Ухвала

від 19.11.2018 по справі 906/130/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" листопада 2018 р. Справа № 906/130/17.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за позовом: Державного підприємства "Укрриба"

до: ОСОБА_1 господарства "Денишівське"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

- Державного агентства рибного господарства України

про стягнення 27667,45 грн

Присутні:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник паспорт ВМ№209988 від 21.09.1996;

ОСОБА_3 - довіреність № 481 від 10.09.2018.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27667,45грн, з яких: 23631,25грн заборгованості за договором зберігання державного майна від 01.02.2016 №3/16, 2585,65 грн пені, 1192,44 грн інфляційних, 258,11грн 3% річних.

12.11.2018 та 15.11.2018 через загальний відділ суду від позивача надійшли:

- заява №11-09/166 про розгляд справи за відсутності представника від 05.11.2018, з додатком;

- лист №11-09/165 від 05.11.2018, з додатками.

Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтвердила достовірність зазначених у листі позивача обставин.

Розглянувши лист №11-09/165 від 05.11.2018, заслухавши пояснення представника відповідача щодо змісту останнього, враховуючи вказівки Верховного Суду від 18.06.2018, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 906/123/18, з огляду на наступне.

Так, скасовуючи рішення Господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі №906/130/17, Верховний Суд у постанові від 18.06.2018 зазначив, що розглядаючи даний спір судами попередніх інстанцій не досліджено умови додаткової угоди від 01.02.2016 до договору зберігання державного майна №3/16 від 01.02.2016, укладеної між державним підприємством «Укрриба» та ОСОБА_1 господарством "Денишівське" та чи містить додаткова угода ознаки удаваного правочину, оскільки вчинена для приховання іншого правочину - договору оренди.

Водночас, зсилаючись на ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 5, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пп. 30 п. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» , та вказуючи на скасування на час укладання додаткової угоди, згідно з наказом Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України від 20.06.2006 пункту 3 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна від 06.05.2003 №126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» , де було визначено, що з дозволу Фонду державного майна України (регіональних відділень) орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає Державне підприємство «Укрриба» , Верховний Суд вказав, що єдиним орендодавцем державного майна - майна цільових майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій не досліджено чи було погоджено із органами Фонду державного майна України як орендодавця та чи дотримано спеціальну процедуру передачі майна переданого Державним підприємством "Укрриба" в довгострокове платне користування ОСОБА_1 господарству "Денишівське".

Таким чином, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не було встановлено та надано належної правової оцінки взаємовідносинам сторін щодо врегулювання питання користування нерухомим державним майном.

При цьому колегія суддів зазначила, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

При новому розгляді необхідно вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи з урахуванням правової природи спірних рішень, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За вказаного, перш за все, необхідно достовірно встановити фактичні обставини, за яких виникли та існували спірні відносини, оскільки саме від належної правової оцінки таких обставин залежить правова кваліфікація відносин сторін, а також є можливим об'єктивне дослідження впливу на ці відносини результатів дослідження факту удаваності додаткової угоди від 01.02.2016 до договору зберігання державного майна №3/16 від 01.02.2016 та факту дотримання при передачі майна вимог ч.1 ст. 287 ГК України.

Так, у листі №11-09/165 від 05.11.2018 позивач повідомив, що набрало законної сили рішення господарського суду м. Києва від 26.04.2018 у справі №910/23529/17 за позовом ФГ Денишівське до ДП Укрриба за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України, про визнання договору від 01.02.2016 №3/16 недійсним, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Також у вказаному листі зазначено та з доданих до нього копій судових актів вбачається, що у провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/123/18 за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до Романівської районної ради Житомирської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області; Державного підприємства "Укрриба"; Державного реєстратора відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області та за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 господарства Денишівське про визнання незаконним та скасування рішення від 03.06.2004 №177, скасування реєстрації права спільної власності територіальних громад району на гідротехнічні споруди.

Зі змісту ухвали Житомирського господарського суду від 18.10.2018 вбачається, що судом було зупинено провадження у вказаній справі на час проведення судово-технічної будівельної експертизи. Метою експертизи, враховуючи доводи прокурора про те, що гідроспоруди, які прийняті у спільну власність територіальних громад Романівського району є одними і тими ж гідротехнічними спорудами, які є об'єктами державної власності та перебувають на балансі ДП Укрриба , є встановлення тотожності вказаних об'єктів.

Тобто, у вищевказаній справі досліджуються та встановлюються обставини щодо власника (форми власності) майна, що є предметом договору №3/16 від 01.02.2016, на підставі якого позивачем заявлено вимоги у даній справі про стягнення з відповідача 27667,45грн, з яких: 23631,25 грн заборгованості за договором зберігання державного майна від 01.02.2016 №3/16, 2585,65 грн пені, 1192,44 грн інфляційних, 258,11грн 3% річних.

Встановлення фактичних обставини та дослідження доказів на підтвердження цих обставин у справі №906/123/18 мають суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, оскільки саме за умови їх встановлення, суд матиме можливість повно з'ясувати: - чи мали місце обставини, на які зсилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Саме за умови вирішення спору у справі №906/123/18, суд матиме можливість всебічного, повного і об'єктивного встановити обставин справи, з урахуванням правової природи спірних відносин, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Зокрема, лише з урахуванням встановлених у справі №906/123/18 обставин щодо форми власності майна, яке є предметом оренди у даній справі, суд матиме можливість дослідити вплив на відносини сторін дотримання вимог ч.1 ст. 287 ГК України при передачі майна, а також вплив на ці відносини результатів дослідження факту удаваності додаткової угоди від 01.02.2016 до договору зберігання державного майна №3/16 від 01.02.2016.

Водночас, зважаючи на предмет позову у даній справі, суд обмежений можливістю самостійно встановлювати обставини, які є предметом розгляду у справі №906/123/18, однак впливають на результат вирішення спору у справі №906/130/17, оскільки є визначальними при оцінці доказів у останній.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі.

Відповідно до ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, для забезпечення дотримання принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 906/130/17 до набрання законної сили рішенням у справі №906/123/18.

Керуючись ст. 227, 229, 234, 316 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 906/123/18.

2. Про поновлення провадження у справі буде постановлено ухвалу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 04.12.2018

Суддя ОСОБА_4

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу - ДП "Укрриба" (04053, м.Київ, вул. Тургенєвська,82-А) - рек. з пов.;

3 - відповідачу ФГ "Денишівське" (12422, Житомирська область, Житомирський район, с.Дениші, вул. Михайлівська 2) - рек. з пов.;

4,5 - третім особам:

- Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 20) - рек. з пов.;

- Державному агентству рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а) - рек. з пов.