Рішення

від 17.11.2017 по справі 308/11680/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 308/11680/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17.11.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючої - судді Монич О.В.,

при секретарі секретарі - Пассер М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ держкомзему Ужгородської міської ради про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа відділ держкомзему Ужгородської міської ради про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконкому Ужгородської міської ради №362 від 30 серпня 2016 року було виділено позивачу, ОСОБА_1, земельну ділянку площею 0,0537 га за адресою: Закарпатська обл. м. Ужгород вул. Тобілевича №6.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з спадкового реєстру позивач став домовласником індивідуального домоволодіння за адресою м. Ужгород вул. Тобілевича №6. Також відповідно до вказаного документу у розпорядження позивача також перейшла земельна ділянка за згаданою адресою відповідно до договору про постійне користування земельною ділянкою посвідченим Ужгородським ДНК 05.05.1961 р. за № 7863.

Земельна ділянка Позивача межує із земельною ділянкою ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тобілевича, буд. №4.

Відповідач оформив на свою земельну ділянку право власності відповідно до кадастрового № 2110100000:21:002:0100.

Позивач на підставі рішення Ужгородської міської ради вирішив зареєструвати за собою право власності та виготовити всю необхідну документацію. Під час проведення вимірювань та виготовлення збірного кадастрового плану відповідними спеціалістами було встановлено що фактично виготовити технічну документацію та погодити земельну ділянку в межах огородженої ділянки подвір'я за адресою м. Ужгород вул. Тобілевича №6 неможливо, через те що земельна ділянка гр-на ОСОБА_2 накладається на частину подвір'я та будинок позивача. Враховуючи те що земельна ділянка під дворогосподарством позивача отримана ним в спадок, і фактично її межі відповідно до генерального плану м. Ужгород не змінювались, та затверджені договором про постійне користування земельною ділянкою посвідченим Ужгородським ДНК 05.05.1961 р. за № 7863, тому правомірність реєстрації земельної ділянки гр-на ОСОБА_2 за кадастровим № № 2110100000:21:002:0100 в існуючих межах є доволі сумнівною, і на мою думку неправомірною.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд визнати недійсним та скасувати правовстановлюючий документ на право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2110100000:21:002:0100.

В судове засідання позивач не зявився, однак позивач та його представник ОСОБА_3 надали заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити та розглянути справу у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи: відділ держкомзему Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради №362 від 30 серпня 2016 року було виділено ОСОБА_1, земельну ділянку площею 0,0537 га за адресою: Закарпатська обл. м. Ужгород вул. Тобілевича №6, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією рішення.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з спадкового реєстру Позивач став домовласником індивідуального домоволодіння за адресою м. Ужгород вул. Тобілевича №6. Також відповідно до вказаного документу у розпорядження ОСОБА_1 також перейшла земельна ділянка за згаданою адресою відповідно до договору про постійне користування земельною ділянкою посвідченим Ужгородським ДНК 05.05.1961 р. за № 7863.

Як встановлено судом земельна ділянка ОСОБА_1 межує із земельною ділянкою що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тобілевича, буд. №4та належить ОСОБА_2 та яку останній оформив право власності відповідно до кадастрового № 2110100000:21:002:0100.

Позивач на підставі рішення Ужгородської міської ради вирішив зареєструвати за собою право власності та виготовити всю необхідну документацію. Під час проведення вимірювань та виготовлення збірного кадастрового плану відповідними спеціалістами було встановлено що фактично виготовити технічну документацію та погодити земельну ділянку в межах огородженої ділянки подвір'я за адресою м. Ужгород вул. Тобілевича №6 неможливо, через те що земельна ділянка гр-на ОСОБА_2 накладається на частину подвір'я та будинок Позивача.

Відповідно до висновку потворної судової земельно-технічної експертизи № 116 Приватного підприємства Юридично-експертна компанія Юрекс-Закарпаття від 21.07.2017 р., вбачається наступне: конфігурація земельної ділянки по вул. Тобілевича, 6, в м. Ужгороді, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 - неправильний прямокутник; конфігурація, лінійні розміри і площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 не відповідає первинним документам на вказану земельну ділянку; конфігурація земельної ділянки по вул. Тобілевича, 4, в м. Ужгороді яка знаходиться у фактичному користування ОСОБА_2 - складного багатокутника; конфігурація, лінійні розміри і площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на вказану земельну ділянку. Земельна ділянка ОСОБА_2 зареєстрована за кад. № 2110100000:21:002:0100 - накладається на земельну ділянку ОСОБА_1

Порушення земельного законодавства при наданні земельної ділянки Відповідачу випливає також із положень абзацу 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004 р. (далі - Постанова Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р.), згідно якого Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним .

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним .

Згідно ч.2 ст.158 ЗК України Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян .

Згідно ч.5 ст.116 ЗК України Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом .

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Згідно пп. б), г), д) ч.3 ст.152 ЗК України Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав …; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів .

В свою чергу, згідно пп. 3, 4, 5, 10 ч.2 ст.16 ЦК України Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб .

Згідно пп. б) п.18 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. Вирішуючи земельні спори, суди мають виходити з того, що згідно ст.119 ЗК України передача громадянину у власність або в користування земельної ділянки, якою він добросовісно, відкрито і безперервно користується протягом 15 років за відсутності документів на право на цю земельну ділянку, здійснюється у порядку, встановленому ЗК України .

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. суди мають захищати права всіх суб'єктів права власності на землю та на господарювання на ній при вирішенні земельних спорів.

Згідно п.2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства .

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. визначено, що Згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів .

Згідно п.11 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність .

Згідно пп. г) п.18 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розд. X «Перехідні положення» ЗК, одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством . Цим підтверджується, що у Позивача є всі права на ту частину земельної ділянки, яка була самозахвачена у нього Відповідачем.

Враховуючи те, що межі земельної ділянки отриманої ОСОБА_1 під дворогосподарством ОСОБА_1, яка розташована по вул. Тобілевича, 6, в м. Ужгороді відповідно до генерального плану м. Ужгород не змінювались, та затверджені договором про постійне користування земельною ділянкою посвідченим Ужгородським ДНК 05.05.1961 р. за № 7863, а також враховуючи висновк потворної судової земельно-технічної експертизи № 116 Приватного підприємства Юридично-експертна компанія Юрекс-Закарпаття від 21.07.2017 р. відповідно до якого земельна ділянка ОСОБА_2 зареєстрована за кад. № 2110100000:21:002:0100 - накладається на земельну ділянку ОСОБА_1, а тому вважає реєстрацію земельної ділянки гр-на ОСОБА_2 за кадастровим № 2110100000:21:002:0100 в існуючих межах є неправомірною, а відтак позов обґрунтований, вмотивований та такий, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 116, 152, 155, 158, ЗК України , ст.ст. 60 , 61 , 88 , 208 , 209 , 212-215 , 218 , 223 , 256, 257, 294 , 296 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ держкомзему Ужгородської міської ради про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати правовстановлюючий документ на право на право власності на земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2110100000:21:002:0100.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 480,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4