Ухвала

від 28.11.2017 по справі 522/21828/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/21828/17

1-кс/522/22387/17

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2017 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про арештмайна,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого у провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017162030000145 від 14.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_4 , що призвело до тяжких наслідків.

В ході досудового розслідування встановлено що 30.12.2016 державний реєстратор ОСОБА_4 здійснює реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 258, 2 кв. м. розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та яке належало ТОВ «Український Промисловий Банк», за громадянином ОСОБА_5 . Підставою виникнення права власності зазначає ухвалу суду, серія та номер 2-5917/09 від 02.04.2009, видавник Приморський районний суд м. Одеси.

В подальшому зазначені приміщення за заявою ОСОБА_5 поділені на 2 об`єкти нерухомості - площею 159,1 кв.м. якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101) та площею 99,1 кв.м. якому також присвоєна адреса АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151720851101). Надалі вищезазначені приміщення площею 99,1 кв. м. відчужено згідно договору купівлі продажу №158 від 01.02.2017 та приміщення 159,1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі продажу №159 від 01.02.2017, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_6 на користь ТОВ «Алеарс» (ЄДРПОУ 40090964). Після чого приміщення 159, 1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі-продажу №391 від 07.03.2017 та приміщення площею 99,1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі-продажу №390 від 07.03.2017, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 .

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) та відповіді Голови Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 09.11.2017- за вказаним номером значитися ухвала суду про повернення позовної заяви ОСОБА_10 щодо ОСОБА_11 , тобто ухвала яка ніяким чином не стосується визнання права власності на вищезазначені приміщення за ОСОБА_12 .

Відповідно до п. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закону) державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 31-1 Закону реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином державний реєстратор ОСОБА_4 , будучи службовою особою публічного права, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, розуміючи що вказані рішення суду є завідомо неправдивими, умисно здійснив вищезазначені реєстраційні дії, які призвели до незаконного заволодіння майном ТОВ «Український Промисловий Банк.

Прокурор зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування, у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою п.1-збереження речових доказів, п.2-спеціальної конфіскації, п.3-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, п.4 відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином об`єкти нерухомого майна площею 159,1 кв.м. якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101) та площею 99,1 кв.м. якому також присвоєна адреса м. Одеса, вул. Базарна, 41 (реєстраційний №1151720851101), є об`єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене на зазначене майно виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування , підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На теперішній час існує необхідність збереження майна, в тому вигляді в якому воно перебуває, однак особи які фігурують в зазначеному кримінальному провадженні обізнані про факт проведення досудового розслідування, розуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть спотворити, зіпсувати або знищити вказане майно.

Також з приміщеннями площею 159,1 кв.м. якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101) та площею 99,1 кв.м. якому також присвоєна адреса АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151720851101), на теперішній час здійснено низку реєстраційних дій по відчуженню та поділу з метою приховування перших незаконних реєстраційних дій, завдяки яким було незаконно здобуте право на вищезазначене майно ОСОБА_12 , та не накладання арешту може призвести до подальших спроб відчуження незаконно отриманого майна.

Вилучене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвезти до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження та неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов`язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Беручи до уваги все вищевикладене та враховуючи, що у досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом, може бути відчужене, знищене або пошкоджене, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказану земельну ділянку без виклику особи у володінні якої воно перебуває.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання та заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За умовами ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

За змістом ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на вищевказане майно, яке за обставинами кримінального провадження може бути речовим доказом, з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про необхідність розгляду вказаного клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення власника майна з метою забезпечення його арешту, оскільки така необхідність обумовлюється наявністю достатніх підстав, передбачених ст..170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомості:

- площею 159,1 кв.м. якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101)

- площею 99,1 кв.м. якому присвоєна адреса АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151720851101)

Копію ухвали про арешт майна направити прокурору та зацікавленим особам.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

28.11.2017