Рішення

від 24.11.2017 по справі 629/1170/17

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1170/17

Номер провадження 2/629/828/17

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря судових засідань - Беззубенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма Наірі" про визнання неправомірності дії відповідача та чинності норми договору,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Наірі про визнання неправомірності дії відповідача та чинності норму договору, посилаючись на те, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 7.05.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 309, вона є власником земельної ділянки( паю) загальною площею 8,9525га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Відповідно до договору оренди землі від 01.02.2007 року, вказана земельна ділянка була передана нею в оренду ТОВ Агрофірма Наірі , на час його укладання ДП Агрофірма Наірі Приватного малого підприємства Апер , терміном на 25 років(п.7 Договору). За взаємною згодою сторін, на початку 2013 року до п.7 Договору були внесені зміни та даний пункт було доповнено п.7.1, зі змістом: При проходження ( 6 шість) років, тобто , починаючи з 01.01.2013 року орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід ємною частиною договору та має для сторін однакову юридичну силу . 12.01.2017 року, реалізуючи своє право власника майна, вона надіслала відповідачу письмове повідомлення про намір розірвати договір. Однак, ТОВ Агрофірма Наірі листом від 27.01.2017 року відмовилася розірвати договір. В зв язку з вищевикладеним позивач змушена звертатися до суду з позовом, в якому прохає визнати дії ТОВ Агрофірма Наірі з невизнання договірних умов, визнаних п.7.1 Договору оренди землі, земельної ділянки( паю), загальною площею 8,9525 га з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Надеждівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 01.02.2007 року, неправомірними. Визнати чинними норми Договору оренди землі від 01.02.2007 року, визначені п.7.1, за якими за орендодавцем, за перебігом 6 ( шести) років, починаючи з 01.01.2013 року, залишається право розірвати договір в односторонньому порядку.

Представники позивача - ОСОБА_3 та адвокат Шаповал Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнитив повному обсязі, посилаючись на обтавини, викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надав телефонограму, в якій прохав справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. В письмових поясненнях від 28.08.2017 року представник відповідача зазначив,що в позовній заяві представник позивача посилається на додаткову угоду до догвоору оренди землі від 01.02.2007 року, якою на його думку, сторонами було внесено певні зміни, а саме: визначено право орендодавця на дострокове розірвання договору оренди землі через шість місяців. При цьому він стрерджує,що таку додаткову угоду було складено на початку 2013 року. При цьому представник відповідача зауважив, що якщо додаткову угоду, існування якої стверджує представник позивача, укладено в 2013 році, то право орендаря на дострокове розірвання має виникнути через 6 років,тобто в 2019 році. Якщо дану угоду укладено в 2007 році, то згідно приписів ст.18 Закону України " Про оренду землі" в редакції, що діяла на той час, та т. 210 ЦК України, така додаткова угода як правочин є вчиненою з моменту її державної реєстрації, однак позивачем не надається підтвердження її проведення. Крім того, представник відповідача зазначив, що в архіві товариства не виявлено додаткових угод до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 8,9525 га,що дає підстави ставити під сумнів твердження позивача про її існування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка( кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, площею 8,9525 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Надеждівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 07.05.2002 року Надеждівською сільською радою Харківської області (а.с.11).

Частиною 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

01.02.2007 року між ОСОБА_2 та Дочірним підприємством " Агрофірма Наірі" приватного малого підприємства " Апер", в особі директора Волошиної А.В. був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на 25 років. Договір зареєстровано в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП " Центр ДЗК при Державному Комітеті України по Земельних ресурах" про що у Державному реєтрі земель вчинено запис від 27.08.2007 року за № 040767700051(а.с.6-8).

Крім того, представником позивача до матеріалів справи долучені доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року згідно яких п.7 " Строки дії договору" доповнено пунктом: 7.1. При проходженні 6(шість) років, тобто починаючи з 1 січня 2013 року орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід"ємною частиною договору та має однакову юридичну силу (а.с.10).

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладення договору оренди землі є дією 2 осіб, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків щодо оплатного користування земельною ділянкою, що відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, щодо правочинів (договорів), передбаченим в ст. 202 ЦК України.

В розумінні ст. 202 ЦК України, правочин є вольовою дією особи. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, вона має бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Волевиявлення сторін має бути абсолютно вільним і усвідомленим. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі та має бути спрямоване на досягнення відповідного юридичного наслідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до норм ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін,якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, із листа ТОВ Агрофірма Наірі за вих. №129 від 28.01.2017року вбачається,що ОСОБА_2 листом звернулася до товариства щодо розірвання договору оренди землі від 01.02.2007року.Проте їй були надані роз яснення, що відповідно до чинного законодавства зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 37договору оренди землі від 01.02.2007 року передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Тому підстав для розірвання даного договору немає(а.с.16).

Із копії акту приймання передачі виконаних робіт( надання послуг) за договором б/н від 01ю02ю2017 року,складеного орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП Агрофірма Наірі ПМП Апер від 20.02.2015 року вбачається,що за період з 2007 року по дату складання даного акту умови договору сторонами виконуються належним чином,сторони жодних претензій одна до одної не мають(а.с.78).

Даний факт підтвердив у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3,який пояснив, заборгованості за орендною платою перед ОСОБА_2 товариство не має, орендна плата сплачується своєчасно.

Судом був допитаний свідок ОСОБА_6,яка пояснила,що вона як і більшість жителів с. Надеждівка Лозівського району Харківської області має договірні відносини з ТОВ Агрофірма Наірі . Пояснила,що в 2007 році працівник товариства ходив по селу та пропонував підписати договори оренди землі з вказаним товариством, на що вона погодилася. Також зауважила,що років три - чотири назад товариством видавалися зміни до договору оренди, але, які саме зміни вона не пам ятає.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи немає, його показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам щодо укладання договору оренди землі від 01.02.2007 року. Що стосується показів свідка щодо укладання доповнення до договору оренди земельної ділянки, то суд ставиться до них критично, оскільки свідок не зміг пояснити в якому саме році ці доповнення укладалися, чи взагалі позивач підписувала дані доповнення.

Частиною1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов язаня довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Отже, представниками позивача не надано суду належних доказів щодо існування правочину в частині укладання доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ДП Агрофірма Наірі ПМП Апер , у відповідності до норм діючого законодавства. Крім того, в письмових поясненнях представник відповідача вказав,що в архіві товариства не виявлено додаткових угод до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 8,9525 га.

Тому, оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача належним чином не обґрунтовані, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 82,ст..88 ЦПК України суд стягує з позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 93, 124, 158 Земельного Кодексу України, ст.ст. 202-203, 207,638 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі про визнання неправомірності дії відповідача та чинності норми договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дідковци Білогорського району, Кам - Подільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок (одержувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, р/р 31215256700001,код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області шляхом подання через Лозівський міськрайонний суд Харківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: М.О.Дегтярчук