Ухвала

від 23.11.2017 по справі 2а-9319/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9820/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до приватного підприємства Сатаф-Індустрія про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова 21.08.2017 звернулося в суд із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 по справі №2а-9319/2012 щодо стягнення з ПП Сатаф-Індустрія заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5976,66 грн. з управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року в задоволенні заяви Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати на прийняти нове, яким заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 01.10.2013 Міністерство доходів і зборів України розпочало адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з набранням чинності Законами України від 04.07.2013 №404-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи та №406-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи . Вказує, що на сьогодні Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначає, що Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 внесено зміни у Положення про Пенсійний фонд України, якими адміністрування єдиного внеску Пенсійним фондом виключено. Апелянт вказує, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок в частині завершення процедури такого адміністрування.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст. 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2012 управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова звернулось в суд з позовом до приватного підприємства Сатаф-Індустрія , в якому просило стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова заборгованість в сумі 5976,66 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 позов задоволено. Вказана постанова сторонами в апеляційному порядку не оскаржена і набрала законної сили.

19.11.2012 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №2а-9319/2012 боржником у якому вказано приватне підприємство Сатаф-Індустрія .

18.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48761289 про примусове виконання виконавчого листа №2а-9319/2012.

Відмовляючи в задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що заявник є органом, який відповідно до Закону №406-VII закінчує процедуру по стягненню заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому виступає стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2а-9319/2012.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно з ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказаною нормою процесуального права визначено підстави, за наявності яких судом може бути замінено сторону виконавчого провадження, а саме: наявність відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення та вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України проведено реорганізацію управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова шляхом злиття та утворення нового територіального органу Пенсійного фонду України - Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова.

Дана обставина підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про що внесено запис №14151340000041414 (а.с. 69).

В свою чергу, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, частиною 4 статті 8 якого встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Зазначені вище положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування викладено в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04.07.2013 №406-VII (далі - Закон №406-VII), який прийнято з метою узгодження положень законодавчих актів України зі змінами, що відбулися в системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, утворенням Міністерства доходів і зборів України, визначення законодавчих умов належного функціонування загальної системи адміністрування податків, зборів та єдиного соціального внеску, усунення можливих правових колізій щодо зазначених питань.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону №406-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (набрав чинності 11.08.2013).

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону №406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи .

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Таким чином, органи Пенсійного фонду закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом №406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки).

При цьому, колегія суддів зазначає, що не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного внеску.

Аналізуючи наведене, управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова, правонаступником якого є Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова, є органом, який відповідно до Закону №406-VII закінчує процедуру по стягненню з приватного підприємства Сатаф-Індустрія 5976,66 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів, також, звертає увагу, що п. 5 Прикінцевих положень Закону №406-VII визначено механізм перерахування сплачених сум єдиного внеску до органів доходів і зборів, а саме встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова, правонаступником якого є Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова, як з огляду на положення Закону №406-VII, так і на ст. 15 Закону України Про виконавче провадження не втратило статусу стягувача у виконавчому провадженні ВП№48761289, оскільки у нього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні даної заяви.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі №2а-9319/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук

Повний текст судового рішення виготовлено 28.11.2017