Ухвала

від 30.11.2017 по справі 295/2340/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2340/17 Головуючий у 1-й інст. Гумен Н. В.

Категорія 53 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 2 серпня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом. Після уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідачів середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 71727,39 грн., яка нарахована станом на 02.08.2017 року. При цьому посилався на те, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2016 року у справі № 296/6060/13-ц на його користь стягнуто з КП Готельне господарство Житомир заборгованість із заробітної плати в розмірі 26 723,46 грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8 349,22 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 37 580.44 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 311 577,71 грн.. Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 31.10.2016 року стягнуто з Комунального підприємства Готельне господарство Житомир на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 15.12.2015 по 31.10.2016 року включно в сумі 83 112,69 грн., оскільки станом на 03.08.2017 року відповідач так і не провів з ним повного розрахунку. У відповідача відбулись організаційно-господарські перетворення, внаслідок чого КП Готельне господарство Житомир було реорганізовано шляхом приєднання до КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.06.2012 р. №210 та №269 від 19.06.2012 року. У зв язку з цим позивач вважає, що останнє є правонаступником КП Готельне господарство Житомир . Ці обставини встановлені Постановою Рівненського господарського апеляційного суду від 01.12.2016 року.

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 02 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Готельне господарство Житомир (10003, м.Житомир, майдан Перемоги,6, код ЄДРПОУ - 05456822) на користь ОСОБА_3 (10008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 01.11.2016 року по 02.08.2017 року включно в сумі 71727,39 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Цим же рішенням стягнуто з Комунального підприємства Готельне господарство Житомир (10003, м. Житомир, майдан Перемоги,6, код ЄДРПОУ - 05456822) у дохід держави судовий збір у сумі 717 грн. 27 коп.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити зазначене рішення, виклавши другий абзац його резолютивної частини у наступній редакції: стягнути з Комунального підприємства Агенство з управління майном Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул.Щорса, 4, код ЄДРПОУ - 34788934) на користь ОСОБА_3 (10008, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 01.11.2016 року по 02.08.2017 року включно в сумі 71727,39 гривень . При цьому посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження і з'ясування обставин справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів завершення приєднання КП Готельне господарство Житомир до КП Агенство з управління майном Житомирської міської ради. Такі висновки, на його думку, спростовуються постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 року у справі №906/1626/15, якою встановлено, що КП Агенство з управління майном Житомирської міської ради є правонаступником КП Готельне господарство Житомир . Постановою Вищого господарського суду України від 15 лютого 2017 року вказане судове рішення залишено без змін. На думку апелянта, посилання суду першої інстанції на те, що відсутні докази приєднання КП Готельне господарство Житомир до КП Агенство з управління майном Житомирської міської ради не ґрунтуються на вимогах ч.4 ст.61 ЦПК України. Тому вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині визначення юридичної особи, яка має відповідати за невиплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира у справі № 296/6060/13-ц було частково задоволено позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства Готельне господарство Житомир , третя особа - Виконком Житомирської міської ради про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Визнані незаконними та скасовані накази голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства Готельне господарство Житомир №46-ВН від 04.07.2012р., №50-ВН від 31.07.2012р., №53-ВН від 30.08.2012р., №54-ВН від 01.09.2012р. Стягнуто з Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" (м.Житомир, майдан Перемоги, 6; код за ЄДРПОУ 05456822) на користь ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати в розмірі 26723,46грн, вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8349,22грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 37580,44грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 311577,71грн., всього 384230,83грн., та 487,20грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" на користь держави судовий збір в сумі 3832,82грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту вказаного рішення суду першої інстанції вбачається, що із 24.11.1994 року до 06.09.2012 року позивач на підставі рішення Виконкому Житомирської міської ради №612 від 24.11.1994, контрактів від 05.04.2006 та від 24.01.2008 року обіймав посаду директора КП "Готельне господарство "Житомир" (а.с.36-38).

Крім цього, рішенням суду було встановлено, що рішенням Житомирської міської ради від 26.06.2012 №403 вирішено припинити КП "Готельне господарство "Житомир" шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (а.с.36-38).

Розпорядженням міського голови №326 від 27.06.2012 року директора КП "Готельне господарство "Житомир" ОСОБА_3 попереджено про наступне звільнення з 06.09.2012 року в зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України , а розпорядженням міського голови №453 від 29.08.2012 року директора КП "Готельне господарство "Житомир" ОСОБА_3 06.09.2012 року звільнено з займаної посади у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України та компенсації за невикористані відпустки (а.с.40).

Крім того, заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 31.10.2016 року стягнуто з Комунального підприємства Готельне господарство Житомир на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 15.12.2015 року по 31.10.2016 року включно в сумі 83 112,69 грн.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (п. 20, 21 постанови Пленуму).

У зв язку з цим, суд обгрунтовано стягнув на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку позивача при звільненні. Розмір стягнення сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Проте, як свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, актуальними на час розгляду справи, КП Готельне господарство Житомир перебуває в стані припинення, але не виключено з цього реєстру.

За таких обставин та у зв'язку із відсутністю доказів завершення приєднання КП Готельне господарство Житомир до КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про покладення обов язку виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку саме на КП Готельне господарство Житомир та про відсутність законних підстав для покладення цього обов язку на КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради.

Доводи апеляційної скарги в частині встановлення обставин правонаступництва постановою Рівненського апеляційного господарського суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.61 ЦПК обставини, встановлені цим судовим рішенням не мають преюдиційного значення при вирішенні даного спору.

Оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 2 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: