Ухвала

від 28.11.2017 по справі 813/1974/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10372/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И В:

31.05.2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.02.2017 року №0000691406, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2015 року на загальну суму 10500 грн. 00 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року за №0000691406.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ТзОВ Гал-ЕКСПОТОРГ (покупець) та ПП Аква-Медікум (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник поставляє протягом дії цього договору, а покупець приймає і оплачує на умовах цього договору товару за цінами, кількістю та в асортименті, наведених накладний постачальника, які підписуються повноважними представниками сторін та є невід'ємній частинами цього договору. Реальність здійснення господарських операцій ТзОВ Гал-ЕКСПОТОРГ з його контрагентом - ПП Аква-Медікум підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: заявою-специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням, банківськими виписками. На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльне позивачем надано акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Оскільки контролюючим органом не надано жодних доказів в підтвердження прямої участі позивача у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на його обізнаність про таке порушення, суд першої інстанції вважає, що у спірних правовідносинах порушено справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях, які стосуються спірних правовідносин.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального права, Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Апелянт звертає увагу на те, ТзОВ Гал-Експоторг придбавав у ПП Аква- Медікум піддони. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 25.08.2016р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засновника, директората головного бухгалтера ТОВ 100 Років Гарантії , який одночасно є засновником, директором та головним бухгалтером ПП Аква-Медікум визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, тобто фіктивному підприємництві ТОВ 100 Років Гарантії . Допитаний як свідок ОСОБА_1 повідомив, що в період 2015-2016 років підписував, посвідчував печаткою первинні документи ПП Аква-Медікум про проведення фінансово-господарських відносин з контрагентами, які не мали реального характеру, за що отримував грошову винагороду. Крім того, зареєстрував на своє ім'я ТОВ 100 Років Гарантії без мети здійснення господарської діяльності і також видавав відповідні документи про фіктивні взаємовідносини з контрагентами за грошову винагороду, при цьому вказав на осіб, причетних до даної незаконної діяльності. ОСОБА_1 подано заяви від 05.07.2016 до податкових органів Львівської та Тернопільської областей про визнання документів та відповідних фінансово-господарських операцій ПП Аква-Медікум , ТОВ 100 Років Гарантії за період із січня 2015 року по квітень 2016 року недійсними.

Крім цього, апелянт стверджує, що до перевірки не було надано належним чином оформлених первинних документів щодо підтвердження фактичного отримання товарів ПП Аква-Медікум , а саме: документів, які підтверджують факт транспортування, відображають час, місце отримання товарів, осіб, які брали безпосередню участь у виконанні, здійсненні вищевказаних господарських операцій.

Наявність вищевказаної інформації у сукупності дозволяє зробити висновок про недостовірність відомостей у первинних документах (податкових та видаткових накладних), на підставі яких платником податків сформовано дані податкового обліку за спірними операціями.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 07.12.2016р. по 13.12.2016р. Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ Гал-ЕКСПОТОРГ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП Аква-Медікум за період з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року.

За результатами проведеної перевірки 20.12.2016р. складено акт №4875/13-04-14-01/36312739, згідно висновків якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.2, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення суми ПДВ за жовтень 2015 року на суму 10 500 грн.

Зі змісту акта перевірки видно, що податковим органом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 25.08.2016 року у справі №464/6184/16-к засуджено ОСОБА_1 та визнано його винуватим за ч.І ст.205 КК України (фіктивне підприємництво). Крім того, згідно даних інформаційних ресурсів органів ДФС України встановлено, що ПП Аква-Медікум подано до органу фіскальної служби останній звіт з податку на додану вартість за червень 2016 року.

На підставі вказаного акта Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 року №0000691406, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2015 року на загальну суму 10500 грн. 00 коп.

Встановлено, що 20.10.2015 року між ТзОВ Гал-Експоторг (покупець) та ПП Аква-Медікум (постачальник) було укладено договір поставки №20/10/2015, відповідно до умов якого постачальник поставляє протягом дії цього договору, а покупець приймає і оплачує на умовах цього договору товару за цінами, кількістю та в асортименті, наведених накладний постачальника, які підписуються повноважними представниками сторін та є невід'ємній частинами цього договору.

Реальність здійснення господарських операцій ТзОВ Гал-ЕКСПОТОРГ з його контрагентом - ПП Аква-Медікум підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: заявкою-специфікацією №1 від 20.10.2015 року, видатковою накладною від 21.10.2015 року за №48 на суму 63000 грн. 00 коп., в тому числі 10500 грн. 00 коп., податковою накладною від 21.10.2015 року за №11, платіжним дорученням від 21.10.2015 року за №884 на суму 63000 грн. 00 коп., банківськими виписками.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Кім того, в матеріалах справи наявний Витяг з реєстру платників податку на додану вартість з якого вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку та являвся платником податку на додану вартість.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.2 статті ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 року первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується укладення господарського договору між позивачем та його конрагентом ПП Аква-Медікум , факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

На момент видачі податкових накладних ТзОВ Гал-ЕКСПОТОРГ та ПП Аква-Медікум були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і ними було правомірно видано податкові накладні.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у вироку від 25.08.2016 року, за яким ОСОБА_1 (засновника, директора, головного бухгалтера) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за придбання суб'єкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності та його використання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, надавалась оцінка діяльності згаданої посадової особи як керівника ТзОВ 100 років гарантії , а не контрагента позивача ПП Аква-Медікум .

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі №813/1974/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-ЕКСПОТОРГ до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення- рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. Б. Хобор Р. П. Сеник

Повний текст судового рішення виготовлено 28.11.2017 року.