Постанова

від 26.12.2017 по справі 629/1170/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/7332/17 Головуючий 1 інст. - Дегтярчук М.О.

Справа № 629/1170/17 Доповідач - Маміна О.В. Категорія : договірні

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Маміної О.В.

суддів Кругової С.С., Колтунової А.І.

при секретарі Сізоновій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Наірі про визнання неправомірності дії відповідача та чинності норми договору за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року (головуючий суддя Дегтярчук М.О.),-

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Наірі про визнання дій відповідача з невизнання договірних умов, визнаних п.7.1 Договору оренди землі, земельної ділянки( паю) від 01.02.2007 року,- неправомірними; визнання чинними норми Договору оренди землі від 01.02.2007 року, визначені п.7.1, за якими за орендодавцем, за перебігом 6 років, починаючи з 01.01.2013 року, надається право розірвати договір в односторонньому порядку.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; вказує, що за взаємною згодою сторін, на початку 2013 року до п.7 Договору оренди землі, укладеного 01 лютого 2007 року між позивачем та ТОВ Агрофірма Наірі , були внесені зміни та даний пункт було доповнено п.7.1, зі змістом: При проходженні 6 років, тобто, починаючи з 01.01.2013 року, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід'ємною частиною договору та має для сторін однакову юридичну силу . 12.01.2017 року, реалізуючи своє право власника майна, позивачка надіслала відповідачу письмове повідомлення про намір розірвати договір. Однак, ТОВ Агрофірма Наірі листом від 27.01.2017 року відмовилася розірвати договір. У зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування правочину в частині доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Наірі ; вказана додаткова угода не зареєстрована, в архіві товариства не міститься.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. ст. 13, 14, 19 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це письмова угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої передбачається умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання в обумовлений договором строк.

Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельної ділянки, оскільки з моменту державної реєстрації договір оренди землі набуває чинності (ст. 18 Закону України Про оренду землі).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, площею 8,9525 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Надеждівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 07.05.2002 року Надеждівською сільською радою Харківської області (а.с.11).

01 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та Дочірним підприємством "Агрофірма Наірі" приватного малого підприємства "Апер", був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на 25 років. Договір зареєстровано в Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП " Центр ДЗК при Державному Комітеті України по Земельних ресурах" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.08.2007 року за № 040767700051(а.с.6-8).

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на наявність доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року згідно яких п.7 " Строки дії договору" доповнено пунктом: 7.1. При проходженні 6 років, тобто починаючи з 1 січня 2013 року, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку. В цьому випадку орендодавець повинен не пізніше ніж за один рік повідомити письмово орендаря про намір розірвання договору. Дане доповнення є невід'ємною частиною договору та має однакову юридичну силу (а.с.10).

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтями 202, 203 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 651, 653-654 ЦК України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору оренди землі від 01.02.2007року. Проте їй були надані роз'яснення, що відповідно до чинного законодавства зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 37 договору оренди землі від 01.02.2007 року передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Тому підстав для розірвання даного договору немає (а.с.16).

Судом надана належна оцінка Доповненню до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року, на яке посилається позивачка в обґрунтування позовних вимог.

Як зазначено вище, оскільки договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, то і всі доповнення або зміни до нього мають укладатися у такій саме формі, тобто мають пройти державну реєстрацію.

З наданого до матеріалів справи Доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року (а.с.10) не вбачається, що ці доповнення пройшли державну реєстрацію.

За таких обставин, доводи позивача про те, що зазначені Доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року є чинними, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних доказів укладення сторонами доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року. А тому, висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам

Доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. з урахуванням того, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 грудня 2017 року відстрочено апелянту сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382,383, 384 ПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн., який підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

С.С. Кругова