Ухвала

від 23.11.2017 по справі 821/972/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/972/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" до Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Херсонській області", третя особа без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС" (далі по тексту - третя особа або ТОВ "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС") про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу визначено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 296 661 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що жодних обґрунтованих зауважень до наданих позивачем первинних документів, зокрема договору постачання, податкових накладних, документів, що підтверджують проведення розрахунків з постачальником, в акті перевірки не наведено. Надані до перевірки оригінали первинних документів повністю відповідають всім вимогам чинного законодавства України, як щодо форми складення, так і щодо змісту.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02 червня 2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 296 661, 25 грн.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 13 липня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Білокриницький вапняний завод" зареєстровано 27.03.2001 р. в Великоолександрівській районній державній адміністрації Херсонської області №1530. Перебуває на податковому обліку 16.04.2001 р. за №247 в Великоолександрівському відділенні Новокаховської ОДПІ.

Відповідно до Довідки АБ №607467 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ "Білокриницький вапняний завод" за КВЕД -2010 є: виробництво вапна та гіпсових сумішей; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; консультування з питань комерційної діяльності й керування.

25 квітня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС в Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Білокриницький вапняний завод" за результатами якої складено акт від 25.04.2017 № 93/21-22-14-06/31070558 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Білокриницький вапняний завод" (код 31070558) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ "Севстройтехноплюс" (код 39841211) за липень 2016 та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності".

В ході проведення перевірки встановлені порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період липень 2016 р. на загальну суму 237 329 грн., в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою ПЗ та ПК поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд. 18.1) на суму 237 329 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 02 червня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 296 661 грн. 25 коп.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом також встановлено, між позивачем та ТОВ "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС" укладено договір про постачання вугільної продукції № 01/12-15/1 від 16 грудня 2015 року.

Відповідно до умов вказаного договору продавець (ТОВ "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС") зобов'язується поставити у власність покупця (ТОВ Білокриницький вапняний завод" товар.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування вугільної продукції здійснювалося залізничним транспортом. В якості підтверджуючого транспортування товару позивачем надана залізнична накладна від 25.06.2016р. з відомістю вагонів.

Згідно акту перевірки, у накладній відсутні необхідні позначки, а саме: у графі 52 відсутній календарний штемпель видачі вантажу, у графі 53 відсутня дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально - відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис. За змістом залізничної накладної № 4904349 встановлено, що вугілля вагою 553 т (розміщене у 8 вагонах) відправлено 25.06.2016 р., дата прибуття 03.07.2016 р. За змістом видаткових накладних, які складено 03.07.2016 р. та 06.07.2016 р., встановлено, що постачальником відпуск вугілля здійснено 03.07.2016 р. у кількості 276 т та 06.07.2016 р. у кількості 227 т., що суперечить змісту залізничної накладної № 49043409.

Також актом перевірки встановлено, що податкові накладні третьою особою складено всупереч вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Перевіркою встановлено, що відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, у графі 13 залізничної накладної зазначається найменуванні юридичної особи, яка здійснює оплату за перевезення (за необхідності), якщо платником є відправник, то ця графа не заповнюється. Згідно п.4 додаткової угоди № 6 від 21.06.2016 р. платником є ТОВ "Білокриницький вапняний завод", а згідно залізничної накладної платником є Український транспортно - логістичний центр.

Крім того, на адресу Новокаховської ОДПІ (Великоолександрівське відділення) ГУ ДФС у Херсонській області надійшли від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області результати опрацювання зібраної податкової інформації від 02.09.2016 №3010/7/05-19-14-04 щодо ТОВ "Севстройтехноплюс" (код 39841211) з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальником за липень 2016 року.

Згідно висновків податкової інформації встановлено, що директор ТОВ "Севстройтехноплюс" мешкає у м.Торез Донецька обл., непідконтрольна територія (зона АТО), на підприємстві працює 1 особа (директор), заробітна плата -2000 грн., транспортні засоби відсутні, основні фонди відсутні. Згідно довідки оперативного управління Маріупольської ОДПІ від 31.03.2016 ТОВ "Севстройтехноплюс" за юридичною адресою не знаходиться. На підставі вказаного відповідач прийшов до висновку, що ТОВ "Севстройтехноплюс", яке постачає вугілля марки АКО не є виробником вугілля кам'яного та не надає послуги по його збагаченню. На підставі вищевикладеного, встановити реальне походження вугілля марки АКО (25- 100) не є можливим.

Згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 14.1.36 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138) (далі по тексту - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства (п.1.2 Правил).

Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (далі по тексту - Закон № 851-IV) встановлено основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Статтею 5 Закону України № 851-IV встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Абзацом 1 статті 8 Закону України № 851-IV встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

В ході розгляду справи встановлено, що залізнична накладна № 49043409 від 25 червня 2016 року оформлено в електронній формі. Зважаючи на це, суд вірно зауважив, що зазначення підпису про отримання вказаної накладної в електронній формі не можливо. Вказане також стосується відсутності дати одержання вантажу, номеру довіреності на одержання вантажу, дати її видачі, серії та номеру паспорту матеріально - відповідальної особи, яка одержує вантаж та її підпису.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на суперечності даних в залізничній накладній та видаткових накладних, то з матеріалів справи вбачається, що відповідно до залізничної накладної № 49043409 відправлено вугілля вагою 553 т, відповідно до видаткових накладних від 03.07.2016 р. та 06.07.2016 р., відпуск вугілля здійснено у кількості 276 т та у кількості 277 т., що в загальній кількості складає - 553 т.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно п. 44 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до п. 14.1.266 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

В ході розгляду справи встановлено, що у листопаді 2011 р. створене Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр", основними завданнями та функціями якого є оптимізація вантажних перевезень в Україні, організація перевезень вантажів у вагонах державних вагонних компаній, вдосконалення системи надання транспортних послуг, поліпшення їх якості, залучення додаткових вантажопотоків. ДП "Український транспортно-логістичний центр" засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

Основними видами діяльності "Український транспортно-логістичний центр" є зокрема: надання послуг з організації перевезень вантажів; організація логістичної роботи в сфері надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, інформаційних та додаткових послуг; планування та узгодження перевезень встановленим порядком; забезпечення проведення розрахунків з клієнтами на підставі договорів про надання послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів; надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів; організація інформаційного супроводу перевезень; організація перевезень вантажів залізничним транспортом при взаємодії з іншими видами транспорту; проведення договірної роботи зі споживачами транспортних послуг.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем розрахунки із Укрзалізницею ведуться через Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр", ТОВ "Білокриницький вапняний завод" сплачує залізничний тариф на користь Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр", яке організовує перевезення, надаючи вищезазначені послуги.

Крім того, виконання умов постачання вугільної продукції підтверджується наданими суду доказами, а саме: видатковими накладними № РН-0000009 від 03.07.2016 р., № РН-0000011 від 06.07.2016 р., податковими накладними, посвідченням №5 від 25.06.2016 р. про якість вугільної продукції, документами, які підтверджують подальшу реалізацію виготовленого позивачем вапна негашеного.

Суд доречно зазначив, що окремі неточності та недоліки у заповненні первинних документів не може свідчити на нереальність господарської операції з поставки ТОВ "Білокриницький вапняний завод" вугілля контрагентом - постачальником.

Крім того, судом також встановлено, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Севстройтехнополіс" останнє було у встановленому порядку зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності. Серед видів діяльності - 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Також суд зазначає, що Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 415 від 12.06.2015 р. затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Додатком № 5 до цього Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей визначено Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території.

Під порядковим № 6911 у цьому переліку зазначено власника вугілля ТОВ "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС", а отримувачем - позивача ТОВ "Білокриницький вапняний завод".

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 02.06.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу визначено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 296661 грн. 25 коп.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160 , 167 , 195 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" до Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВСТРОЙТЕХНОПЛЮС" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :