Рішення

від 29.11.2017 по справі 915/1107/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 915/1107/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» (49055, Дніпропетровськ область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду (проспект ОСОБА_1), 31-А), код 33339135

до відповідача: Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), б. 42-А), код 31821381

про: стягнення 212010 грн. 50 коп. за договором №FCA-ФО-287 від 23.08.2012 року,

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №319 від 03.01.2017;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №17/1-6473 від 21.08.2017

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 212010 грн. 50 коп. з яких: 190749 грн. 94 коп. - основний борг, 1787 грн. 65 коп. - 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошових зобов'язань, 4575 грн. 78 коп. - інфляційні нарахування, 14897 грн. 13 коп. - пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №FCA-ФО-287 від 23.08.2012 року.

29.11.2017 від відповідача до суду надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій до якої додані докази сплати відповідачем суми основної заборгованості за договором №FCA-ФО-287 від 23.08.2012 року, що підтверджено платіжними дорученнями від 28.11.2017: №10001 на суму 15885,60 грн., №10000 на суму 32065,39, №10002 на суму 123270,05 грн., №10003 на суму 4852,34 грн., №10004 на суму 3016,80 грн., №10005 на суму 337,79 грн., №10006 на суму 373,92 грн., №10007 на суму 570,00 грн., №10008 на суму 2373,24 грн., №10010 на суму 2979,50 грн., №10012 на суму 2849,16 грн., №10015 на суму 2176,15 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2017 припинено провадження у справі в частині стягнення з Відповідача основного боргу за договором №FCA-ФО-287 від 23.08.2012 року в сумі 190749 грн. 94 коп., у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки Відповідачем сплачено суму основного боргу у добровільному порядку.

15 листопада 2017 року від представника позивача до суду надійшла заява №1926 про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній проси суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 219362 грн. 57 коп. з яких: 190749 грн. 94 коп. - основний борг, 2305 грн. 03 коп. - 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошових зобов'язань, 6900 грн. 40 коп. - інфляційні нарахування, 19407 грн. 20 коп. - пеня.

Дана заява позивача є заявою про збільшення розміру позовних вимог. Оскільки, позивач подав дану заяву до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність прийняття поданої заяви до розгляду. Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням заяви №1926 від 14.11.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних нарахувань та пені з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви №1926 від 14.11.2017, просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд задовольнити заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідач є учасником ДП «Укроборонпром» та об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, відповідно до ст.233 ГКУ, факт виконання відповідачем грошового зобов'язання та відсутність завданих збитків позивачу несвоєчасним виконанням зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

23 серпня 2012 року між сторонами було укладено договір №FCA-ФО-287 (надалі-договір) відповідно до якого позивач зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність відповідача інструмент і продукцію, в подальшому - товар, а відповідач зобов'язується приймати цей товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору ( розділ 1 договору).

Пунктом 6.5 договору передбачено, що на момент підписання сума договору складає 53955,54 грн в тому числі ПДВ 8992,59 грн. Сума договору визначається сукупністю доданих спеціалізацій, оформлених на кожну наступну партію товару. Загальна сума договору складає 500000,00 грн.

Оплата товару в розмірі 100% від вартості партії товару, здійснюється на підставі отриманого рахунку на оплату, на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару на складі (п.6.2 договору).

На виконання умов договору, відповідно до специфікацій (а.с.20-29) позивачем поставлено відповідачу товар на суму 190749 грн. 94 коп., що також підтверджено накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару (а.с.30-56).

У ході розгляду справи Відповідачем добровільно спалено суму основного боргу.

Таким чином, на даний час заборгованість Відповідача перед Позивачем в частині основного боргу відсутня.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст. 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач повністю виконав умови договору, однак відповідач свої зобов'язання передбачені п. 6.2 договору, щодо повної оплати поставленого товару у встановлений термін не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.1, 7.2, 7.15 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність в відповідності з діючим законодавством України. В випадку порушення строків оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати. Неустойка (штраф,пеня), штрафні санкції за даним договором нараховуються на протязі всього періоду порушення.

У зв'язку із зазначеним позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2305 грн. 03 коп. - 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошових зобов'язань, 6900 грн. 40 коп. - інфляційні нарахування, які підтверджені розрахунком позивача, обґрунтовані належним чином, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачу за несвоєчасну оплату отриманих послуг нараховано пеню в розмірі 19407 грн. 20 коп. за спірний період, згідно розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГКУ, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, ч. 2 зазначеної статті передбачає, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Керуючись зазначеним, враховуючи, що відповідач є учасником ДП «Укроборонпром» та об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, факт виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором та відповідно до ст.233 ГКУ, суд вважає за можливе зменшити розмір пені нарахованої позивачем відповідачу до 10000 грн. 00 коп.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України» у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплачені позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), б. 42-А, код ЄДРПОУ 31821381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» (49055, Дніпропетровськ область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду (проспект ОСОБА_1), 31-А, код 33339135) 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошових зобов'язань в розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 03 коп., інфляційні нарахування в розмірі 6900 (шість тисяч дев'ятсот) грн. 40 коп., пеню в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 19 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов