Постанова

від 13.03.2018 по справі 910/6866/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6866/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Гамея В.В. (адвокат, дов. від 07.03.2018),

відповідача - не з'явився,

третьої особи-1 - Данилів М.М. (адвокат, дов. від 26.01.2018),

третьої особи-2 - не з'явився,

третьої особи-3 - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 (судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М., Тищенко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРОНА ГРУП",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Фізична особа-підприємець Галілей Анатолій Степанович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_4,

про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" (далі - ТОВ "АРТ РЕНТАЛ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРОНА ГРУП" (далі - ТОВ "ВЕРОНА ГРУП") про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначене свідоцтво, видане за результатами недійсних торгів, порушує його права як власника права вимоги за кредитним договором від 11.07.2007 № 49/К-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі - договір № 49/К-07) та іпотекодержателя за іпотечним договором № 49/Zkin-07, тому має бути визнано недійсним, що дасть позивачеві можливість звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки.

27.06.2017 від відповідача до суду надійшла заява про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 (суддя Ярмак О.М.) у позові відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач не довів суду наявності у нього суб'єктивного права, яке було порушено відповідачем шляхом вчинення ним неправомірних дій, не описано характеру цих дій, не підтверджено їх неправомірності відповідними доказами, тому підстав для захисту прав та інтересів позивача, які, на його думку, порушено відповідачем, у обраний ним спосіб у суду немає, а з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, позовна давність не застосовується.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним свідоцтво від 01.08.2013 № 2224 про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах з реалізації предмета іпотеки, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Юлією Миколаївною ТОВ "ВЕРОНА ГРУП" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ. А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ. Б, інвентарний номер 067, магазин, літ. А-3, інвентарний номер 066), придбане на прилюдних торгах 22.07.2013.

Постанову обґрунтовано неврахуванням судом першої інстанції під час прийняття рішення про відмову у позові, що підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та видачі правовстановлюючого документа у формі свідоцтва № 2224 від 01.08.2013 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки для ТОВ "ВЕРОНА ГРУП" є акт про реалізацію предмета іпотеки, який визнано недійсним, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 у справі № 910/17564/13, а тому немає жодних правових підстав для видачі оскаржуваного свідоцтва та реєстрації права власності за ТОВ "ВЕРОНА ГРУП" предмета іпотеки. Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту, а позовні вимоги визнано обґрунтованими. Підставою для звернення до суду з позовом стало визнання недійсним та скасування Вищим господарським судом України результатів прилюдних торгів постановою від 04.03.2015 у справі № 910/17564/13. Із цієї дати, на думку суду апеляційної інстанції, почався перебіг строку позовної давності для позивача, тому позивач 25.04.2017 звернувся із позовною заявою в межах строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову апеляційного господарського суду скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає про помилковість посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11, щодо обраного позивачем способу захисту; поза увагою суду апеляційної інстанції залишилася недоведеність належними доказами переходу права вимоги за іпотечним договором до позивача; пред'явлення позову у справі № 910/17564/13 лише до організатора торгів, а не до державного виконавця і покупця робить неспроможним поворот виконання купівлі-продажу майна на спірних прилюдних торгах; суд апеляційної інстанції не звернув уваги на часткове погашення вимог первісного кредитора під час здійснення виконавчого провадження та не застосував положення статей 261, 262 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) під час обчислення строку позовної давності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувану постанову залишити без змін з тих мотивів, що він застосував спосіб захисту порушеного права, передбачений законодавством, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення; в день укладення договору про відступлення права вимоги було дотримано норм законодавства, що регулюють укладення таких договорів; суд апеляційної інстанції правильно застосував норми законодавства під час обчислення строку позовної давності.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджується матеріалами справи, що розглядається і висновками, зробленими у межах розгляду справи № 25/184-09 Господарським судом Дніпропетровської області та справи № 910/17564/13 Господарським судом міста Києва, що 11.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк") та Фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) Галілеєм Анатолієм Степановичем укладено договір № 49/К-07, за умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію в еквіваленті 6 565 000,00 грн. на строк і на умовах, визначених у договорі.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між ТОВ "Укрпромбанк" та ФОП Галілеєм А.С. укладено іпотечний договір № 49/Zkin-07, за умовами якого предметом іпотеки є адміністративна будівля (літ А-2) площею 561,9 м 2 , гараж (літ. Б) площею 16,2 м 2 , магазин (літ. А1-3) площею 1 188,8 м 2 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності іпотекодавцю.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2010 у справі № 25/184-09 позовні вимоги ТОВ "Укрпромбанк" в особі Дніпропетровської філії до ФОП Галілея А.С. та поручителів (Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будівел" та Приватного підприємства "Стройсервіс- 2000") задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 10 984 303,17 грн.

24.11.2010 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 25/184-09 від 02.08.2010 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22844169.

У зв'язку із невиконанням боржниками рішення суду в добровільному порядку державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду, а саме, проведено опис та арешт майна, зокрема: нежитлових приміщень будівлі загальною площею 1766,90 м 2 : адміністративна будівля (літ. А-2) площею 561,9 м 2 , гараж (літ. Б) площею 16,2 м 2 , магазин (літ. А-3) площею 1 188,8 м 2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

01.07.2013 між Державною виконавчою службою України і Приватним підприємством "Нива-В.Ш." (організатор) укладено договір про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) № 13/27.

22.07.2013 організатором проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). За наслідками проведення прилюдних торгів складено протокол № 13/27/1.

26.07.2013 державним виконавцем складено акт № 245/12 про реалізацію предмета іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 у справі № 910/17564/13 за позовом ФОП Галілея А.С. визнано недійсними та скасовано результати прилюдних торгів, проведених 22.07.2013, оформлених протоколом проведення прилюдних торгів від 22.07.2013 № 13/27/1 та актом державного виконавця.

Крім того, на підставі поданих позивачем документів суд з'ясовав, що внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги 25.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" та ТОВ "АРТ РЕНТАЛ" останнє набуло право вимаги до ФОП Галілея А.С. щодо належного виконання зобов'язань за договором № 49/К-07 та права іпотекодержателя за іпотечним договором № 49/Zkin-07.

За твердженням ТОВ "АРТ РЕНТАЛ", 01.08.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу видано свідоцтво № 2224 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, яке порушує його права як власника права вимоги за кредитним договором.

Нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 19.11.2013, ТОВ "ВЕРОНА ГРУП" продало у рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що встановлено в межах розгляду цивільної справи у проваджені № 22-ц/778/2546/16 та вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За матеріально-правовою вимогою про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки у позовній заяві позивач зазначив відповідачем ТОВ "ВЕРОНА ГРУП".

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) наявності у нього суб'єктивного права, яке було порушено відповідачем шляхом вчинення ним неправомірних дій, а отже місцевий господарський суд правомірно не застосував позовну давність з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки результати прилюдних торгів, переможцем яких став відповідач, у судовому порядку визнано недійсними, а тому позивач як іпотекодержатель спірного майна є власником всіх прав та вимог за кредитним договором, а також про те, що позичальник не виконав зобов'язань відповідно до умов договору № 49/К-07 та не погасив заборгованість, підтверджену та встановлену рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2010 у справі № 25/184-09 у розмірі 10 984 303,17 грн, не обґрунтовано нормами права та не доведено матеріалами справи.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Суд касаційної інстанції вважає правомірними посилання скаржника на хибність висновків суду апеляційної інстанції щодо обрання позивачем належного способу захисту з огляду на недоведеність ним суб'єктивного права, яке було порушено відповідачем шляхом вчинення ним неправомірних дій, враховуючи характер спірних правовідносин.

Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Таке свідоцтво - лише документ, що засвідчує придбання нерухомого майна.

Отже, доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про застосування ним способу захисту порушеного права, передбаченого законодавством, а саме відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє, оскільки саме лише задоволення зазначеної вимоги не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним.

Колегія суддів також погоджується з аргументами скаржника, що первісний кредитор - ТОВ "Укрпромбанк" визнав часткове погашення своїх вимог на суму проведеного державним виконавцем платежу за рахунок продажу з торгів предмета іпотеки, що на підставі положень статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 593 ЦК є підставою для припинення іпотеки.

У подальшому ТОВ "Укрпромбанк" за основним кредитним зобов'язанням відступило право вимоги ТОВ "ІК ""ІФГ КАПІТАЛ" без урахування суми отриманої від погашених вимог за продаж з торгів предмета іпотеки.

Позивач не довів належними доказами переходу прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 49/Zkin-07 від ТОВ "Укрпромбанк" до ТОВ "ІК ""ІФГ КАПІТАЛ", яке, в свою чергу, відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо", а останнє відступило таке право ТОВ "АРТ РЕНТАЛ".

Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що інші доводи, викладені у касаційній скарзі та відзиві на неї, фактично зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи, що з огляду на вимоги статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, не належить до повноважень касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позивних вимог, а суд апеляційної інстанції задовольнив позов без належних правових підстав.

Згідно з приписами статті 312 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому її слід скасувати, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

У зв'язку з тим, що суд задовольняє касаційну скарги та скасовує постанову апеляційного суду, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на суму 1 920 грн. у спорі немайнового характеру.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 327 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, отже видача наказу про стягнення зазначеного судового збору має бути здійснена саме судом першої інстанції.

Зважаючи на викладене та керуючись статями 300, 301, 308, 312, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 910/6866/17 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ РЕНТАЛ" на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 1 920 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять грн) за подання та розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков