Постанова

від 27.11.2017 по справі 910/14033/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. Справа№ 910/14033/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс - груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017р.

у справі № 910/14033/17 (суддя Привалова А.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс - груп"

про стягнення 280 661, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-Груп" на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 256 146 грн. 08 коп. - заборгованості за кредитом, 23 166 грн. 52 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1348 грн. 82 коп. - пені та 4209 грн. 92 коп. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, здійснивши виконання заявок відповідача - гарантованих платежів, за рахунок коштів банку у межах кредитних лімітів, встановлених для поточного рахунку №26002052620387 на момент виконання заявок на договірне списання коштів. Відповідачем належним чином свої обов'язки з повернення кредитних коштів виконано не було, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість з повернення кредиту в сумі 256 146,08 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що матеріали справи ну містять жодних доказів, які б підтверджували підписання відповідачем Умов та правил надання банківських послуг , Тарифів банку (відсутній як власноручний підпис уповноваженої особи відповідача на даних документах, так і електронний підпис).

Скаржник зазначає й про те, що з поточного рахунку відповідача, який відкритий у ПАТ КБ Приватбанк №26002052620387 не здійснювались виплати коштів за рахунок кредитного ліміту (лінії), вимога щодо стягнення яких з відповідача заявлена позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 27.11.2017р. не з'явились позивач та відповідач.

Враховуючи те, що позивач та відповідача про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017р.), явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача та відповідача.

24.11.2017р. через відділ документообігу та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про огляд оригіналів документів, доданих до позовної заяви.

Судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання відповідача з огляду на його необґрунтованість.

Крім того, від відповідача через відділ документообігу та моніторингу виконання документів 24.11.2017р. надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судова колегія, порадившись, з огляду на ст. 81-1 ГПК України, відповідно до якої у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, з урахуванням неявки в судове засідання 27.11.2017р. представників сторін, відмовляє в задоволенні клопотання.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 12.03.2014р. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Авекс-Груп (клієнт) про відкриття банківського рахунку у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк (банк) відкрито поточний рахунок №26002052620387.

Позивач вказував, що згідно зазначеної заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Крім цього позивач зазначав, що відповідно до договору, відповідачу надано право користуватися послугою Банку "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.

Позивач вказував, що 18.11.2016р. за допомогою Internet Banking Приват-24 ТОВ Авекс-Груп були сформовані заявки №3250, №3251, №3284, №3285, №3286, №3287, №3289 про перерахування 28 листопада 2016р. на користь третіх осіб за рахунок кредитних коштів, загалом 369999,24 грн. Відповідні кошти були перераховані банком 28.11.2016р. Таким чином, банк надав ТОВ Авекс-Груп кредитні кошти за послугою Гарантований платіж за його Заявками №3250, №3251, №3284, №3285, №3286, №3287, №3289.

Відповідач у суді першої інстанції заперечував проти підписання ним електронно-цифровим підписом заяви про приєднання і погодження з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", Тарифами ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, так і вказаних заявок на гарантовані платежі.

Приймаючи рішення у зазначеній справі місцевий господарський суд виходив з положень ЦК України, ГК України, Умов та правил надання банківських послуг та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.2.2.1. "Умов та правил надання банківських послуг" Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказаний в заявці.

Наведені положення Умов та правил надання банківських послуг визначають можливість та порядок надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів, особі, яка є Клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк" та має відкритий поточний рахунок.

При цьому, відкриттю поточного рахунку передує укладення відповідного договору шляхом його підписання або у формі заяви-приєднання до Умов.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України). Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України). Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 Цивільного кодексу України).

Позивачем на підтвердження укладення між сторонами договору від 12.03.2014 надано заяву від 12.03.2014, в якій зазначено, що підписавши цю заяву, ТОВ Авекс-Груп приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Також, позивачем було надано заявки на гарантовані платежі (т.1, а.с. 17-22).

Вказані документи (заява від 12.03.2014 та заявки на гарантовані платежі №3250, №3251, №3284, №3285, №3286, №3287, №3289) не містять підпису уповноваженої особи відповідача, натомість у них наявні відмітки про підписання ТОВ Авекс-Груп електронно-цифровим підписом у системі інтернет-клієнт-банк Приват 24.

В свою чергу, відповідач заперечує факт укладання з банком договору від 12.03.2014 через систему інтернет-клієнт-банк шляхом приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httr://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Так, відповідач вказує, що вказані документи не підписувалися ним електронно-цифровим підписом.

Згідно з п.п. 3.2.2.11.1, 3.2.2.12.2. Умов даний договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронно-цифрового підпису всіма його сторонами. Даний договір підписаний з використанням електронно-цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису,

отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Також у вказаній статті даються визначення "особистого ключа" та "відкритого ключа".

Так, особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Позивачем не доведено того, що саме відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву від 12.03.2014 про приєднання до умов, викладених в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, а також заявки на гарантовані платежі, оскільки банком не надано ані відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомостей про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

При цьому, відповідач заперечує факт підписання вказаних документів.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач підписав заяву через систему "Приват24", слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 11.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція), юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Пункт 2.10 Інструкції визначає, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

Можливість здійснення електронних платежів за допомогою системи "Клієнт-Банк", "Інтернет-Банк" обумовлена також отриманням клієнтом від банку електронного ключа для використання електронного підпису.

В п. 14.8 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.

Відповідно до п. 14.9. ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Національний банк України має право встановлювати обов'язкові умови договору.

Згідно з п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи.

Пункт 18.4. ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачає, що електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ:

процедуру перевірки електронного підпису;

процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

Позивачем не доведено можливості здійснення відповідачем підписання вказаної заяви від 12.03.2014 та заявок на гарантовані платежі через систему інтернет-клієнт-банкінг, а також здійснення фактичного підключення відповідача до системи дистанційного обслуговування та передачі відповідачу електронних ключів для оформлення ним розрахунково-касових документів.

З огляду на викладене, публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" не доведено факту укладення між сторонами договору банківського обслуговування від 12.03.2014, який є підставою позову, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів, та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Аналогічної позиції про те, що ненадання доказів підписання електронним цифровим підписом заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів ПриватБанку свідчить про недоведеність укладення договору банківського обслуговування, дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 09.11.2017р. у справі №910/25277/15, від 12.10.2016 у справі №916/16/16 та від 31.01.2017 у справі №910/6505/15-г.

Не підтверджує обставин укладення між сторонами договору банківського обслуговування від 12.03.2014, який є підставою позову, і підписана директором відповідача Заява про відкриття поточного рахунку від 12.03.2014 (т.1, а.с.13). Хоча згідно вказаної заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок №26002052620387, проте вказана обставина жодним чином не підтверджує того, що 12.03.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Авекс-Груп " приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку, шляхом реєстрації заяви через систему інтернет - клієнт - банкінг, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 12.03.2014 №б/н.

За наведених обставин, заява про відкриття поточного рахунку від 12.03.2014р. не підтверджує обставин укладення між сторонами договору банківського обслуговування від 12.03.2014р., який є підставою позову, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів, та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань.

При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що виписки по рахункам, надані позивачем, є належними доказами надання відповідачу кредитних коштів, в той час як відповідач скориставшись кредитними коштами у встановлені строки не здійснив повернення кредиту, сплату процентів, у зв'язку з чим за ТОВ Авекс-Груп рахується заборгованість в сумі 280661,42 грн., слід зазначити наступне.

Як зазначено у заяві від 12.03.2014 відповідачу відкрито в ПАТ КБ "ПриватБанк" поточний рахунок №26002052620387.

Крім цього, у наданих позивачем до суду заявках на гарантовані платежі вказано також зазначений рахунок №6002052620387, як рахунок відправника, а саме ТОВ Авекс-Груп .

Разом з тим, на підтвердження наведених у позові сум заборгованості за кредитом, по процентам та пені за користування кредитом позивачем було надано виписки с інших банківських рахунків ТОВ Авекс-Груп : 20626052617396, 20673052644840, 20690052679638, на які, в свою чергу, відсутні посилання, як в позовній заяві, так і заяві від 12.03.2014 про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та заявках на гарантовані платежі, які були додані до позовної заяви.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс - Груп" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017р. у справі №910/14033/17 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Справу №910/14033/17 повернути до Господарського суду міста Києва

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло