Постанова

від 27.11.2017 по справі 908/1297/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2017 справа №908/1297/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання:Сгара Е.В Будко Н.В., Дучал Н.М. Тимошенко А.А. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи:Хряк О.О. - посвідчення не прибув Озюменко Є.Ю. - договір про надання правової допомоги не прибув розглянувши апеляційну скаргу Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. у справі№908/1297/17 (суддя Мірошниченко М.В.) за позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Бердянськ Запорізької області до відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1. Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп , м. Бердянськ Запорізької області Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя провизнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. по справі №908/1297/17 позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 23.09.2014р. про внесення змін до договору оренди землі, що розташована по вул. Макарова, м. Бердянськ (в районі ДОЦ Червона гвоздика ) (кадастровий номер 2310400000:07:008:0005) від 23.03.2006р., укладену між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп , в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Стягнуто з Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області та з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп , м. Бердянськ Запорізької області, на користь Прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ, по 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого у 2017році при здійсненні представництва інтересів держави.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Бердянська міська рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. по справі №908/1297/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує на те, що оскільки спірний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2014р. №1055-м є чинним, дії державного органу, уповноваженого здійснювати видачу таких витягів, не оскаржені та не визнавались незаконними у встановленому законом порядку, тому, додаткова угода про внесення змін до договору, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Договором становить 9 670 106,88грн., не може бути визнана недійсною.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.11.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Дучал Н.М.

Позивач у судовому засіданні 27.11.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач 2 у судовому засіданні 27.11.2017р. просив рішення місцевого суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 1 та третя особа у судове засідання 27.11.2017р. не прибули.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2006р. між Бердянською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого, орендодавець відповідно п. 3.7. рішення п'ятдесят першої сесії IV скликання Бердянської міської ради від 22.12.2005р. № 14, надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для будівництва комплексу закладів відпочинку та оздоровлення, яка знаходиться у місті Бердянськ Запорізької області, вул. Макарова (в районі ДОЦ Червона гвоздика ) (п.п. 1.1-1.2 Договору оренди).

Відповідно до п. 2.1 договору (зі змінами внесеними сторонами), в оренду передається земельна ділянка загальною площею 18,6158 га (кадастровий номер 2310400000:07:008:0005).

Згідно п. 2.3 договору оренди (у початковій редакції) нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 40 від 23.01.2006р. складає 14915044,37 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік.

Пунктом 4.1 договору оренди визначено, що оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки з урахуванням щорічної індексації (на підставі рішення сорок другої сесії Бердянської міської ради VІ скликання від 12.12.2013р. № 6 Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ ).

За умовами п. 13.1, договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Строк дії договору сторонами визначено у додатковій угоді від 07.11.2016р. про поновлення договору оренди землі - до 01.10.2027р.

Зазначений договір оренди зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 02.06.2006р. за № 040626500088.

Актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписаний уповноваженими представниками обох відповідачів та скріплений їх печатками, підтверджено факт передачі відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 земельної ділянки за площею 18,6158 га, яка розташована за адресою: м. Бердянськ , вул. Макарова (в районі ДОЦ Червона гвоздика ).

В подальшому умови договору сторонами змінювались та доповнювались шляхом укладення додаткових угод до нього від 13.02.2007р., 02.07.2009р., 23.09.2014р., 07.11.2016р.

В свою чергу, додатковою угодою про внесення змін до договору оренди землі від 23.09.2014р. сторони, в тому числі, змінили п. 2.3. договору оренди та виклали його в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області від 28.02.2014р. № 1055-м, становить 9670106,88 грн. .

Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсною зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки витяг, згідно якого відповідачами у додатковій угоді зазначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 28.02.2014р. № 1055-м, виготовлено невірно, що призвело до зменшення розміру її нормативної грошової оцінки.

При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін..

Відповідно до ст.18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі ст.20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Як вже зазначалось вище, прокурор, звертаючись до суду першої інстанції просив визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 23.09.2014р. в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки витяг від 28.02.2014р. № 1055-м, виготовлено невірно, що призвело до зменшення розміру її нормативної грошової оцінки та недоотримання місцевим бюджетом м. Бердянськ грошових коштів з орендної плати.

Вирішуючи спір про визнання договорів недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на той факт, що заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

За приписами статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає наступне.

За умовами частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент укладення оспорюваного правочину) істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ч. 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і ч. 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За таких обставин, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Підставою для проведення оцінки земель згідно ст. 15 Закону України Про оцінку земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23 березня 1995 року № 213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.06 №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін'юсті 5 квітня 2006 року за № 388/12262.

Згідно з вимогами статей 20, 21 Закону, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки.

Статтею 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частина 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель вказує на те, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно п. 4 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На підставі викладеного, рішенням Бердянської міської ради від 12.07.2013р. №62 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м.Бердянськ було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в межах території м. Бердянськ, Запорізької області, розроблену Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Дніпромісто ім. Ю.М. Білоконя.

Пунктом 2 зазначеного рішення, було визначено, що середня (базова) вартість 1 кв.м. земель м. Бердянськ становить 103,56грн./м2.

У пункті 3 рішення визначено термін введення в дію нормативної грошової оцінки земель в межах території міста Бердянськ - з 01.01.2014р. Пунктом 6 рішення доручено управлінню Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м.Бердянськ.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

На підставі викладеного, Управлінням Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області було видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2014р. №1055-м, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Договором становила 9 670 106,88грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, дійшов висновку щодо недійсності додаткової угоди до договору оренди землі від 23.09.2014р. в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з посиланням на лист Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому останній зазначає про те, що вірним розміром зонального коефіцієнту Км2 земельної ділянки є 2,29, при застосуванні якого її нормативна грошова оцінка станом на 28.02.2014р. мала становити 19425587,30 грн., а не 9670106,88 грн., як то вказано у витязі № 1055-м від 28.02.2014р. і відповідно відображено відповідачами у договорі оренди.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, на підставі ст.ст. 15, 18 Закону України Про оцінку земель Бердянською міською радою від 12.07.2013р. було прийнято рішення №62 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м.Бердянськ Пунктом 6 рішення доручено управлінню Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м.Бердянськ.

В подальшому, Управлінням Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області було видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2014р. №1055-м, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Договором становила 9 670 106,88грн.

Матеріали справи свідчать, що на момент укладання спірної додаткової угоди від 23.09.2014р., органом уповноваженим на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом договору оренди землі від 23.03.2006р., та відповідно надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, було Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що правомірність відомостей, зазначених у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2014р. №1055-м презюмується, а дії сторін договору оренди землі від 23.03.2006р. щодо підписання спірної додаткової угоди до вищевказаного договору були направлені на приведення останнього у відповідність до вимог діючого на той час законодавства у зв'язку із необхідністю встановлення реального розміру орендної плати, який би відповідав вимогам Податкового кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що дії Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області, як державного органу, уповноваженого здійснювати видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не оскаржувались та не визнавались незаконними у встановленому законом порядку.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. в справі Рисовський проти України суд дійшов висновку, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються .

За таких обставин, в разі зазначення Управлінням Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області відомостей, що суперечили діючому на той час законодавству, орендар, який здійснює мирне володіння майном, не може відповідати за помилки державного органу влади.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що помилка державного органу не може бути підставою для визнання недійсною додаткової угоди від 23.09.2014р. про внесення змін до договору оренди землі від 23.03.2006р., в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та, як наслідок, не може вплинути на законні права та інтереси сторін договору оренди землі, які жодних порушень не вчинили, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав, для визнання недійсною додаткової угоди від 23.09.2014р. про внесення змін до договору оренди від 23.03.2006р., в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Договором становить 9 670 106,88грн., в тому числі, враховуючи те, що спірний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2014р. №1055-м є чинним, а дії державного органу, уповноваженого здійснювати видачу таких витягів, не оскаржені та не визнані незаконними у встановленому законом порядку.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, рішення місцевого господарського суду є таким, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. по справі №908/1297/17 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. по справі №908/1297/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2017р. по справі №908/1297/17 - скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Бердянськ Запорізької області до Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп , м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсною додаткової угоди від 23.09.2014 р. про внесення змін до договору оренди землі, що розташована по вул. Макарова, м. Бердянськ (в районі ДОЦ Червона гвоздика ) (кадастровий номер 2310400000:07:008:0005) від 23.03.2006р., укладеної між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Азовальянс Груп , в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Стягнути з Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя на користь Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області судовий збір за подання апеляційної скарги 1760,00 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

Н.М. Дучал