Ухвала

від 28.11.2017 по справі 812/750/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року справа №812/750/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю прокурора - Лушер Н.М., представників третьої особи: Гіммельфарба С.О., Соловйова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Деркул на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року в справі № 812/750/17 за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Вагіна Олександра Арсентійовича, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Деркул про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, в якому з урахуванням зміни просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Вагіна Олександра Арсентійовича від 15.07.2016 про державну реєстрацію за СТОВ Деркул права приватної спільної часткової власності на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: пл. Спортивна, 13, смт Марківка Марківського району, Луганська область.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення державного реєстратора.

Третя особа, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції прийнято рішення без врахування наданих Марківським районним архівом: копії рішення про прийняття в експлуатацію нерухомого майна МШПМК-36, копії акту на постійне землекористування МШПМК-36 за адресою СТОВ Деркул , яке є правонаступником МШПМК-36 та інших документів, що підтверджують право власності апелянта на спірний майновий комплекс.

Також СТОВ Деркул звертає увагу суду апеляційної інстанції, що на час звернення прокурора до суду з позовом посадовими особами Марківської селищної ради дій щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, за адресою смт. Марківка Луганської області, пл. Спортивна, 13, здійснено не було, а відповідно в прокурора відсутнє право на звернення до суду з таким позовом.

Представники третьої в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 травня 2015 року виконавчим комітетом Марківської селищної ради Марківського району Луганської області на підставі листа Марківського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України в Луганській області від 21.05.2015 за вих. № 63/39/224, акту обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4422555100:15:017:0021, відповідно до статтей 335, 336, 338, 347 Цивільного кодексу України, статтей 43, 60 Закону України Про місцеве самоврядування , з метою оформлення правовстановлюючих документів на вказану адміністративну будівлю, ангари, складських приміщень та товарно-матеріальних цінностей на земельній ділянці кадастровий номер 4422555100:15:017:0021, прийнято рішення № 28 про надання оголошення в газеті Радянське слово про виявлення безхазяйного майна.

09 червня 2015 року за вих. № 169 Марківською селищною радою Марківського району Луганської області направлено лист на адресу газети Радянське слово , в якому Марківська селищна рада прохає редактора газети опублікувати оголошення про визнання нерухомого майна безхазяйним. Вказане оголошення було опубліковано.

14 липня 2016 року уповноважена особа СТОВ Деркул ОСОБА_5 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Марківського районного нотаріального округу Луганської області Вагіна Олександра Арсентійовича (далі - відповідач) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності на єдиний майновий комплекс), а саме реєстрацію виникнення права приватної спільної часткової власності товариства на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, площа Спортивна, 13.

До зазначеної заяви ОСОБА_5 надано: квитанцію від 14.07.2015 № 0.0.583320762.1 про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у сумі 552,00 грн; копію списку майна, що виділено засновниками СТОВ Деркул для створення статутного фонду від 27.03.2002; копію установчого договору про створення СТОВ Деркул (нова редакція) від 27.05.2010; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.07.2016 за № 1001129940; копію технічного паспорту, виготовленого станом на 02.06.2015, на комплекс нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, вул. Радянська,13.

14 липня 2016 року відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено відомості про подану заяву ОСОБА_5 та для виявлення можливих обтяжень, зазначеного вище нерухомого майна, щодо якого подано заяву із додатковими документами, одержано інформаційну довідку за № 63435427.

На підставі отриманих державним реєстратором документів та відомостей було прийнято рішення № 30475490 від 15.07.2016 про державну реєстрацію за СТОВ Деркул права власності на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, площа Спортивна,13.

Старобільська місцева прокуратура Луганської області, вважаючи, що такі дії державного реєстратора суперечать інтересам держави в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області щодо прийняття в комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, звернулась до суду за захистом порушеного права.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 4 Закону № 1952-IV визначено перелік прав, які підлягають державній реєстрації, зокрема, державній реєстрації підлягає право власності.

Статтею 5 цього Закону визначено щодо якого майна проводиться державна реєстрація, зокрема, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є нотаріус.

Частиною третьою цієї статті визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону № 1952-IV державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Частиною другою статті 13 Закону № 1952-IV регламентовано, що розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

За приписами частини першої статті 15 цього Закону реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

Статтею 17 цього Закону визначено порядок ведення реєстраціної справи.

Відповідно до частини першої цієї статті реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об'єкта.

Згідно зі статтею 18 цього Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 46 Порядку для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна;

3) рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Тобто, даний пункт містить чіткий перелік документів, що подаються державному реєстратору під час державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державним реєстратором на підставі заяви, поданої уповноваженою особою, документів, які надають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, та після перевірки повноважень особи і документів, що посвідчують право власності на майно. Державним реєстратором здійснюються заходи щодо виявлення заборон реєстрації прав власності на майно, стосовно якого подано відповідну заяву, та за наслідками приймається обгрунтоване рішення про реєстрацію права власності на майно або зупинення чи відмову у реєстрації права власності з обов'язковим мотивуванням підстав зупинення або відмови у відповідній реєстрації об'єкту нерухомого майна.

У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності СТОВ Деркул , його учасників або МШПМК-36 (правонаступником якого є апелянт) на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, площа Спортивна, 13.

Посилання товариства на отримані з Марківського районного архіву рішення про прийняття в експлуатацію нерухомого майна МШПМК-36, копію акту на постійне землекористування МШПМК-36, за адресою СТОВ Деркул , яке є правонаступником МШПМК-36, низку інших документів, які підтверджують право МШПМК-36 на будівлі та споруди, відповідь про неможливість отримання рішень про введення в експлуатацію інших будівель та споруд МШПМК-36, в зв'язку з тим, що архівні документи на цей час були передані до Луганського обласного державного архіву, а тому, знаходяться не території тимчасово непідконтрольній владі України, не приймаються колегією суддів. Так, зокрема, архівна копія рішення виконавчого комітету Марківської районної ради депутатів № 193 від 28.06.1978 свідчить, що Марківське міжколгоспне дорожньо-будівельне управління прийняло на баланс адміністративну будівлю на 10 робочих місць. Проте в матеріалах справи відсутні відомості, які конкретизують цю будівлю та засвідчують, що вона не передавалась іншим особам.

Щодо доводів апелянта з приводу відсутності в Старобільської місцевої прокуратури Луганської області підстав для звернення до суду з позовом суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, враховуючи, що Марківська селищна рада Марківського району Луганської області не вжила заходів для прийняття у власність нерумого майна, власника якого не встановлено, орган прокуратури звернувся до суду за захистом інтересів держави в межах наданих йому законом повноважень.

Орган місцевого самоврядування не скористався передбаченим ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру правом оскаржити наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваній постанові висновок, що за відсутності документів, які посвідчують право власності СТОВ Деркут на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, площа Спортивна, 13, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Вагіна Олександра Арсентійовича № 30475490 від 15.07.2016 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 94, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Деркул на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року в справі № 812/750/17 за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Марківської селищної ради Марківського району Луганської області до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Вагіна Олександра Арсентійовича, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Деркул про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року в справі № 812/750/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 листопада 2017 року. Повний текст ухвали складений 29 листопада 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

І. Д. Компанієць

Л. В. Ястребова