Постанова

від 22.11.2017 по справі 906/130/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа №906/130/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Коломис В.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №11-13/116 від 08.11.2017р.)

відповідача - ОСОБА_2 - керівник; ОСОБА_3 (довіреність № 63 від 02.11.2017 р.)

третіх осіб - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 господарства "Денишівське" на рішення господарського суду Житомирської області від 30 травня 2017 року у справі №906/130/17 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Державного підприємства "Укрриба"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області,

Державне агентство рибного господарства України

до ОСОБА_4 господарства "Денишівське"

про стягнення 27667,45 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

30 травня 2017 року, рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов ДП "Укрриба" до ФГ "Денишівське" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: РВ ФДМ України по Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України, про стягнення 27667,45 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 32 182,61 грн. - основного боргу, 3235,21 грн. - пені, 1720,01 грн. - інфляційних, 333,30 грн. - 3% річних і 1573,18 грн. - судового збору. В решті позову було відмовлено.

ФГ "Денишівське" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки комплекс гідроспоруд, що знаходяться в с. Вила Романівського району Житомирської області, належать до комунальної власності Романівській райраді Житомиромирської області, а не позивачу, тому Договір зберігання державного майна від 01 лютого 2016 року №3/16, на підставі якого ДП "Укрриба" звернулось за стягненням коштів, є недійсним.

Крім того, зазначає, що позивачем не надіслано йому копію позовної заяви з додатками та не було належним чином судом повідомлено фермерське господарство про судові засідання, які відбулись 16 березня, 18 квітня, 04 травня, 30 травня 2017 року, оскільки рекомендовані листи, згідно даних пошуку на сайті УДППЗ "Укрпошта", в Денишівське відділення зв'язку та, відповідно, на адресу відповідача не надходили, що, відповідно до ст. 104 ГПК України, є безумовною підставою для скасування рішення.

ДП "Укрриба" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дану рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки передане на зберігання майно є державною, а не комунальною власністю. Спірний Договір зберігання державного майна укладений відповідно до глави 66 ЦК України "Зберігання", його зміст не суперечить нормам законодавства і відповідав волевиявленню сторін. Права апелянта жодним чином не порушені, оскільки він користувався і користується державним майном.

29 вересня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08 листопада 2017 року.

07 листопада 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Демидюк О.О., було проведено її автозаміну на суддю Саврія В.А.

08 листопада 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у новому складі, її розгляд залишено на 08 листопада 2017 року.

08 листопада 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22 листопада 2017 року.

22 листопада 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Саврія В.А., було проведено його автозаміну на суддю Мамченко Ю.А.

22 листопада 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у новому складі, її розгляд залишено на 22 листопада 2017 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників третіх осіб.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

06 травня 2003 року, п.1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та ФДМ України №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

20 листопада 2003 року, наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №336, на виконання п.11 "Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1482 "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" від 21 вересня 1998 року та спільного наказу ФДМ України і Міністерства аграрної політики України за №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", затверджено "Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство", на баланс та закріплено за ДП "Укрриба", зазначене в акті майно на праві повного господарського відання.

01 лютого 2016 року, між ДП "Укрриба", як поклажодавцем, та ФГ "Денишівське", як зберігачем, було укладено Договір зберігання державного майна №3/16, згідно умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, розташованих за адресою: Житомирська область, Романівський район, в межах Соболівської сільської ради, що перебувають в державній власності відповідно і обліковуються на балансі поклажодавця та передані йому у повне господарське відання, на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та ФДМ України "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06 травня 2003 року №126/752. (т.1 а.с.26-34)

04 лютого 2016 року, між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року, за умовами якої, відповідно до ст. 994 ЦК України, поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування, переданим останньому на зберігання, майном відповідно до "Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств", "Виробничої програми" та його цільовим призначенням, за плату у 2 500,00 грн. в тому числі з ПДВ, щомісячно, шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. (т.1 а.с.31- 33)

З квітня 2016 року по березень 2017 року, відповідач свої зобов'язання зі сплати коштів за користування державним майном за Договором №3/16 виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 32182,61 грн.

