Ухвала

від 28.11.2017 по справі 760/11755/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-з-349/17

760/11755/17

У Х В А Л А

28 листопада 2017 року суддя Солом"янського районного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарі: Продан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача Автогаражного кооперативу № 4 - Шнайдер Сергія Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом Автогаражного кооперативу № 4 до ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 29246469 від 14.04.2016 року, видане Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

До суду надійшли заяви представника позивача про забезпечення позову, зокрема, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на гаражний бокс (літ. А), заг. пл. 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1

Подані заяви про забезпечення позову мотивовані тим, що реєстрація ОСОБА_5 права власності на перший поверх адміністративної будівлі кооперативу порушує право власності кооперативу і у разі відчуження ОСОБА_5 незаконно набутого ним майна третім особам, кооператив втратить законне право користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Крім того, ОСОБА_3 розмістив оголошення в мережі Інтернет та за вказаною адресою періодично приходять потенційні покупці, які бажають придбати гаражний бокс № НОМЕР_2.

Суд, вивчивши матеріали справи та поданих заяв про забезпечення позову, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, при цьому суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п. 1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення, відповідна ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, і крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Належність відповідачеві ОСОБА_3 на праві власності гаражного боксу (літ. А), загальною площею 109,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, гаражний бокс № НОМЕР_2, щодо накладення арешту на який подано заяву, підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №102882741 від 07.11.2017 р., в якій зазначено, що ОСОБА_3 є власником гаражного боксу (літ.А), загальною площею 109.1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, гаражний бокс № НОМЕР_2.

Таким чином, наведені представником позивача обставини дають підстави вважати, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову, що потребує вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених вимог, приймаючи до уваги, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з урахуванням інформації, яка міститься в заяві та долучених до неї документах, та вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України, задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом накладення арешту на гаражний бокс (літ.А), загальною площею 109.1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, гаражний бокс № НОМЕР_2.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяви представника позивача Автогаражного кооперативу № 4 - Шнайдер Сергія Володимировича про забезпечення позову у справі за позовом Автогаражного кооперативу № 4 до ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити.

Накласти арешт на:

гаражний бокс (літ. А), заг. пл. 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1

Стягувачем за вказаною ухвалою є Авто гаражний кооператив № 4, адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: 23699451.

Боржником за вказаною ухвалою є ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Строк пред'явлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.

Виконання ухвали покласти на Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Л.І. Кізюн