові для подальшого отримання вихідних даних на проектування.

При таких обставинах безпідставними є доводи відповідача про відсутність висновку архітектурно-містобудівної ради.

Також необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача з приводу порушення позивачем вимог п. п. г , д , е п. 3.4. Порядку № 109 в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI, враховуючи, що згідно ст. 29 цього Закону містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, тому зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення таких показників в цифровому вимірі проводиться вже на стадії проектування. Включення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва, не суперечить вимогам діючого законодавства.

Пункт 4 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, уповноважує головних інспекторів під час здійснення будівельного нагляду витребовувати від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади. Крім цього, головні інспектори мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач обмежився лише констатацією відсутності документів на час здійснення позапланової перевірки, проте жодних дій щодо витребування документів та матеріалів для повного, об'єктивного з'ясування обставин, які зумовили перевірку, не вчинено.

Частиною другою статті 6 КАС України унормовано, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі ОСОБА_6 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отримавши в користування земельну ділянку по прості. ОСОБА_5, 69 у м. Львові шляхом укладення з Львівською міською радою договору оренди з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, ТОВ Розвиток нерухомості має право користуватися даною земельною ділянкою шляхом будівництва на ній вказаного об'єкта нерухомості.

Водночас, скасування відповідачем дії містобудівних умов є передбаченою законом підставою для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю зареєстрованих позивачем декларацій про початок виконання будівельних робіт. Далі за ланцюговою реакцією потягне за собою ануляцію дозволу на виконання будівельних робіт та визнання фактично збудованого житлового будинку об'єктом самочинного будівництва (такими, що споруджуються/споруджувалися без належної чинної дозвільної документації.)

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ Розвиток нерухомості Інспекцією ДАБК у м. Львові 15.12.2016 надано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ЛВ 114163500839.

Окрім того встановлено, що оскаржуване рішення від 11.08.2017 було прийняте відповідачем без врахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, без його повідомлення, надання можливості подати пояснення, заперечення, підтверджуючі документи. При цьому, рішення про скасування містобудівних умов безпосередньо зачіпає права та інтереси ТОВ Розвиток нерухомості , оскільки унеможливлює здійснення ним будівництва на орендованій земельній ділянці, реалізації прав та обов'язків користувача такої.

Європейський суд з прав людини у справі Беєлер проти Італії зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

З наведеного вище вбачається, що при прийнятті рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на просп. Чорновола, 69 у м. Львові, наданих позивачу, за відсутності правових підстав для їх скасування, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Зважаючи, що рішення відповідача від 11.08.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень з забудови земельної ділянки на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові від 17.12.2015 № 248 назва об'єкту Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на просп. В. Чорновола, 69 у м. Львові не узгоджується з критеріями, перелік яких наведено у статті 2 КАС України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про його скасування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 813/2973/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 15.02.18