Ухвала

від 27.11.2017 по справі 757/36560/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

27 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000392,

у с т а н о в и в :

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19.06.2017 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, за яке призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень.

Цим же вироком задоволено цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства 30000000 гривень у рахунок відшкодування майнової шкоди та зобов`язано ОСОБА_3 упродовж одного місяця з дати затвердження угоди перерахувати кошти на рахунок товариства.

21.11.2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 скасувати і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що всупереч положенням ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд першої інстанції у вироку вказав, що ОСОБА_3 діяв у співучасті з іншими учасниками злочинної організації, описав обставини, які не відповідають дійсності, по суті, констатуючи винуватість його та інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення.

Тому вважає, що вирок, яким встановлено обставини кримінального провадження, інкриміновані ОСОБА_3 , із зазначенням даних, за якими можна ідентифікувати особу, яка не є учасником даного кримінального провадження, і створено преюдицію злочинності діянь, суперечить загальним засадам кримінального провадження, як то верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, та порушує гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд.

З огляду на положення ст.24 КПК України, якою гарантовано право на перегляд судового рішення, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, вважає, що має право на оскарження вироку суду першої інстанції.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, пропуск якого ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що про його існування дізнався лише 17.11.2017 року, адже не був присутнім при затвердженні угоди про визнання винуватості.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона подана особою, яка не має на це права.

Згідно з ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 цього Кодексу, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок на підставі угоди про визнання винуватості ухвалено щодо ОСОБА_3 . Апеляційна скарга подана ОСОБА_2 , щодо якого кримінальне провадження не розглядалося, і підстави, з яких він вважає, що має право оскаржити вирок суду першої інстанції, є непереконливими.

Дійсно, згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Водночас, вирок суду першої інстанції стосується прав та інтересів ОСОБА_3 і в ньому відсутні дані про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 у співучасті з ОСОБА_2 або іншими конкретними особами, або дані, які б дали можливість ідентифікувати співучасників.

Доводи про те, що суд у вироку встановив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 з іншими особами, чим штучно створив преюдицію, є надуманими, оскільки вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб.

Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 судом не розглядалося, і відомості про нього у вироку відсутні. Отже, судове рішення не стосується прав та інтересів ОСОБА_2 , а відтак він не наділений правом у даному кримінальному провадженні подавати апеляційну скаргу, і її належить повернути.

У зв`язку з відсутністю законних підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою розгляд питання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції є недоцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року щодо ОСОБА_3 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва ОСОБА_1