14 лютого 2017 року, ДП "Укрриба" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ФГ "Денишівське" про стягнення з відповідача 27667,45 грн., з яких: 23631,25 грн. - заборгованості по Договору зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року, 2585, 65 грн. - пені, 1192,44 грн. - інфляційних, 258,11 грн. - 3% річних. (т.1 а.с.3-5)

14 лютого 2017 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було порушено провадження за даним позовам і призначено справу до розгляду на 16 березня 2017 року. (т.1 а.с.1)

14 березня 2017 року, ухвалою господарського суду Житомирської області, дану справу було прийнято до провадження новим складом суду та призначено розгляд спору на18 квітня 2017 року. (т.1 а.с.70)

18 квітня 2017 року ДП "Укрриба" звернулось з заявою про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача 32 182,61 грн. - заборгованості по Договору зберігання, 3700,49 грн. - пені; 1852,08 грн. - інфляційних втрат; 374,83 грн. - 3% річних та розірвати Договір зберігання державного майна №3/196 від 01 лютого 2016 року, укладеного між ДП "Укрриба" та ФГ "Денишівське". (т.1 а.с.78-97)

18 квітня 2017 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було відмовлено у прийнятті заяви ДП "Укрриба" в частині розірвання Договору зберігання державного майна №3/196 від 01 лютого 2016 року, укладеного між ДП "Укрриба" та ФГ "Денишівське" та повернуто оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, яке було додано до заяви про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог. (т.1 а.с.100-101)

04 травня 2017, ухвалою господарського суду Житомирської області було, зокрема, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача РВ ФДМ України по Житомирській області та Державне агентство рибного господарства України. (т.1 а.с.108-109)

30 травня 2017 року, рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов ДП "Укрриба" до ФГ "Денишівське" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: РВ ФДМ України по Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України, про стягнення 27667,45 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 32 182,61 грн. - основного боргу, 3235,21 грн. - пені, 1720,01 грн. - інфляційних, 333,30 грн. - 3% річних і 1573,18 грн. - судового збору. В решті позову було відмовлено. (т.1 а.с.160-163)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2016 року, між ДП "Укрриба", як поклажодавцем, та ФГ "Денишівське", як зберігачем, було укладено Договір зберігання державного майна №3/16, згідно умов якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання за актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, розташованих на території Соболевської сільської ради Романівського району Житомирської області, що перебувають в державній власності відповідно і обліковуються на балансі поклажодавця та передані йому у повне господарського відання. (а.с.26-34)

Згідно зі ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Тому, 04 лютого 2016 року, між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду до Договору зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року, за умовами якої поклажодавець надав згоду зберігачеві на користування переданим на зберігання майном, відповідно до "Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств", "Виробничої програми" та його цільовим призначенням, за щомісячну плату у 2 500,00 грн. в тому числі з ПДВ, розміру якої корегується за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. (а.с.31- 33)

Відповідач, продовжуючи користуватися переданими йому спорудами, свої зобов'язання по оплаті з квітня 2016 року не виконує, чим допустив заборгованість з лютого 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 32 182,61 грн.

Заперечуючи проти даного розміру, відповідач зазначив, що не сплачує дані кошти у зв'язку з тим, що гідротехнічні споруди що на території Соболевської сільської ради Романівського району Житомирської області не є державним майном, не є власністю ДП "Укрриба" та не перебувають в його господарському віданні. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна зазначені гідротехнічні споруди є комунальною власністю і належать Романівській районній раді. Договір зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року є недійсним, 02 лютого 2016 року господарством був укладений з Романівською районною радою Договір оренди гідротехнічних споруд №1, №2, №3, як невід'ємних складових водного об'єкту на території Соболевської сільської ради Романівського району Житомирської області, оскільки дані споруди є спільною власністю територіальних громад сіл та селищ Романівського району Житомирської області. Дані гідротехнічні споруди в цей же день були передані фермерському господарству за актом приймання-передачі. (т.2 а.с.) Оскільки Договір зберігання державного майна №3/16 є недійсним, то ФГ "Денишівське" припинило виконувати його умови.

Проте, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що Договір зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року судом у встановленому законом порядку не визнавався недійсним і ФГ "Денишівське" не зверталось до суду про визнання його недійсним та недійсність такого договору прямо не встановлювалась законом, тому підстави для визнання зазначеного Договору недійсним відсутні.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором зберігання державного майна №3/16 №5 від 01 лютого 2016 року у розмірі 32 182,61 грн. і термін оплати даних коштів настав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 32 182,61 грн. є законними та обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивач просить господарський суду, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь, крім суми основної заборгованості, 3700,49 грн. - пені, по періодно в межах шестимісячного терміну, за період з 15 липня 2016 року по 14 квітня 2017 року.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За п.10. Додаткової угоди до Договору зберігання державного майна №3/16 від 01 лютого 2016 року зберігач у разі затримки оплати за використання майна, переданого для зберігання сплачує поклажодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені (т.1 а.с.82-85), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3235,21 грн., оскільки місцевим господарським судом було правомірно враховано, що платіж в розмірі 2 500,00 грн., який мав бути здійснений у квітні 2016 року за користування майном у березні 2016 року, був оплачений відповідачем 25 березня 2016 (банківська виписка т.1 а.с.93), а також станом на 15 травня 2016 року у відповідача існувала переплата в сумі 252,68 грн. Відповідно, в частині стягнення 465,28 грн. (3700,49 - 3235,21) пені слід відмовити за безпідставністю вимог.

Крім того, в своїй позовній заяві, позивач просить господарський суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача 1852,08 грн. - інфляційних втрат за період з 15 квітня 2016 року по 14 квітня 2017 року; 374,83 грн. - 3% річних за період з 15 квітня 2016 року по 14 квітня 2017 року та судові витрати по справі.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (т.1 а.с.86-89), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову (у зв'язку з аналогічними помилками) в частині стягнення з відповідача 333,30 грн. - 3% річних та 1720,01 грн. - інфляційних втрат. А тому, в частині стягнення 41,53 (374,83 - 333,30) грн. - 3% річних та 132,07 (1852,08 - 1720,01) грн. - інфляційних слід також відмовити.

Щодо неналежного повідомлення про судові засідання, які відбулись 16 березня, 18 квітня, 04 та 30 травня 2017 року, оскільки рекомендовані листи, згідно даних пошуку на сайті УДППЗ "Укрпошта", в Денишівське відділення зв'язку та, відповідно, на адресу відповідача не надходили, колегія суддів оцінює критично і відхиляє як безпідставні, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, розгляд господарським судом справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, є, в будь-якому випадку, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду

Згідно роз'яснень у абз.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року, за змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 лютого 2017 року було порушено провадження по справі і дана справа неодноразово призначалась до розгляду 16 березня, 18 квітня, 04 та 30 травня 2017 року.

Згідно ст.ст. 64, 77 ГПК України, про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14 лютого 2017 року та наступні ухвали про відкладення розгляду справи направлялась відповідачу на адресу - Житомирський район, с. Дениші, вул. Михайлівська, 2, адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень та штемпелів на конверті про відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 14 лютого 2017 року, якою було призначено розгляд справи на 16 березня 2017 року (відправлена 14 лютого 2017 року) штрихкодовий ідентифікатор Житомир 2 №1000228171330 (т.1 а.с.1, 62-65), ухвали про прийняття до провадження від 14 березня 2017 року, якою було призначено розгляд справи на 18 квітня 2017 року (відправлена 15 березня 2017 року) штрихкодовий ідентифікатор Житомир 2 №1000228264680 (т.1 а.с.70,-73) дана поштова кореспонденція, яка направлялась по місцю знаходження відповідача, перебувала лише в відділеннях зв'язку м. Житомир і в Денишівське відділення зв'язку УДППЗ "Укрпошта" не надходила.

Проте, ухвали про відкладення розгляду справи від 18 квітня 2017 року, якою було призначено розгляд справи на 04 травня 2017 року (відправлена 21 квітня 2017 року) штрихкодовий ідентифікатор Житомир 2 №1000228445430 (т.1 а.с.100-101, 116-117) та ухвали про відкладення розгляду справи від 04 травня 2017 року, якою було призначено розгляд справи на 30 травня 2017 року (відправлена 11 травня 2017 року) штрихкодовий ідентифікатор Житомир 2 №1000228496646 (т.1 а.с.108-109, 127-129) були доставлені у поштове відділення по місцю знаходження відповідача, на що вказують відбитки штемпеля на конверті рекомендованого відправлення, а також вбачається з даних пошуку на сайті УДППЗ "Укрпошта" (т.1 а.с.193, т.2 а.с.24), тобто ФГ "Денишівське" завчасно і в належній формі було повідомлено про час і місце розгляду справи, але з невідомих причин не прибуло у судове засідання і не повідомило причин своєї неявки.

Таким чином, місцевим господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.17 р. у справі №906/130/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 господарства "Денишівське" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/130/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.