Ухвала
від 28.11.2017 по справі 918/235/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" листопада 2017 р. Справа № 918/235/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації - 1 та Здолбунівської районної держаної адміністрації - 2

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД"

про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 9,2 га

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився;

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : не з'явився;

Від органу прокуратури : ОСОБА_2 (дов. № 026596 від 30.05.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (позивач - 1) та Здолбунівської районної держаної адміністрації (далі - позивач - 2) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД", просить суд зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" повернути до земель лісового фонду державної власності земельну ділянку площею 9,2 га, індексно - кадастровий номер 5622687000:03:002:0051, вартістю 5 252 703 грн. 00 коп., яка була передана згідно договору оренди, укладеного 30.03.2006 між Рівненською обласною державною адміністрацією в особі голови Здолбунівської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД", зареєстрованого у Державному реєстрі земель 30 квітня 2006 року, про що здійснено запис № 040659600001, за актом прийому- передачі з Здолбунівською районною державною адміністрацією у стані, не гіршому, порівняно з тим, в якому вона була передана в оренду, шляхом проведення рекультивації.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05 квітня 2017 року порушено провадження у справі № 918/235/17.

Рішенням господарського суду від 19 квітня 2017 року позов Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Здолбунівської районної держаної адміністрації задоволено повністю.

На виконання вищевказаного рішення 03 травня 2017 року видано відповідні судові накази.

17 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 20 листопада 20147 року розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду призначено до слухання в судовому засіданні.

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року уповноважений представник прокуратури заперечив проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.

В судове засідання представники позивача - 1, 2 та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суд, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами статтей 116, 117 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Це не виключає право господарського суду за заявою стягувача або боржника відстрочити або розстрочити рішення суду.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що для виконання рішення суду необхідно провести рекультивацію земельної ділянки, роботи щодо рекультивації земельної ділянки потребують великого об'єму земельних робіт з перевезення та переміщення гірських порід, на переконання боржника усі зазначені вище обставини утруднюють виконання рішення суду.

З приводу наведених у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (надалі - постанова) роз'яснено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також, пунктом 7.1.1 даної постанови роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до правової позиції наведеної у пункті 7.2 постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Також роз'яснено, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

З аналізу вищенаведеного суд вбачає, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, законодавець пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм статей 32, 33 ГПК України.

З матеріалів справи суд вбачає, що на підтвердження наведених у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, боржником не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що для виконання рішення суду необхідно продовжити термін рекультивації земельної ділянки саме до 01 червня 2018 року.

Заява про відстрочку виконання рішення суду ґрунтується виключно на припущеннях боржника, останній просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 918/235/17 строком до 01 червня 2018 року, проте, боржник не зазначає, що саме до 01 червня 2018 року ці обставини будуть усунені, а рішення буде виконано.

Також, суд зазначає, що відстрочка виконання рішення суду подовжує період відновлення порушеного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини - несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, - суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Так, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В статті 115 ГПК України також відображено принцип обов'язковості судових рішень. Відповідно до положень вказаної статті, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у нормах частини 5 статті 124 Конституції України: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надання у даному випадку відстрочки є невмотивованим, оскільки фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період порушує баланс інтересів стягувача та боржника, чим порушуються основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавлено кредитора можливості захистити свої права.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" в задоволенні заяви від про відстрочку виконання судового рішення у справі за № 918/235/17.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 5 примірники:

1 - до справи;

2 - прокуратурі рекомендованим (35705, м. Здолбунів, вул. Княгині Ольги, 36);

3 - позивачу рекомендованим (33029, м. Рівне, м-н Просвіти, 1);

4- позивачу рекомендованим (35700, м. Здолбунів, вул. Михайла Грушевського, 14);

5 - відповідачу рекомендованим (35700, м. Здолбунів, вул. Незалежності, 42).

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення28.11.2017
Оприлюднено04.12.2017
Номер документу70586654
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/235/17

Ухвала від 26.03.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 05.03.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 22.01.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 10.01.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 08.12.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 28.11.2017

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 20.11.2017

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 04.07.2017

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Ухвала від 23.06.2017

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

Судовий наказ від 03.05.2017

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Войтюк В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні