Постанова

від 22.11.2017 по справі 910/6866/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа№ 910/6866/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Тищенко О.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 22.11.2017

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 (повне рішення складено 26.07.2017)

у справі №910/6866/17 (суддя О.М. Ярмак)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРОНА ГРУП"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Фізична особа-підприємець Галілей Анатолій Степанович

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

2) ОСОБА_3;

3) ОСОБА_4

про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/6866/17 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Михальська Ю.Б., Тищенко О.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/6866/17 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2017, у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду справи №910/6866/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Тищенко О.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Тищенко О.В., Коротун О.М. прийнято до свого провадження вказану вище апеляційну скаргу.

а підставі ст. 96 ГПК , надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ ВЕРОНА ГРУП просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях, в яких надавав свої пояснення, підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача приймав участь у судових засіданнях, в яких надавав свої пояснення, заперечував проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Представники третіх осіб-1,-2,-3 участі в судових засіданнях не приймали, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, не скористались. Про день та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб-1,-2,-3.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем Галілеєм Анатолієм Степановичем укладено кредитний договір №49/К-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно з умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію в еквіваленті 6 565 000,00 гривень на строк та на умовах визначених у договорі.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем Галілеєм Анатолієм Степановичем укладено іпотечний договір № 49/Zkin-07, за умовами якого предметом іпотеки є адміністративна будівля (літ А-2) площею 561,9 м2, гараж (літ. Б) площею 16,2 м2, магазин (літ. А1-3) площею 1 188,8 м2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності іпотекодавцю.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2010 у справі №25/184-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" в особі Дніпропетровської філії до Фізичної особи-підприємця Галілея А.Є., Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будівел" та Приватного підприємства "Стройсервіс - 2000" задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 10 984 303,17 грн.

24.11.2010 відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області №25/184-09 від 02.08.2010 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22844169.

У зв'язку із невиконанням боржниками рішення суду в добровільному порядку, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду, а саме - проведено опис та арешт нежитлових приміщень будівлі, загальною площею 1766,90 кв.м., адміністративної будівлі (літ. А-2) площею 561,9 кв.м., гаражу (літ. Б) площею 16.2 кв.м., магазину (літ. А-3) площею 1 188,8 кв.м., які розташовані у АДРЕСА_1.

01.07.2013 між Державною виконавчою службою України та Приватним підприємством "Нива-В.Ш." (організатор) було укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) №13/27 (надалі - договір).

22.07.2013 Приватним підприємством "Нива-В.Ш." було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м. яке належить Галілею Анатолію Степановичу. За наслідками проведення прилюдних торгів було складено протокол №13/27/1.

26.07.2013 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України складено акт 245/12 про реалізацію предмета іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 у справі №910/17564/13 за позовом Фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича визнано недійсними та скасовано результати прилюдних торгів, які проведені 22.07.2013 приватним підприємством "Нива-В.Ш" з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ.А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ.Б, інвентарний номер 067, магазин, літ.А-3, інвентарний номер 066), яке належить фізичній особі-підприємцю Галілею А.С. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), які оформлені протоколом проведення прилюдних торгів № 13/27/1 від 22.07.2013 та актом державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги від 25.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ", останнє набуло право вимагати від Фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 49/К-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.07.2007 та права іпотекодержателя за іпотечним договором № № 49/Zkin-07.

01.08.2013 приватним нотаріусом нотаріального округу Горловою Ю.М. видано свідоцтво №2224 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ.А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ.Б, інвентарний номер 067, магазин, літ.А-3, інвентарний номер 066), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі чого, у квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРОНА ГРУП" про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказане свідоцтво видане за результатами недійсних торгів, порушує його права як власника права вимоги за кредитним договором №49/К-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.07.2007 та іпотекодержателя за іпотечним договором №49/Zkin-07, тому має бути визнаним недійсним, що дасть позивачу можливість звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки.

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Так, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено перед судом наявності у нього суб'єктивного права, яке було порушено відповідачем шляхом вчинення ним неправомірних дій, не описано характеру цих дій, не підтверджено їх неправомірність відповідними доказами, тому підстав для захисту прав та інтересів позивача, які, на його думку, порушені відповідачем у обраний ним спосіб у суду, немає.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом за захистом своїх прав позивач посилається на те, що право власності на спірне майно зареєстровано за відповідачем, який не визнає за ним право на це майно, а тому просить визнати недійсним свідоцтво від 01.08.2013 № 2224 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посилаючись на 203,204,215,216,236 ЦК України.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч 1, п. 4 ч 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів спрямованих на запобігання правопорушенням.

На переконання колегії суддів, приймаючи рішення про відмову у позові, судом першої інстанції не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Обмежене тлумачення місцевим господарським судом ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призвело, на думку колегії, до відмови позивачу в реалізації його права на судовий захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс11.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що для відновлення становища яке існувало до порушення, ТОВ АРТ РЕНТАЛ , як іпотекодержатель нерухомого майна, яке було продано з прилюдних торгів 22.07.2013 ТОВ ВЕРОНА ГРУП , має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва № 2224 від 01.08.2013 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірнім, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Приписами ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Як встановлено судом, результати прилюдних торгів (як правочин), де переможцем став відповідач у справі ТОВ ВЕРОНА ГРУП , визнано недійсними у судовому поряду, а тому позивач як іпотекодержатель спірного майна є власником всіх прав вимог за кредитним договором (у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором). В свою чергу позичальником не виконано зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору та не погашена заборгованість, яка підтверджена та встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2010 у справі № 25/184-09 у розмірі 10 984 303,17 грн.

Отже, позивач, маючи законні права іпотекодержателя нерухомого майна відповідно до умов іпотечного договору за № 49/2лсіп-07 від 11 липня 2007 року має право погасити існуючі зобов'язання позичальника перед ним шляхом подання позовної заяви в суд про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову у позові, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не врахував, що підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та видачі правовстановлюючого документу в формі свідоцтва № 2224 від 01.08.2013 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, з реалізації предмета іпотеки для ТОВ ВЕРОНА ГРУП є акт про реалізацію предмета іпотеки, виданий головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінським Ю.В., який визнано недійсним Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 року у справі № 910/17564/13. Дані обставини підтверджують про те, що не настало жодних правових наслідків для видачі зазначеного вище свідоцтва та реєстрації права власності за ТОВ ВЕРОНА ГРУП предмету іпотеки.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, днем початку перебігу позовної давності для позивача є 04.03.2015, оскільки підставою для звернення до суду з позовом стало визнання недійсним та скасування 04.03.2015 Вищим господарським судом України результатів прилюдних торгів, які проведені 22.07.2013 ПП "НИВА-В.Ш" з реалізації нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи положення ст. 257 ЦК України, із відповідним позовом позивач міг звернутись до 03.03.2018, включно.

Отже, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою 25.04.2017, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення суду - скасувати. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Визнати недійсним свідоцтво від 01.08.2013 № 2224 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, з реалізації предмета іпотеки, видане Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Юлією Миколаївною ТОВ ВЕРОНА ГРУП (код ЄДРПОУ 38489344) на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складається з нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ.А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ. Б, інвентарний номер 067, магазин, літ.А-3, інвентарний номер 066), придбане на прилюдних торгах 22.07.2013.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/6866/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 у справі №910/6866/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво від 01.08.2013 № 2224 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, з реалізації предмета іпотеки, видане Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Юлією Миколаївною ТОВ ВЕРОНА ГРУП (код ЄДРПОУ 38489344) на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складається з нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ.А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ. Б, інвентарний номер 067, магазин, літ.А-3, інвентарний номер 066), придбане на прилюдних торгах 22.07.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРОНА ГРУП" (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, будинок 55 код ЄДРПОУ 38489344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" (76036, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, село Хриплин, ВУЛИЦЯ ПРЕСМАШІВСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 39621689) 1600,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 1760,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Матеріали справи №910/6866/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

О.В. Тищенко