Постанова

від 27.11.2017 по справі 906/581/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" листопада 2017 р. Справа № 906/581/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2017 р. у справі №906/581/17

за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

про зобов'язання звільнення земельної ділянки площею 1,1635 га

за участю представників сторін :

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 вересня 2017 року у справі №906/581/17 (суддя Тимошенко О.М.) позов Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про зобов'язання звільнення земельної ділянки площею 1,1635 га задоволено.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звільнити земельну ділянку площею 1,1635 га, яка відноситься до земель комунальної власності за кадастровим номером 1823755100:09:002:0002, що розташована за адресою: Житомирська область, смт.Народичі, вул.Визволителів,88.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України 1600,00грн. судового збору.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції, з посиланням на ст. 35 ГПК України взяв до уваги рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. у справі №11/5007/78/11 та рішення від 16.01.2017р. у справі №906/418/14 та вказав, що позивач є землекористувачем спірної ділянки, натомість як відповідач таким не являється. Крім того, зазначив, що доказів звільнення відповідачем спірної земельної ділянки суду не надано, що свідчить про те, що відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку, водночас як позивач, як законний землекористувач, позбавлений права користування цією ділянкою. А тому з посиланням на ч.2 ст.152 Земельного кодексу України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2017 року скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про звільнення земельної ділянки, яким зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 1,1635 га, яка знаходиться за адресою: смт. Народичі Житомирської області, вул. Визволителів, 88.

Зокрема, скаржник зазначає, як убачається з листа Народицької селищної ради від 07.09.2017 року №01-29/758, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності за кадастровим номером 1823755100:09:002:0002 по акту-приймання до селищної ради не передавалась. Проте, з посиланням на п. 3.1 розділу 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6 скаржник звертає увагу на те, що зобов'язавши публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звільнити спірну земельну ділянку, господарський суд Житомирської області всупереч роз'ясненням Пленуму, по-перше, не встановив правовий статус земельної ділянки на час розгляду справи (оскільки з листа ради йдеться про те, що спірна ділянка не передавалась саме по акту, і не мається на увазі, що не передавалась взагалі); по-друге, не дослідив наявність правовстановлюючих документів у особи, що використовує земельну ділянку; по-третє, не встановив наявність у особи права на отримання спірної земельної ділянки у користування та вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку. Крім того, скаржник вважає, що дійшовши висновку про зайняття публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" земельної ділянки по вул. Визволителів, 88, господарський суд Житомирської області не встановив, які саме дії відповідача свідчать про фактичне використання спірної земельної ділянки (ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Вказує на існування чинного рішення Народицької селищної ради Житомирської області №372 від 05.03.2008 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ "Житомиргаз" на території смт. Народичі по вул. Визволителів, 88 по фактичному користуванню загальною площею 1,1635 га, та передано в оренду ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку площею 1,1635 га для трубопровідного транспорту.

Також, на думку скаржника господарським судом Житомирської області не досліджено розбіжності у розмірі спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до акту на право постійного користування землею Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України йдеться про 1,8053 га, тоді як позовна вимога звучить про звільнення 1,1635 га, а у листі Народицької селищної ради від 07.09.2017року № 01-29/758 взагалі йдеться про 0,1635 га.

Разом з тим, відповідач вказує, на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме, що його не було повідомлено про дату і час судового засідання, оскільки ухвала суду від 29.08.2017 року про відкладення розгляду справи на адресу відповідача не надсилалася і відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку із чим він не мав можливості ознайомитись з листом Народицької селищної ради від 07.09.2017 року, а тому судом позбавлено відповідача реалізувати права щодо участі у дослідженні доказів, давати суду письмові та усні пояснення, подавати свої докази щодо відсутності підстав для звільнення земельної ділянки.

Позивачем - Житомирською обласною організацією Товариства сприяння обороні України надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржене рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2017 року у справі №906/581/17 залишити без змін.

Разом з тим, 27.11.2017 року позивачем подано письмові пояснення, у яких вказує, що нежитлова будівля по вул. Визволителів,88 в смт. Народичі, яка знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні позивача згідно державного акта, було відчужено на користь відповідача особою, яка не була ні власником цього нежитлового приміщення, ні власником чи користувачем земельної ділянки, на якій воно знаходиться, що встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2012 року у справі №11/5007/78/12, яке є чинним, тому відповідно до частини 3 ст.35 ГПК України обставини встановлені у ньому не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, на думку позивача, у цьому випадку не може бути застосовано вимоги статей 120 Земельного кодексу України, 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності чи права користування тією частиною земельної ділянки, на якій розташована ця будівля. Також, зазначає, що відповідач, який незаконно оформив право власності на нежитлову будівлю, яка належить до державної власності, не вживав заходів до оформлення права на земельну ділянку, на якій знаходиться ця будівля, розуміючи їх безпідставність, у зв'язку з чим він зобов'язаний звільнити цю земельну ділянку, яку зайняв і користується нею на сьогодні самовільно, порушуючи права позивача як землекористувача, що визначені статтями 92, 95 Земельного кодексу України.

Крім того, 15.11.2017 року відповідачем було заявлено клопотанням про зупинення провадження у справі №906/581/17 до прийняття господарським судом Житомирської області рішення по справі №906/418/14.

У клопотанні вказує, що позивач звертаючись із позовом до суду, як на підставу задоволення своїх вимог посилається на рішення господарського суду від 16.01.2017 року у справі №906/418/14, яким визнано недійсним договір оренди спірної земельної ділянки від 01.03.2008р., що знаходиться по вул. Визволителів 88, смт. Народичі Житомирської області та яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2017р.. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції у даній справі приймаючи рішення про задоволення позову та зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, у мотивувальній частині рішення послався на встановлені обставини у справі №906/418/14, які відповідно до ст. 35 ГПК України є преюдиційними. Разом з тим, зауважує, що постановою Верховного Суду України від 04.10.2017 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від 08.06.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом позову у даній справі №906/581/17 розглядається вимога Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про зобов'язання звільнення земельної ділянки площею 1,1635 га, яка знаходиться за адресою: смт. Народичі, на вул.Визволителів, 88.

Предметом позову у справі №906/418/14 є визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2008р., загальною площею 1,1635 га, яка знаходиться за адресою: смт.Народичі, на вул. Визволителів, 88, укладеного між Народицькою селищною радою та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", який розірвано на підставі угоди від 30.03.2016р. про розірвання договору оренди землі від 01.03.08р..

За наведених обставин, судова колегія не вбачає передбачених ч.1 ст. 79 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №906/418/14, оскільки договір оренди землі від 01.03.2008р. розірвано, а тому встановлення факту дійсності чи недійсності розірваного договору оренди ніяким чином не вплине на розгляд справи про звільнення земельної ділянки, тим більше ніяким чином не встановить обставини, які не можуть бути встановлені самостійно у даній справі та впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи №906/418/14 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у даній справі.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї та додаткові письмові пояснення, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 1, п. 2 постанови Пленуму ВГСУ №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись, зокрема, на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та визначення правової норми, яка підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення указаних вимог повною мірою дотримано не було.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2012 року у справі №11/5007/78/11 за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Народицької селищної ради, КП "Коростенське міське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонду державного майна України, за участю прокурора про визнання недійсним рішень, визнання права власності, визнання недійсним договору, зокрема, визнано недійсними: рішення Народицької селищної ради (тринадцятої сесії двадцять третього скликання) від 29.09.2000р. "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт.Народичі, с.Старе Шарно"; рішення Народицької селищної ради (дев'ятнадцятої сесії четвертого скликання) від 30.11.2005р. "Про передачу майна", яким передано з комунальної власності смт.Народичі на баланс ВАТ "Житомиргаз" майно, розташоване за адресою: смт.Народичі, вул.Визволителів 88 відповідно до переліку, який міститься у додатку до цього рішення, а саме: адміністративно-побутового корпусу загальною площею 436,7 кв.м, гаражу загальною площею 332,9 кв.м, гаражу загальною площею 240,1 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, огорожі з блоків, огорожі залізної, площадки асфальтної; рішення виконкому Народицької селищної ради від 10.02.2006р. № 35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", які стали підставою для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року та поставною Вищого господарського суду України від 06.08.2013 року.

Вказаним вище рішенням у справі №11/5007/78/11 встановлено наступне:

"14.08.1997р. рішенням №15 виконавчого комітету Народицької селищної ради "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки і виготовленню державного акта на право постійного користування землею, обласному комітету ТСО Україна /Народицького РК/" затверджено матеріали по встановленню окружної межі в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею і закріпити за обласним комітетом ТСО Україна /Народицького РК/ земельну ділянку 1,8053 га по фактичному використанню.

15.01.1998р. Житомирському ОК ТСО України видано державний акт ЖТ-18-02000004 на право постійного користування землею серії загальною площею 1,8053 га.

29.09.2000р. рішенням Народицької селищної ради Житомирської області 13 сесії 23 скликання "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с. Старе Шарно" включено до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с. Старе Шарно будівлю, гаражів, що розташовані за адресою смт. Народичі, вул.Визволителів, 88.

31.10.2005р. Виконавчим комітетом Народицької селищної ради прийнято рішення №151, яким вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1116,6кв.м. по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі за територіальною громадою в особі Народицької селищної ради.

30.11.2005р. рішенням 19 сесії Народицької селищної ради Житомирської області 4 скликання передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади смт.Народичі у власність ВАТ "Житомиргаз" майно розташоване за адресою: смт. Народичі вул. Визволителів, 88, відповідно до переліку, який додається до рішення в додатку.

Згідно переліку, до вказаних об'єктів належить: адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 436,7 м.кв.; гараж загальною площею 332,9 м.кв.; гараж загальною площею 240,1 м.кв.; склад 39,7 м.кв.; склад з рампою загальною площею 67,2 м.кв; огорожа з блоків; огорожа залізна; площадка асфальтована.

На виконання вказаного рішення складений та підписаний акт приймання - передачі вказаного вище майна.

Рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" вирішено: оформити право власності на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 м.кв.; гараж загальною площею 240,1 м.кв.; гараж загальною площею 332,9 м.кв.; склад загальною площею 39,7 м.кв.; склад з рампою загальною площею 67,2 м.кв; по вул. Визволителів, 88 в смт.Народичі Житомирської області за ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"; Коростенському міжміському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності.

10.03.2006р. Виконкомом Народицької селищної ради на виконання рішення Виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 видано свідоцтво серії ЯЯЯ №365148 про право власності на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7кв.м., гараж загальною площею 240,1 кв.м., гараж загальною площею 332,9 кв.м., склад загальною площею 39,7кв.м., склад з рампою загальною площею 67,2кв.м., комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом №10055527.

05.03.2008р. рішенням №372 двадцятої сесії 5 скликання Народицької селищної ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ "Житомиргаз" на території смт. Народичі по вул. Визволителів, 88 Народицької селищної ради по фактичному користуванню площею - 1,1635 га; передати в оренду ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку 1,1635 га для трубопроводного транспорту; ВАТ "Житомиргаз" заключити з селищною радою договір на строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

01.03.2008р. між Народицькою селищною радою - орендодавець (відповідач -2 у справі) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - орендар (відповідач -1 у справі) укладений договір оренди землі.

Згідно п.3 договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 49 років."

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи було встановлено, що 30.03.2016р. між Народицькою селищною радою (відповідачем-1/орендодавцем) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (відповідачем - 2/орендарем) укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 01.03.2008р., згідно умов якої сторони погодили, що на підставі рішення Народицької селищної ради VII скликання від 30.03.2016р. №168 та за взаємною згодою, вони розривають договір оренди землі реєстраційний номер 040821500107 від 01.03.2008р., що був зареєстрований у Народицькому відділі ДЗК.

Відповідно до п.4 угоди, договір оренди землі від 01.03.2008р. реєстраційний номер 040821500107 втратив чинність з 30.03.2016р.

За наведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач є землекористувачем спірної ділянки, про що свідчить державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998р., виданий на підставі рішення Народицької селищної ради народних депутатів від 14.08.1997р..

