Постанова

від 27.11.2017 по справі 911/1011/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Справа № 911/1011/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Кондратової І.Д.,

Палія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" на рішеннягосподарського суду Київської області від 29.05.2017 р. (суддя Чонгова С.І.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. (судді: Ткаченко Б.О., Зеленін В.О., Зубець Л.П.) у справі№911/1011/17 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волес" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" простягнення 567 522 грн. 08 коп. за участю представників: від позивачане з'явились від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1011/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р., задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волес" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" (далі - відповідач) про стягнення 567 522 грн. 08 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 563 407 грн. 40 коп. основної заборгованості, 1 736 грн. 13 коп. 3% річних, 2 378 грн. 55 коп. інфляційних втрат. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказані судові рішення мотивовано тим, що відповідач повністю не розрахувався за поставлений йому товар, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, з огляду на прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань суди також стягнули з останнього 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на відповідний борг.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, стверджує, що між сторонами не було укладено договору з усіма необхідними істотними умовами. Крім того, на думку відповідача, станом на сьогоднішній день строк виконання зобов'язань з оплати поставленого товару не настав.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 31.10.2017 р.

У зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному, 31.10.2017 р. розгляд касаційної скарги у справі №911/1011/17 не відбувся і у справі було призначено проведення повторного автоматизовано розподілу, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Студенець В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 р. судовою колегією у новому складі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.11.2017 р.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 23.11.2017 р., у зв'язку з призначенням судді Студенця В.І. суддею Верховного суду (Указ Президента України №357/2017 від 10.11.2017 р.), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Кондратова І.Д.

До початку судового розгляду представник позивача, керуючись приписами ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказав на її безпідставність та необґрунтованість.

В судове засідання 27.11.2017 р. представники сторін не з'явились.

Враховуючи, що відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання це право, а не обов'язок сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 15.07.2016 р. по 01.03.2017 р. позивачем було поставлено відповідачу товар за відповідними видатковими накладними.

Однак, як стверджує позивач, відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 563 407 грн. 40 коп.

Наявність відповідної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 р. по 03.03.2017 р., підписаним та скріпленим печаткою відповідача.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про оплату поставленого товару. Зокрема, відповідно до змісту листа від 24.02.2017 р. позивач просив відповідача сплатити заборгованість у розмірі 571 145 грн. 97 коп. протягом березня 2017 року.

Відповідач погодився сплатити відповідну заборгованість трьома платежами в період з 20.03.2017 р. по 07.04.2017 р. (лист від 10.03.2017 р.). Однак, даного зобов'язання так і не виконав.

Вказане стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення боргу, що утворився, а також нарахованих на нього 3% річних та інфляційних втрат.

В процесі розгляду справи №911/1011/17, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що між сторонами справи укладено договори поставки товару шляхом обміну видатковими накладними.

Правовідносини, що виникають з договорів поставки, регулюються приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, із застосуванням норм ст.ст. 655-711 вказаного кодексу, а також приписами ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України.

Так, в ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, за загальним правилом у випадку якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає з наведеного припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України. Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р.

Таким чином, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу України та роз'ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, попередні судові інстанції прийшли до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 563 407 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, оскільки останнім підтверджено факт існування боргу підписаними сторонами видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та актом звірки взаєморозрахунків.

Одночасно з цим, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи доведеність факту прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, місцевий та апеляційний господарські суди визнали наявними підстави для стягнення з останнього 1 736 грн. 13 коп. 3% річних та 2 378 грн. 55 коп. інфляційних втрат.

Здійснивши касаційний перегляд оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правомірності таких висновків. Твердження відповідача про неукладеність договору є безпідставними, з огляду на наявні в матеріалах справи видаткові накладні. В свою чергу, посилання скаржника на ненастання строку оплати суперечать нормами ст. 692 Цивільного кодексу України.

Отже, господарськими судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено всі фактичні обставини справи, визначено дійсні права та обов'язки сторін, надано належну правову оцінку правовідносинам, що склались між ними.

Зважаючи на викладене, оскаржувані судові акти не підлягають зміні або скасуванню.

Як закріплено в п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. та рішення господарського суду Київської області від 29.05.2017 р. у справі №911/1011/17 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 114, код ЄДРПОУ: 39443405) в дохід Держаного бюджету України 6 011 грн. 40 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Київської області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: І.Д. Кондратова

В.В. Палій