Проте, відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку, водночас як позивач, як законний землекористувач, позбавлений права користування цією ділянкою, що підтверджується листом Народицької селищної ради від 07.09.2017 р. №01-29/758, у якому вказано, що земельна ділянка, площею 1,1635 га, яка знаходиться в смт. Народичі по вул. Визволителів, 88 по акту прийому до селищної ради не передавалась, доказів протилежного в силу ст.ст. 33, 36 ГПК України відповідачем не подано.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України вказуючи, що відповідач продовжує займати земельну ділянку без належних підстав, чим порушує його право постійного користування цією земельною ділянкою посвідченого державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998р., виданим на підставі рішення Народицької селищної ради народних депутатів від 14.08.1997р., звернулася до суду про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 1,1635 га, що розташована за адресою: Житомирська область, смт.Народичі, вул.Визволителів, 88.

Разом з тим, в силу ст. 35 ГПК України, у справі №11/5007/78/11 встановлено, що 10.03.2006р. Виконкомом Народицької селищної ради на виконання рішення Виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 видано свідоцтво серії ЯЯЯ №365148 про право власності на нежитлові будівлі: адміністративно побутовий корпус загальною площею 436,7кв.м., гараж загальною площею 240,1 кв.м., гараж загальною площею 332,9 кв.м., склад загальною площею 39,7кв.м., склад з рампою загальною площею 67,2кв.м. та комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз", що підтверджується витягом №10055527. Факт даної реєстрації та її чинність підтверджено сторонами в судовому засіданні 27.11.2017 року.

Згідно із ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрації речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК та ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як убачається із справи №11/5007/78/11 позивач, серед інших вимог, просив зобов'язати КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати державну реєстрацію права власності за ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області за відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз", однак йому було відмовлено в цій частині, оскільки вказана вимога до набрання рішенням у даній справі законної сили, була передчасною.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача не заперечував факт не вжиття будь - яких заходів до скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на спірній земельній ділянці.

Не зважаючи на те, що позивач звертаючись із позовом до суду про зобов'язання звільнення земельної ділянки площею 1,1635 га не конкретизував у який саме спосіб слід звільнити земельну ділянку, таке звільнення можливе лише шляхом знесення розміщених на ній нежитлових будівель: адміністративно-побутового корпусу загальною площею 436,7кв.м., гаражу загальною площею 240,1 кв.м., гаражу загальною площею 332,9 кв.м., складу загальною площею 39,7кв.м., складу з рампою загальною площею 67,2кв.м., право власності на які зареєстроване комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз".

Разом з тим , колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не досліджено розбіжності у розмірі спірної земельної ділянки, а саме, що в державному акті серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998р. зазначено площу 1,8053 га, а в позовній вимозі та в листі Народицької селищної ради від 07.09.2017р. йдеться про 1,1635 га, оскільки у справі №11/5007/78/11 встановлено, що орендована спірна земельна ділянка площею 1,1635 га (площа фактичного користування), знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,8053 га.

Щодо доводів апелянта про порушення судом його права на участь в розгляді справи в суді, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як убачається із протоколу судового засідання та ухвали від 29.08.2017 року (а.с. 37 -38) в судовому засіданні був присутній представник відповідача (скаржника) ОСОБА_3 згідно довіреності від 26.10.2016р. (а.с. 26), а тому він був обізнаний про час та дату наступного судового засідання. Крім того, ст. 22 ГПК України, зокрема, передбачає, право сторони знайомитися із матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, а тому відповідач не був позбавлений можливості скористатися своїм правом та ознайомитися із листом Народицької селищної ради від 07.09.2017 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також не заслуговують на увагу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно встановивши обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають цим обставинам, що призвело до незастосування норми матеріального права, яку слід було застосувати для кваліфікації спірних правовідносин (ст. 182 ЦК України), тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування прийнятого у справі рішення та винесення нового про відмову в задоволенні позову.

З огляду на підстави задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції за приписами ст. 49 ГПК України здійснює перерозподіл судових витрат понесених за сплату судового збору відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2017 р. у справі №906/581/17 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У позові Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про зобов'язання звільнення земельної ділянки площею 1,1635 га - відмовити.

4. Стягнути з Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 2-А, ідентифікаційний код 02724825) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка - Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071) 1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Житомирської області доручити видачу судових наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи №906/581/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.